Впродовж тижня Ізраїль завдає ударів по Ірану, знищуючи ядерні та військові об’єкти, а також приватні резиденції переважно на заході країни та довкола столиці, Тегерану.
Хоча йдеться про повітряні удари, підозрюють, що ізраїльська спецслужба Моссад також відіграє роль у визначенні цілей та керівництві операцією на землі.
Вважають, що агенти Моссаду використовують дрони, аби визначити, де іранська ППО. Іранська влада заявляла, що підозрює, що до сил безпеки країни проникли ізраїльські розвідники.
Від початку ізраїльських ударів 13 червня були ліквідовані низка ключових військових та вчених-ядерників Ірану, що свідчить про те, що Ізраїль мав розвіддані про їхнє місцеперебування.
Повністю оцінити роль Моссада у цих подіях важко. Ізраїль рідко коментує операції, та й Моссад може бути не єдиною спецслужбою, присутньою в Ірані.
Але ось що пише про попередні операції Моссаду ВВС.
Успіхи Моссаду
Вбивство лідера ХАМАС Ісмаїла Ханеї
Політичний лідер ХАМАС Ісмаїл Ханія був убитий під час перебування в гостьовому будинку в Тегерані 31 липня 2024 року.
Ізраїль спочатку не взяв на себе відповідальність за вбивство, але через кілька місяців міністр оборони Ізраель Кац визнав, що це Ізраїль.
Однак обставини смерті Ханії залишаються неясними.
Халіль аль-Хайя, високопоставлений чиновник ХАМАС, заявив на пресконференції, що ракета влучила “безпосередньо в Ханію”, посилаючись на свідків, які були з ним.
Але в повідомленні New York Times, яке цитує сімох чиновників, йдеться, що Ханія загинув від бомби, яку два місяці до того таємно пронесли до будівлі, де він зупинявся.
BBC не змогла перевірити жодне з цих тверджень.
Ханія — один із багатьох лідерів ХАМАС, убитих Ізраїлем після нападу угруповання на південь Ізраїлю 7 жовтня 2023 року, включно із лідером ХАМАС у Газі Ях’ю Сінваром, його братом Мохаммедом, головою військового крила ХАМАС Мохаммедом Дейфою та його заступником Марваном Іссу.
Вибухи пристроїв Хезболли
17 вересня 2024 року по всьому Лівану, переважно в районах з сильною присутністю “Хезболли”, одночасно вибухнули тисячі пейджерів. Вибухи поранили або вбили користувачів та деяких людей поблизу, поширивши паніку та плутанину.
Наступного дня таким самим чином стали вибухати рації, вбивши та поранивши ще сотні людей.
На момент нападу Ізраїль та “Хезболла” перебували у конфлікті, який загострився після того, як “Хезболла” обстріляла ізраїльські позиції на наступний день після нападів ХАМАС 7 жовтня.
Біньямін Нетаньяху визнав відповідальність Ізраїлю через два місяці, повідомляли тоді ізраїльські ЗМІ.
В інтерв’ю CBS, медіа-партнеру BBC у США, двоє колишніх агентів розкрили деталі операції, заявивши, що Моссад заховав вибуховий пристрій у батареях рацій, які зазвичай носили в жилеті ближче до серця.
За словами агентів, 10 років тому “Хезболла” купила понад 16 000 рацій за “гарною ціною” у фальшивої компанії, а пізніше також купила 5 000 пейджерів, повідомляє CBS.
Вибухи спричинили хаос по всьому Лівану, детонації відбувалися скрізь, де носили пейджери, зокрема в супермаркетах.
Лікарні були переповнені постраждалими, багато з яких отримали каліцтва.
Голова ООН з прав людини Фолькер Тюрк назвав напад воєнним злочином.
Вбивство Мохсена Фахрізаде
У листопаді 2020 року колона, в якій перевозили Мохсена Фахрізаде, найвідомішого іранського вченого-ядерника, потрапила під обстріл у місті Абсард, на схід від Тегерана.
Фахрізаде був убитий з дистанційно керованого кулемета зі штучним інтелектом.
