Президент України Володимир Зеленський призначив суддею Конституційного суду екскоординатора проєктів ОБСЄ в Україні Олександра Водяннікова.
Про це свідчить указ №438 від 27 червня на сайті глави держави.
З 27 січня Конституційний суд України втратив кворум і вже не міг проводити засідання після одночасної відставки одразу трьох суддів: Віктора Кривенка, Володимира Мойсика і Віктора Колісника. Для суду припинення повноважень одразу трьох суддів має негативні наслідки в умовах, що суд довгий час працює не в повному складі – 18 суддів.
Станом на 26 червня за президентською квотою була вакансія для трьох суддів КС. Після завершення конкурсного відбору Дорадчої групи експертів в лютому Зеленському надіслали список кандидатів із 6 людей: по два кандидати на одну посаду.
Тісля призначення Водяннікова лишається по дві вакансії від президента та Верховної ради. Але тепер у Конституційному суді є кворум із 12 суддів, що розблоковує прийняття рішень.
Олександр Водянніков — український юрист із багаторічним досвідом у сфері прав людини та верховенства права. Зокрема 2014 по 2022 рік він працював на посаді національного радника з юридичних питань у Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. У цьому статусі він надавав правову підтримку парламенту, урядовим структурам та консультативним органам, зокрема з питань правосуддя, безпеки та захисту прав людини.
Після завершення мандату Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Водянніков у листопаді 2022 року перейшов до Програми підтримки ОБСЄ для України, де обіймав посаду старшого проєктного співробітника у напрямку верховенства права і прав людини. Він відповідав за реалізацію проєктної діяльності, представляв ОБСЄ на національних та регіональних заходах, координував проведення конференцій, семінарів і був постійним доповідачем на професійних форумах.
У своєму мотиваційному листі Водянніков окреслив головні пріоритети майбутньої діяльності на посаді судді Конституційного Суду. Серед них — утвердження принциповості в конституційній практиці, розвиток інституційного діалогу між КСУ та судами загальної юрисдикції, впровадження ґендерно чутливих підходів, підвищення стандартів професійної етики суддів, зміна порядку підготовки рішень Суду, а також відкритість і прозорість інституції.
