Скандал із концертом Макса Коржа у Варшаві, після якого польський прем’єр Дональд Туск заявив про намір депортувати 57 українців і шістьох білорусів, дійшов до польського президента Кароля Навроцького.
Шанувальники білоруського репера, серед яких багато емігрантів, влаштували безлади на стадіоні, де проходив концерт. За зберігання наркотиків, напад на охоронців і зберігання піротехніки арештували 118 людей, десяткам людей виписали штрафи, передає ВВС.
Але найбільше поляків збурило те, що на концерті бачили прапори ОУН та УПА – організацій, які Польща вважає причетними до вбивств поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Хоча історики вже вказали, що прапор не зовсім УПА.
Посольство України в Польщі підтвердило, що проти 57 українців відкрили провадження про депортацію.
Кароль Навроцький у телеінтерв’ю Polsat News назвав події “скандальними” та зазначив, що рішення по депортацію, “якщо таке рішення було ухвалене, є хорошим”.
“Звичайно, символіка Бандери в польських громадських місцях – та й в українських – мене обурює, але це інша країна, але в польських громадських місцях вона неприйнятна. І ми повинні дуже рішуче реагувати на подібні речі, просто висилаючи таких людей”, – зазначив Навроцький.
До того, як стати президентом Польщі, Навроцький був президентом Інституту національної пам’яті. Він нагадав, що в ті часи він допомагав із законопроєктом, який мав розширити перелік переслідуваних символів у Польщі, куди включили і червоно-чорний прапор ОУН-УПА.
Навроцький сказав, що цей законопроєкт зараз лежить у парламенті та додав, що сподівається на те, що парламентська більшість невдовзі його схвалить.
Як пояснювала раніше голова польсько-українського обʼєднання Кароліна Романовська, зараз демонстрацію символіки ОУН-УПА правоохоронні органи Польщі можуть розцінювати “як підтримку тоталітарного режиму чи образу польської нації”.
У соцмережах поширювали відео, на якому молодий чоловік, який каже, що є українцем на ім’я Дмитро, пояснював, що не хотів образити поляків та не мав наміру пропагувати будь-який режим, для нього ці прапори були “символом спадщини українців”, і в такий спосіб він хотів нагадати на концерті про російську агресію.
У польській пресі обговорюють цей коментар українця, а також висловлюють припущення, що це могли бути провокації, до яких причетна Росія.
На це ж натякнув, оголошуючи про депортацію 57 українців і шести білорусів, і прем’єр-міністр Дональд Туск.
“Антипольські жести українців та накручування антиукраїнських настроїв у Польщі – це сценарій Путіна, організований за допомогою іноземних агентів та місцевих ідіотів, кожен раз одних і тих самих”, – написав він на платформі Х.
Коли журналіст Polsat News спитав у президента Навроцького, що він думає про ймовірність таких провокацій, той відповів, що це можливо і всі деталі мають встановити правоохоронці.
“Але є світ спецслужб, і є також світ обізнаності, освіти та просвітництва”, – додав Навроцький.
Він додав, що в своїй першій розмові з президентом Володимиром Зеленським уже згадував про історичні питання, які важливі для польського “сьогодення та для нашого спільного майбутнього з Україною”, і може порушити цю тему з ним знову, коли буде така нагода.
“Навіщо українці взагалі туди пішли?”
Посольство України в Польщі підтверджує, що після подій на концерті Макса Коржа у Варшаві проти 57 громадян України розпочали провадження про депортацію.
Посольство зазначає, що вже надіслало офіційні запити для з’ясування деталей справи. Наразі їм відомо про затримання українців 1995, 2002 та 2005 року народження. За даними посольства, їм інкримінують “акти агресії, сутички з персоналом та демонстрацію забороненої польським законодавством символіки”.
Представники посольства зазначили, що тримають цю справу на особливому контролі.
Посол України в Польщі Василь Бондар у коментарі польському виданню RMF 24 заявив, що ті, хто порушує закон у Польщі, повинні відповідати згідно з польським законодавством
Він також додав, що не розуміє, “чому українці взагалі пішли на той стадіон”. “Концерт був російською мовою, а ті, хто розмовляє цією мовою, зараз вбивають українців, ведуть війну та знищують Україну”, – сказав дипломат.