“Вбивство рухомої цілі таким хірургічним способом без жодних жертв серед цивільного населення вимагає розвідки в режимі реального часу”, – писав тоді Джіяр Гол з BBC Persian.
У квітні 2018 року Нетаньяху продемонстрував десятки папок з документами, нібито пов’язаними з ядерною програмою Ірану, які, за його словами, були викрадені Моссадом кілька місяців до того під час рейду на сховище за 30 км від Тегерана (пізніше це підтвердив президент Ірану Хасан Рухані).
Презентуючи архіви на спеціально скликаній пресконференції, прем’єр-міністр Ізраїлю наголосив на ролі Мохсена Фахрізаде у тому, що, за його словами, було незадекларованою програмою розробки ядерної зброї.
“Доктор Мохсен Фахрізаде… запам’ятайте це ім’я”, – повторив він. Іран раніше звинувачував Ізраїль у вбивстві чотирьох інших іранських вчених-ядерників між 2010 і 2012 роками.
Махмуд аль-Мабхух: удар струмом та задушення
У 2010 році Махмуд аль-Мабхух, високопоставлений військовий керівник ХАМАС, був убитий в готелі в Дубаї.
Спочатку це здавалося природною смертю, але після вивчення записів з камер спостереження, поліція Дубаї врешті змогла ідентифікувати групу вбивць. Пізніше поліція повідомила, що аль-Мабхуха вбито електричним струмом, а потім задушено.
Існувала підозра, що операцію організував Моссад, що викликало дипломатичне обурення з боку Об’єднаних Арабських Еміратів.
Однак ізраїльські дипломати стверджували, що немає доказів, які б пов’язували Моссад з нападом.
Ях’я Аяш та вибухаючий телефон
У 1996 році Ях’я Аяш, ключовий постачальник бомб для ХАМАС, був убитий за допомогою наповненого 50 г вибухівки мобільного Motorola Alpha.
Аяш, видатний лідер військового крила ХАМАС, був відомий своїм досвідом у створенні бомб та організації складних атак на ізраїльські цілі.
Наприкінці 2019 року Ізраїль зняв цензуру з деяких деталей вбивства, а ізраїльський телеканал Channel 13 транслював запис останньої телефонної розмови Аяша з його батьком.
Операція “Брати”
На початку 1980-х років Моссад, діючи за вказівкою прем’єр-міністра Менахема Бегіна, таємно переправив понад 7000 ефіопських євреїв до Ізраїлю через Судан, використовуючи фальшивий дайвінг-курорт як прикриття.
Судан був ворожою країною Ліги арабських держав, тому, діючи таємно, команда агентів Моссаду створила курорт на узбережжі Червоного моря в Судані, який вони використовували як базу.
Вдень вони маскувалися під персонал готелю, а вночі потайки повітрям та морем вивозили євреїв, які таємно прибули з сусідньої Ефіопії.
Операція тривала щонайменше п’ять років, і на момент, коли її викрили, агенти Моссаду вже втекли.
Помста за вбивства на Олімпіаді в Мюнхені
У 1972 році палестинське бойове угруповання “Чорний вересень” убило двох членів ізраїльської олімпійської команди на мюнхенській Олімпіаді та захопило дев’ятьох інших заручниками.
Пізніше спортсмени загинули під час невдалої спроби порятунку, яку здійснила західнонімецька поліція.
У наступні роки Моссад переслідував підозрюваних у причетності до нападу, зокрема, і Махмуда Хамшарі.
Він загинув від вибухового пристрою, закладеного в телефон у його паризькій квартирі.
Хамшарі втратив ногу під час вибуху та зрештою помер від травм.
Операція Ентеббе (Кульова блискавка)
Операцію “Ентеббе” в Уганді у 1976 році вважають однією з найуспішніших військових місій Ізраїлю. Моссад надавав розвідувальні дані, а ізраїльські військові виконували операцію.
Двоє членів Народного фронту визволення Палестини та двоє їхніх німецьких спільників захопили літак, що прямував до Парижа, та перенаправили його до Уганди. Вони тримали пасажирів та екіпаж у заручниках в аеропорту Ентеббе.
