У Комітеті спротиву, який об’єднує бійців із анархічними поглядами, повідомили, що в п’ятницю 8 серпня військовий відбивав російський штурм на Запорізькому напрямку. Він отримав важкі поранення і на наступний день “його серце перестало битися”, пише ВВС.
Йому було 39 років.
Про смерть Чичкана також повідомив правозахисник Максим Буткевич.
У митця залишилася дружина і маленький син.
Давид Чичкан народився у родині художників Іллі Чичкана та Тетяни Ілляхової у 1986 році. Не маючи вищої мистецької освіти, він постійно розвивався як художник.
Чичкан сам себе називав “рисувальником” – його мистецтво поєднувало графіку, плакат, живопис, стріт-арт, перформанс і текст. Він бачив у мистецтві інструмент змін та підтримки робочих класів.
“Анархіст, художник, скульптор, воїн, батько і чудовий чоловік”, – так описав Чичкана його друг і військовий Микита Козачинський.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, розповів він, європейські інституції пропонували Чичкану “щомісячно кілька тисяч євро, щоб він виїхав і працював у них”.
Але, за словами Козачинського, той відмовився. Він вважав, пояснив його друг, що “заробляти на темі війни, роблячи мистецтво десь за межами України – це дуже низько”.
Пізніше, додав Козачинський, Чичкан пішов добровольцем на війну “в складі мінометного розрахунку”.
За словами побратимів, Давид Чичкан “завжди сумлінно підходив до будь-якої роботи, ніколи не ховався за спинами інших чи за власний соціальний капітал”, а також щиро ділився з побратимами і посестрами “своїми глибокими думками щодо політики, етики та соціальної справедливості”.
“Давид вважав, що справжні анархісти мають ділити найважчі труднощі, що переживає їхній народ. Його загибель – величезна втрата для нас”, – написали побратими Чичкана.
Він послідовно відстоював свої анархічні погляди.
Як пояснював він раніше в своїх інтерв’ю: “Анархістські переконання – це мій ескапізм, дивовижний світ і подушка в екзистенційну яму, щоб падати м’якше”.
Через свої погляди і політичні роботи виставки Чичкана не раз страждали від погромів.
Наприклад, виставку “Втрачена можливість” (2017) року, яку художник присвятив війні та ситуації після Майдану в Україні, невідомі розгромили через п’ять днів після відкриття.
Пішло декілька днів на те, щоб відкрити “Втрачену можливість” для публіки ще раз.
У 2022 році пошкодили виставку “Стрічки та трикутники”, що проходила у Львівському муніципальному мистецькому центрі.
У 2024 році Одеський художній музей скасував його виставку “Зі стрічками та прапорами” через критику і погрози. Виставка була присвячена українським захисникам і захисницям, представникам анархістського та антиавторитарного соціалістичних рухів, які захищають Україну в лавах ЗСУ.
Українські культурні діячі висловлюють співчуття родині Давида Чичкана та згадують роботи і погляди художника.
Команда Музею сучасного мистецтва Одеси, яка працювала з Чичканом, розповіла, що біля його експонатів у головній локації одеської Бієнале завжди затримувалися відвідувачі.
“Він присвятив свою творчість боротьбі за свободу, саме з такою метою він пішов захищати Україну і віддав за неї своє життя”, – написала команда музею, висловлюючи свої співчуття.
“Ще одна болісна втрата для української культури”, – написала режисерка Ірина Цілик.