“Українці, які, як і я, є гостями в цій країні, повинні дотримуватися чинних у Польщі законів. Кожен, хто порушує закон і традиції, а також не має розуміння та почуття соціальної чуйності, має бути притягнутий до відповідальності”, – заявив Бондар.
Попри повномасштабну війну з Росією українці все ще слухають російськомовні пісні – треки артистів із Росії регулярно потрапляють в чарти найпопулярніших пісень серед українських слухачів.
Хто такий Макс Корж
Макс Корж – білорус, і його ім’я для поляків мало про що каже. Репер співає російською, а тому в Польщі його переважно слухають вихідці з таких країн, от Білорусь, Україна та Росія.
Він провів концерт у Варшаві у день річниці білоруських протестів проти Олександра Лукашенка, а на концерті, як і на інших попередніх своїх виступах, артист зі сцени закликав зупинити війну.
Попри підтримку України, на офіційному сайті артиста вказані майбутні концерти в Росії – у Санкт-Петербурзі, Новосибірську та Єкатеринбурзі, хоч там і не вказані дати.
Судячи із дописів у соцмережах, багато з яких наповнені захопленими відгуками з концерту Макса Коржа у Варшаві, українці йдуть туди в тому числі через ностальгію за минулими часами, юністю. Репер виступає вже більш ніж десять років, і його старі хіти збурюють багато позитивних емоцій в його шанувальників.
Чи не надто суворо
Попри те, що найбільш обговорюваною темою є присутність прапорів ОУН та УПА, сама по собі демонстрація не є порушенням польського законодавства, хоч їхнє використання правоохоронні органи і можуть розцінити “як підтримку тоталітарного режиму чи образу польської нації”.
Але це ще потрібно довести під час розслідування.
Штрафи, які виписали порушникам, “були точно не за прапори, а, наприклад, за випивку”, пояснює ВВС News Україна Ігор Кравець, журналіст Radio Reset Obywatelski, який живе в Польщі.
Хоча, як він додає, “багато важливих деталей не повідомили”.
“Праворадикальна Польща роками чекала на цей образ: іммігранти, заворушення, бандеронацисти, молоді бики – все на одній картинці, та ще й на Національному стадіоні, в цьому храмі польськості”, – написав журналіст в себе на сторінці в фейсбуці.
Останніми роками ставлення поляків до українців погіршується. Якщо на початку 2023 року, як показувало опитування варшавського центру CBOS, 51% поляків ставилися до українців добре, і тільки 17% заявляли про антипатію до українців, то в 2025 році кількість останніх зросла більш ніж удвічі – до 38%.
Щоб сподобатися виборцям, польські політики підіграють цим настроям. Під час кампанії на виборах президента 2025 цю тему в Польщі активно використовували навіть ті політики, які раніше симпатизували Україні.
Тож зараз польська преса міркує, а чи не надто суворо Польща відреагувала на хуліганство на концерті Макса Коржа?
“Ті, хто порушив закон, мають бути справедливо покарані, але депортація – це надзвичайно суворе покарання, і я не можу знайти для неї іншого виправдання, окрім антиукраїнських перегонів, у яких зараз бере участь увесь польський політичний клас”, – написав Міхал Ольшевській у своїй колонці під назвою “Після бійки на Національному стадіоні: три “тоталітарні” прапори та антиукраїнська істерія” для Gazeta Wyborcha.
Останнім часом депортації іноземців, які порушують закон в Польщі, почастішали, дізналися журналісти видання Rzeczpospolitа від прикордонної служби Польщі. У перші місяці цього року прикордонники зареєстрували 1300 депортацій, що на 85% більше, порівняно з 700 випадками за такий же період в 2024 році.
Серед тих, кого вислали з Польщі цього року, пише видання, посилаючись на польських прикордонників, найбільше було грузинів і білорусів – 260 і 220, а ще 150 молдаван, 90 колумбійців і понад 80 українців.
Як пояснили прикордонники, в основному депортували тих, хто становив загрозу “безпеці та громадському порядку Польщі”.
Зазвичай це рецидивісти, засуджені за напад, бійку або заподіяння тілесних ушкоджень, трапляються також водії-порушники, в тому числі ті, які їздять на машинах в нетверезому стані.
Одного з українців, пише газета, вислали після того, як він отримав дві судимості за чотири роки життя в Польщі – за зберігання наркотиків і крадіжку.