Ізраїльські спецпризначенці увірвалися в аеропорт та врятували 100 заручників.
Під час рейду було вбито троє заручників, викрадачі літаків, кілька угандійських солдатів та командир спецзагону Йонатан Нетаньяху (брат нинішнього прем’єр-міністра).
Полювання на нацистського офіцера Адольфа Ейхмана
Викрадення нацистського офіцера Адольфа Ейхмана з Аргентини у 1960 році є одним із найвідоміших успіхів розвідки Моссаду.
Ейхман був ключовим організатором Голокосту, під час якого нацистська Німеччина вбила близько шести мільйонів євреїв.
Ейхман уникнув полону, змінив кілька країн, і врешті оселився в Аргентині.
Команда з 14 агентів Моссаду вистежила його, викрала та доставила до Ізраїлю, де його судили та стратили.
Провали Моссаду
Попри численні успіхи, не кожна операція Моссаду проходила за планом, – траплялися різні розвідувальні провали.
Напад ХАМАС 7 жовтня 2023
Атака, розпочата ХАМАСом на ізраїльські міста поблизу кордону з Газою 7 жовтня 2023 року, застала країну зненацька.
Нездатність Моссаду передбачити атаку вважають фіаско.
За словами ізраїльської влади, в результаті нападу 7 жовтня загинуло близько 1200 людей, переважно цивільних. Ще близько 251 опинилися в Газі як заручники.
У відповідь на напад ХАМАСу Ізраїль розпочав війну в секторі Газа, яка, за даними Міністерства охорони здоров’я Гази, керованого ХАМАС, наразі призвела до загибелі понад 55 000 осіб, більшість з яких – цивільні.
Війна Судного дня
6 жовтня 1973 року Єгипет та Сирія розпочали несподіваний напад на Ізраїль, щоб повернути собі Синайський півострів та Голанські висоти.
Час нападу – на Йом-Кіпур, свято Судного дня, найсвятіший день у єврейському календарі, дозволив застати Ізраїль непідготовленим в перші дні війни.
Єгипетські війська перетнули Суецький канал, зазнавши лише незначних втрат у порівнянні з тим, що очікували, тоді як сирійські війська атакували ізраїльські позиції та прорвались до Голанських висот.
Радянський Союз постачав зброю Сирії та Єгипту, а США забезпечили екстрену лінію постачання Ізраїлю.
Ізраїль врешті зміг відбити атаку, і війна закінчилася 25 жовтня – через чотири дні після резолюції Організації Об’єднаних Націй, яка закликала до припинення бойових дій.
Невдалий замах на лідера ХАМАС Махмуда аз-Захара
У 2003 році Ізраїль завдав авіаудару по будинку лідера ХАМАС Махмуда аз-Захара в місті Газа.
Хоча сам аз-Захар пережив напад, загнули його дружина та син Халед, а також кілька інших людей.
Бомбардування зруйнувало його резиденцію, що підкреслило тяжкі наслідки військових операцій у густонаселених районах.
Лідер ХАМАС Халед Мешаль
Під час операції, яка призвела до серйозної дипломатичної кризи, Ізраїль спробував отруїти Халеда Мешаля, голову політичного бюро ХАМАС, в Йорданії в 1997 році.
Місія провалилася, коли ізраїльських агентів викрили і захопили, що змусило Ізраїль надати протиотруту, щоб врятувати життя Мешаля.
Тодішній голова Моссаду, Денні Ятом, вилетів до Йорданії, щоб лікувати Мешаля.
Цей інцидент значно загострив відносини між Ізраїлем та Йорданією, які не так давно підписали мирний договір.
Справа Лавона
У 1954 році єгипетська влада зірвала ізраїльську шпигунську операцію, відому як операція “Сюзанна”.
Зірваний план полягав у тому, щоб встановити бомби на об’єктах США та Великої Британії в Єгипті, щоб змусити Велику Британію залишити свої війська, розташовані в Суецькому каналі.
Цей інцидент став відомим як справа Лавона – за іменем тодішнього міністра оборони Ізраїлю Пінхаса Лавона.
Вважається, що він був причетний до планування операції.
