Війна докорінно змінила ситуацію із станом забруднення повітря в Україні. Адже раніше найбільші проблеми спостерігалися біля гігантських промислових об’єктів сходу та півдня України. Однак через війну багато з них зупинилися чи взагалі знищенні (як Азовсталь). Тому хоч загальне забруднення повітря частково навіть знизилося, однак локально після атак спостерігаються серйозні спалахи токсичних викидів, пише Еспресо.
Російські ракетні удари, артилерійські обстріли та атаки дронами призводять до масштабних пожеж: на нафтобазах, промислових об’єктах, складах, у лісах та звичайних житлових районах цивільних міст та сіл. Такі цілеспрямовані атаки спричиняють викиди в атмосферу тисяч тонн токсичних речовин.
Дим від масивних пожеж створює величезну кількість дрібнозернистих частинок PM2.5 і PM10 (у десятки разів тонші волосини), які розносяться кілометрами й покривають міста густим смогом. Крім цього пожежі утворюють токсичні гази: чадний газ, діоксид вуглецю, оксиди азоту, діоксид сірки, аміак, формальдегід, акролеїн та багато інших шкідливих для здоров’я речовин.
Також шкоду мають викиди з ракетного палива, зокрема бензапірен (сильний канцероген) чи гептилу (токсичної речовини, що уражає нервову систему), формальдегіду, RDX, DNT, TNT – при тривалому контакті вони можуть викликати мутації, пошкодження печінки, нирок і навіть онкозахворювання.
Варто пам’ятати й про забруднення довкілля важкими металами – свинцем, міддю, цинком, хромом і кадмієм, які потрапляють у ґрунт, воду й повітря після вибухів ракет або знищення промислових об’єктів. Більшість цих речовин не розкладаються в природі, накопичуються в екосистемах і можуть поступово завдавати шкоди здоров’ю населення.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, загальні збитки українському довкіллю від війни перевищили 108 мільярдів євро.
Як відзначає експерт з екологічної безпеки, доцент Українського державного університету науки і технологій Максим Сорока, зазвичай зараз найбільш суттєве зростання забруднення повітря спостерігаються саме у великих містах і залежить від того, куди стався “приліт” і чи виникла пожежа після вибуху.
Шкідливі наслідки для здоров’я

Кашель, фото: Freepik
За даними ВООЗ, через забруднення повітря щорічно помирають 7 млн людей. Стосовно України, немає точних даних, але що вплив є шкідливим – незаперечний факт.
“Забруднення повітря загрожує всім нам, але найбідніші і найбільш маргіналізовані люди несуть на собі основний тягар”, – відзначають в ВООЗ і додають, що діти, вагітні жінки та люди похилого віку є особливо вразливими групами.
В умовах війни, ризики особливо зростають. Тож, як кажуть медики, забруднення повітря має як короткочасний, так і довготривалий вплив на здоров’я.
Короткочасні ефекти
Подразнення дихальних шляхів: чадний газ, діоксид сірки та дрібнодисперсний пил викликають кашель, утруднене дихання, біль у горлі.
Головний біль і запаморочення: високі концентрації чадного газу зменшують постачання кисню до клітин, що може призвести до слабкості, нудоти та втрати свідомості.
Подразнення очей і шкіри: токсичні гази, такі як формальдегід чи аміак, викликають сльозотечу, почервоніння очей і подразнення шкіри.
Довготривалі ефекти
Респіраторні захворювання: тривалий вплив дрібнодисперсного пилу (PM2.5, PM10) та оксидів азоту підвищує ризик хронічного бронхіту, астми та хронічного обструктивного захворювання легень.
Серцево-судинні захворювання: забруднене повітря, зокрема тверді частки та оксиди сірки, сприяє розвитку гіпертонії, інфарктів та інсультів.
Онкологічні захворювання: канцерогенні речовини, такі як бензапірен та діоксини, підвищують ризик раку легень та інших онкологічних хвороб.
Неврологічні розлади: свинець та інші важкі метали можуть пошкоджувати нервову систему, особливо у дітей, викликаючи порушення когнітивних функцій.
Репродуктивні проблеми: тривалий вплив токсичних речовин може негативно впливати на репродуктивне здоров’я та розвиток плоду.
Та варто розуміти, як відзначають у Центрі громадського здоров’я України, довготривалі ефекти формуються при постійному контакті з такого роду забрудненням. Наприклад, коли ви від народження живете біля заводу, що регулярно викидує шкідливі речовини. Натомість російські обстріли, хоч є регулярними, але не мають такого постійного впливу. Тому шанси розвинути онкологічні розлади чи респіраторні захворювання є досить малими й залежать від ваших фізичних особливостей та загального стану здоров’я.
Як захиститися від забрудненого повітря

фото: reuters
Міністерство здоров’я та екологи надають низку рекомендацій для зменшення впливу забрудненого повітря, особливо в регіонах, що регулярно зазнають обстрілів.
Найперше варто не панікувати, коли бачите хмару брудного повітря. Треба закривати вікна, двері і кілька годин перечекати в приміщенні, поки цей смог не осяде і не розвіється вітром. Крім цього варто герметизувати приміщення, якщо обстріли і загоряння є частими. Наприклад, заклеїти щілини у вікнах і дверях. Не забувайте вимикати кондиціонери та вентиляційні системи, які можуть затягувати забруднене повітря.
Також варто використовувати очищувачі повітря: якщо є можливість, увімкнути його на максимальну потужність. Такі пристрої ефективно видаляють дрібнодисперсний пил, алергени та шкідливі гази.
Якщо ж ви змушені перебувати на вулиці, тоді носіть захисні маски. Респіратори типу FFP2 або FFP3 можуть захистити від вдихання дрібнодисперсного пилу та токсичних часток. Звичайні медичні маски менш ефективні, але можуть бути використані за їх відсутності.
Не забувайте пити достатньо води, щоб допомогти організму виводити токсини та зменшити подразнення слизових оболонок. Також уникайте фізичних навантажень під час високого рівня забруднення повітря, оскільки глибоке дихання збільшує вдихання шкідливих речовин.
Люди з хронічними захворюваннями дихальної чи серцево-судинної систем, а також діти та вагітні жінки повинні бути особливо обережними. Якщо у вас є астма або алергія, тримайте під рукою інгалятори чи медикаменти. У разі появи симптомів інтоксикації (сильний кашель, запаморочення, нудота) негайно зверніться до лікаря.