Напередодні мирних переговорів щодо України між лідерами США та Росії 15 серпня, очільник військової розвідки Києва вказав на несподівану країну, яка виходить сильнішою з попелу війни: Північну Корею. Підтримуючи повномасштабне вторгнення Москви в Україну, комуністичний режим отримав важливий бойовий досвід, а також доступ до передових озброєнь, військових технологій і тактичної підготовки, що вплинули не лише на перебіг війни в Європі, але й можуть змінити баланс сил у Північно-Східній Азії.
«Наразі лише три країни у світі мають досвід ведення сучасної війни на дуже довгій лінії фронту з використанням практично всіх доступних конвенційних засобів — це Україна, Росія та Північна Корея», — заявив начальник Головного управління розвідки України генерал-лейтенант Кирило Буданов у коментарі The Japan Times.
Уроки цього конфлікту тепер передаються всій 1,3-мільйонній армії Північної Кореї. За словами Буданова, це, разом із технологіями, які передає Москва, та зростаючою майстерністю Пхеньяна в сучасних тактиках війни, «має негативний вплив на безпеку в Тихоокеанському регіоні».
Вважається, що близько 5000 північнокорейських солдатів були вбиті або поранені після того, як приблизно 12 000 було відправлено минулого року для відбиття наступу України на Курську область Росії. Пхеньян лише у квітні визнав, що солдати гинули в боях, заявивши, що їхня участь у бойових операціях завершена.
Буданов вказав на кілька причин високого рівня втрат північнокорейських військ, особливо на ранніх етапах їхньої участі, головною з яких була «неготовність до війни 21-го століття». «Те, для чого їх готували в Північній Кореї, виявилося менш актуальним для сучасних наступальних операцій», — сказав він. Також була слабка координація з російськими військами на полі бою, зокрема через мовний бар’єр, що призводило до випадків «дружнього вогню», коли північнокорейці помилково обстрілювали російських військових.
Але північнокорейці «швидко адаптувалися», зазначив Буданов, вказуючи на те, що ці війська трансформувалися на полі бою, поступово переймаючи сучасні бойові тактики та обладнання. «Північнокорейські війська діють, як і російські, переважно невеликими групами. Вони навчилися швидко пересуватися, використовуючи дрони, а також захищатися від них», — сказав він.
За оцінками української військової розвідки, Північна Корея поповнила свої сили в Росії. З урахуванням тих, хто перебуває в Курській області, кількість військ знову становить близько 12 000, що означає, що більшість убитих або поранених замінили, повернувшись до максимального рівня воєнного часу.
Буданов не виключає, що Пхеньян може відправити додатковий персонал — відкрито або таємно, наприклад, під виглядом мігрантів — після відновлення прямих авіарейсів між Пхеньяном і Москвою минулого місяця та пропозиції лідера Північної Кореї Кім Чен Ина про «безумовну підтримку» Росії.
Це сталося після того, як секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу оголосив у середині червня, що Пхеньян відправить військово-інженерні підрозділи загальною чисельністю 6000 осіб для розмінування та реконструкційних робіт у Курській області протягом найближчих місяців.
Коли Буданова запитали про це, він висловив сумніви, чи буде це єдиною метою місії. «Деякі з них дійсно можуть займатися розмінуванням і будівництвом укріплень, але чи всі вони це робитимуть?» — зазначив він, додавши, що плани розгортання також передбачають 50–100 одиниць північнокорейської техніки, включно з основними бойовими танками M2010 (або Cheonma-D) і бронетранспортерами BTR-80.
Дійсно, оскільки Москва прагне закріпити нещодавні територіальні просування, підтримка Пхеньяна для Росії включає не лише війська, але й десятки тисяч контейнерів, які, ймовірно, містять артилерійські снаряди, а також мобільні протиповітряні та протитанкові ракети, серед іншого — крок, який підкреслює швидкість поглиблення двосторонніх зв’язків після підписання двома країнами договору про взаємну оборону трохи більше року тому.
За даними української військової розвідки, Північна Корея наразі забезпечує 40% потреб російської армії в боєприпасах калібру 122 мм і 152 мм, виробництво яких, за повідомленнями, триває в Північній Кореї «цілодобово». Росія також отримала сотні одиниць артилерійських систем, реактивних систем залпового вогню та ракет від Пхеньяна.
Деякі з цих озброєнь спочатку демонстрували низьку ефективність, зазначив Буданов. Але росіянам вдалося усунути багато недоліків, наприклад, ракета KN-23 з дальністю 690 км, яка тепер стала ефективно випробуваною та вдосконаленою. «Точність ракети, на жаль, зросла після російської модернізації», — сказав Буданов.
Багато з цих озброєнь, включно з далекобійними 170-мм самохідними гарматами M1989, «дійсно є проблемою на полі бою», зазначив генерал-лейтенант, додавши, що ці системи значно сприяють продовженню агресивної війни Росії проти України.
Проблема не лише в покращенні якості, але й у величезній кількості поставок, сказав він, вказуючи на «значні військові резерви» північнокорейського режиму та потужні військові виробничі можливості, незважаючи на численні санкції ООН.
Це ключовий момент, оскільки Пхеньян компенсує вичерпані боєприпаси та інше обладнання, яке Росія або не може виробляти самостійно, або не може замінити так швидко, як потрібно для війни на виснаження, як ця.
Північна Корея «тепер є ключовим військовим союзником Росії», сказав Буданов, підкреслюючи, що обмін відбувається в обидва боки. У відповідь за підтримку Пхеньяна Москва надає переважно три речі: гроші, технології та навчання, що значно сприяє розвитку військових можливостей Північної Кореї. Крім того, вона постачає необхідні продукти харчування, паливо, мастила та інші ресурси.
«Кремль платить за все військове обладнання та війська. Це десятки мільярдів доларів, і для економіки Північної Кореї, однієї з найбільш ізольованих у світі, це дуже серйозні гроші», — сказав очільник розвідки.
Москва також направила військових фахівців для навчання Корейської народної армії не лише використанню бойових дронів і систем ППО, але й для налагодження в Північній Кореї виробництва російських варіантів іранських ударних дронів Shahed/Geran, що може сприяти розвитку північнокорейської індустрії дронів.
Тим часом вважається, що Росія надала Північній Кореї передові системи радіоелектронної боротьби, а сучасне російське обладнання ППО, таке як «Панцир-С1», розгорнуте для захисту столиці Північної Кореї.
Північнокорейські офіцери також проходять сучасну бойову підготовку в Росії, зокрема на далекосхідних полігонах, а делегації з Військового університету імені Кім Ір Сена відвідали Москву для розширення військово-освітньої співпраці.
Окрім удосконалення ракетних систем, таких як KN-23, Пхеньян зацікавлений у російській допомозі в супутникових технологіях, а медіа повідомляють, що режим прискорив будівництво покращеного стартового майданчика для супутників-шпигунів, а також додав порт, який може сприяти доставці нових російських компонентів.
«Ми постійно наголошували, що співпраця між Москвою та Пхеньяном становить загрозу не лише для України», — підкреслив Буданов.
Цей альянс, що набирає обертів, попереджає очільник військової розвідки, також може зробити Пхеньян ще більш непередбачуваним і менш схильним прислухатися до свого давнього союзника — Китаю, який давно прагне стримувати ядерні та військові амбіції Північної Кореї.
Альянс із Росією, який включає пакт про взаємну оборону, «може послабити вплив Пекіна» на Пхеньян, сказав Буданов. «Ризик імпульсивних, загрозливих дій з боку північнокорейського режиму слід сприймати серйозно», — попередив він.
