У центрі Лос-Анджелесі на тлі антидепортаційних протестів оголошено надзвичайний стан і введено комендантську годину.
Про це повідомила мер міста Карен Басс, передає ZN.ua з посиланням на американські ЗМІ .
Комендантська година діятиме у центрі міста з 20:00 вівторка (у США ще цей день) до 06:00 середи. Для решти районів обмежень щодо перебування на вулиці вночі не передбачено.
“Я оголосила надзвичайний стан і ввела комендантську годину в центрі Лос-Анджелеса, щоб зупинити вандалізм і припинити грабежі. Багато підприємств постраждали від вандалів, минулої ночі розграбовані 23 підприємства, завдано значної шкоди бізнесу і багатьом об’єктам нерухомості. Тому, якщо ви не живете або не працюєте в центрі Лос-Анджелеса, уникайте цього району. Правоохоронні органи заарештовуватимуть тих, хто порушує комендантську годину, їх притягуватимуть до відповідальності”, — зазначила Басс.
Каліфорнія показує середній палець програмі Трампа для Америки, — пише журналіст Джим Ньютон у колонці для Politico.
На думку Ньютона, найбільше президента США і його союзників збиває з пантелику те, що за цим презирством стоять не губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом чи мер Лос-Анджелеса Карін Басс, а люди, які переважають за чисельністю і покладаються на свої глибоко вкорінені переконання.
Політичне керівництво штату просто відображає прагнення своїх виборців. Сам Трамп програв Байдену Каліфорнію із різницею у понад 5 млн голосів.
Ньютон зауважує, що Трамп обрав бійку в Каліфорнії, не просто щоб познущатися, а й щоб нав’язати боротьбу цінностей, підкоривши буремний штат.
Він санкціонував агресивні імміграційні рейди в Лос-Анджелесі. Ті райони, де проводилися рейди, були очікувано шоковані й налякані, а в багатьох випадках і розгнівані. Жителі протестували, спочатку законно і мирно, а потім з наростаючою люттю.
Поліція Лос-Анджелеса жорстко розігнала натовп у п’ятницю ввечері. У суботу вранці ті ж самі вулиці, які були напружені напередодні ввечері, прокинулися і заспокоїлися.
Здавалося, життя повертається в нормальне русло.
Але Трамп не міг дозволити Лос-Анджелесу і Каліфорнії відновитися, бо дозволити Каліфорнії вистояти — означає ризикувати, дозволяючи її цінностям взяти гору.
Натомість Трамп обрушився з критикою на Ньюсома і Басс, а також перекинув у місто Національну гвардію.
Це дало протестувальникам ще один привід для гніву, у неділю спалахнула набагато численніша демонстрація, яка перейшла у ніч із розрізненими актами насильства.
Все ще незадоволений Трамп відправив морських піхотинців.
“Отже, ці заворушення, спричинені федеральним урядом, тривають.
Якщо мета — заспокоїти Лос-Анджелес, рішення буде простим: вивести федеральні сили і дозволити поліції Лос-Анджелеса та департаменту шерифа робити свою роботу.
Але це не мета. Заворушення тривають, тому що це потрібно Трампу. Він не просто бореться за депортації. Він бореться за свої цінності в державі, яка їх відкидає”, — підсумовує журналіст.
Як і очікувалося, штат Каліфорнія оскаржив у суді рішення президента США Дональда Трампа застосувати Національну гвардію для придушення протестів проти масової депортації.
Позов подано до федерального суду, президента Трампа, Міністерства оборони та шефа Пентагону Піта Гегсета.
Штат вказав, що рішення Трампа порушує Конституцію і закони США, оскільки об’єктивних підстав для федералізації Нацгвардії немає. Позивач просить визнати дії відповідачів незаконними та заборонити їх.
Тим часом заступник глави адміністрації Трампа і один із головних ідеологів масових депортацій Стівен Міллер написав на платформі Х, що “федеральний закон — понад усе і буде виконаний” за всяку ціну.
У правому середовищі виборців республіканців також посилюються заклики позбавити Лос-Анджелес і Каліфорнію федеральних грошей. При тому, що цей штат є найбільшим донором країни.
Зокрема, у 2022 році Каліфорнія сплатила у федеральний бюджет на $83 млрд більше, ніж отримала дотацій.
Республіканські ж Техас і Флорида отримують від Вашингтона більше, ніж дають: Техас 2022 року був у боргу на 71 млрд, а Флорида — на 41.
