В Афганістані після землетрусу рятувальники допомагали лише чоловікам.
Поранені жінки залишалися під завалами, доки їм не нададуть допомогу інші жінки або їхні родичі‑чоловіки, адже Талібан і традиційні афганські норми забороняють фізичний контакт між чоловіками та жінками, які не є членами однієї сім’ї. 31-го серпня в Афганістані стався землетрус, унаслідок якого загинуло понад 2200 людей, а ще близько 3600 отримали поранення.
Про це пише NYT
Перші рятувальники дісталися до села Бібі Айші через понад 36 годин після землетрусу, який у неділю зруйнував поселення в гірських районах східного Афганістану. Але замість полегшення, їхній прихід посилив її страхи: серед них не було жодної жінки.
Афганські культурні норми, які навіть у надзвичайних ситуаціях дотримується правлячий Талібан, забороняють фізичний контакт між чоловіками та жінками, які не є родичами. У селі Андарлукак у провінції Кунар рятувальна команда поспішно виносила поранених чоловіків і дітей та обробляла їхні рани, розповіла 19-річна пані Айша. Але вона та інші жінки й дівчата-підлітки, деякі з яких стікали кров’ю, були відсторонені, за її словами.
«Нас зігнали в один кут і забули про нас», — сказала вона. Ніхто не запропонував жінкам допомоги, не запитав, що їм потрібно, і навіть не підійшов до них.
Тахзібулах Мухазеб, чоловік-волонтер, який прибув до Мазара Дара, також у провінції Кунар, розповів, що члени виключно чоловічої медичної команди вагалися витягувати жінок з-під завалів зруйнованих будівель. Застряглі та поранені жінки залишалися під камінням, чекаючи, поки жінки з інших сіл прибудуть на місце й викопають їх.
«Здавалося, що жінок не існує», — сказав 33-річний пан Мухазеб. Він додав: «Чоловіків і дітей лікували першими, а жінки сиділи окремо, чекаючи на допомогу».
Якщо не було присутнього чоловіка-родича, рятувальники витягували мертвих жінок за одяг, щоб уникнути контакту зі шкірою.
За даними уряду Афганістану, унаслідок землетрусу магнітудою 6 загинуло понад 2200 людей, а ще 3600 отримали поранення, зруйнувавши незліченну кількість сіл і хуторів.
Реакція на землетрус у неділю стала втіленням подвійних стандартів, з якими стикаються жінки та дівчата в Афганістані, зазначають гуманітарні організації. Вони опинилися в пастці як під завалами, так і під тягарем гендерної дискримінації.
«Жінки та дівчата знову постраждають найбільше від цієї катастрофи, тому ми повинні забезпечити, щоб їхні потреби були в центрі реагування та відновлення», — заявила Сюзан Фергюсон, спеціальний представник ООН з питань жінок в Афганістані, у своїй заяві цього тижня.
Хоча Талібан не оприлюднив гендерного розподілу жертв, жінки зазнали особливо важких випробувань, погіршених нехтуванням і ізоляцією, сказали в інтерв’ю понад півдесятка лікарів, рятувальників і жінок із постраждалих районів.
В Афганістані спостерігається критична нестача медичних працівників, зокрема жінок у цій сфері. Минулого року Талібан заборонив жінкам вступати до медичних навчальних закладів. Нестача жінок-лікарів і рятувальниць була особливо помітною після землетрусу.
Жінки та дівчата в Афганістані стикаються з одними з найсуворіших обмежень у світі під владою Талібану, який захопив владу чотири роки тому і залишається непохитним, попри попередження більшості мусульманського світу, численних правозахисних організацій і таких установ, як Світовий банк, про довгострокові наслідки такої політики для соціальної тканини та економіки країни.
Дівчатам заборонено відвідувати школу після шостого класу. Жінки не можуть подорожувати далеко без супроводу чоловіка і не мають права працювати на більшості робіт, включно з роботою в некомерційних і гуманітарних організаціях. Афганські жінки, які працюють в агентствах ООН, зазнають постійних утисків, що цього року завершилося погрозами, настільки серйозними, що агентства наказали своїм працівницям тимчасово працювати з дому.
Журналіст The New York Times, який дістався до району Мазара Дара наступного дня після землетрусу, не побачив жодної жінки серед медичних, рятувальних чи гуманітарних команд, які лікували постраждалих. У відвіданій районній лікарні не було жодної жінки серед персоналу.
Коли у вівторок до постраждалих районів почали прибувати медсестри та гуманітарні працівники, лише кілька з них були жінками. За ними йшли солдати, які забороняли журналістам ставити питання чи фотографувати їх.
Речник Міністерства охорони здоров’я, керованого Талібаном, визнав нестачу жінок-медиків у постраждалих від землетрусу районах.
«Але в лікарнях у провінціях Кунар, Нангархар і Лагман працює найбільша кількість жінок-лікарів і медсестер, особливо для лікування жертв землетрусу», — сказав речник Шарафат Заман про найбільш постраждалі провінції.
Афганістан досі відчуває афтершоки. У четвер стався ще один землетрус магнітудою 5,6.
У селі пані Айші станом на четвер, через майже чотири дні після землетрусу, не прибула жодна жінка з гуманітарною допомогою, розповіла вона. Вона та її трирічний син провели останні три ночі просто неба, оскільки дощ завадив їй дістатися до притулку чи міста, де працює її чоловік.
«Бог врятував мене і мого сина», — сказала пані Айша. «Але після тієї ночі я зрозуміла — бути жінкою тут означає, що нас завжди бачать останніми».