У 2021 році федеральні трансферти становили 23 і 19% бюджетів Техасу і Флориди відповідно, а в бюджеті Каліфорнії — 14,5%. Це найменша частка серед усіх штатів, за винятком Вермонта.
Старший суддя Федерального суду в Каліфорнії Чарльз Брейер відклав прийняття рішення щодо екстреного позову штату Каліфорнія до федеральних властей до 13:30 четверга.
Відповідачі запросили відстрочку, щоб підготувати свої заперечення щодо тимчасових забезпечувальних заходів, і Брейер надав федеральній владі цей час.
Також суддя надав штату Каліфорнія час до 9 ранку четверга, щоб направити до суду «заперечення на заперечення».
У четвер о 13:30 суд проведе відкрите засідання, на якому розгляне позиції сторін.
Рішення судді Брейера стало відповіддю на поданий вчора губернатором Каліфорнії Ґевіном Ньюсом позов проти президента Трампа, Міністерства оборони та шефа Пентагону Піта Гегсета з вимогою визнати дії відповідачів незаконними та заборонити їх.
Декілька годин тому Ньюсом подав ще й екстрений позов з вимогою заблокувати рішення Трампа щодо введення підрозділів морпіхів і нацгвардійців в Лос-Анджелес:
«Я щойно подав екстрене клопотання до суду, щоб негайно заблокувати триваючу і непотрібну мілітаризацію Лос-Анджелеса. Федеральний уряд направляє військових проти американських громадян. Це безпрецедентно і загрожує самій суті нашої демократії.
Дональд Трамп поводиться як тиран, а не як президент. Звертаючи збройні сили проти американських громадян, він загрожує самій суті нашої демократії.
Я прошу суд негайно заблокувати ці незаконні дії».
Згідно з повідомленням агентства The Associated Press, за даними Пентагону, вартість «операції» Трампа в Лос-Анджелесі вже обійшлася американським платникам податків у $134 млн.
Масові демонстрації на знак солідарності з протестувальниками в Каліфорнії докотилися і до Техасу, пише Daily Texan.
У місті Остін силовики застосували світлозвукові гранати і перцевий газ для розгону демонстрантів, близько 10 осіб заарештовано.
Також у сутички з правоохоронцями переросли протести в місті Даллас.
Продовжуються протести проти міграційної політики адміністрації Трампа і в Нью-Йорку.
Головна точка напруги — фойє Trump Tower на Мангеттені. Група активістів зайняла приміщення будівлі, вимагаючи скасувати нещодавнє розпорядження Білого дому про «масові внутрішні депортації».
Поліція оголосила це несанкціонованим зібранням, але наразі обмежується кордоном і окремими затриманнями.
Втім, напередодні було затримано біля 50 протестувальників під час «сидячого страйку» у фойє Trump Tower.
Другі за чисельністю мітинги тривають біля офісу ICE і біля Union Square, де збираються правозахисні групи та волонтери юридичної допомоги.
За оцінкою Департаменту поліції Нью-Йорка, у останньому марші проти нової політики Трампа взяли участь близько 6 000 людей — це найбільший імміграційний протест у місті з 2022 року.
«Наступна фаза» внутрішніх рейдів імміграційної поліції ICE (анонсована міністром нацбезпеки): арешти «до 1 500 нелегалів на тиждень» у мегаполісах.
Мерія вже підтвердила, що не буде співпрацювати з ICE щодо затримань, окрім випадків тяжких злочинів, Департамент нью-йоркської поліції готовий діяти лише для підтримання порядку, а не для імміграційних арештів.
«Трамп використовує армію проти Лос-Анджелеса, тепер хоче зробити те саме з Нью-Йорком — федералізувавши Нацгвардію», — йдеться в заяві організації Families Belong Together.
Коаліція з 40 місцевих НКО планує «тиху нічну ходу» до штаб-квартири Fox News 12 червня, щоби «зруйнувати пропаганду про “небезпечних мігрантів».
Протести у Нью-Йорку набули форми затяжного громадянського спротиву: від маршів і сидячих страйків до судових позовів та політичного тиску на мерію й владу штату.
Ключовий запобіжник ескалації — позиція місцевої влади та небажання Департаменту поліції виконувати роль імміграційної поліції.
Але якщо Білий дім спробує залучити федеральні сили або Нацгвардію не тільки в Лос-Анджелес, а й в Нью-Йорк, конфлікт може перейти на новий рівень.
