Німеччина розробляє плани швидкого розширення мережі бомбосховищ і укриттів, заявив найвищий урядовий чиновник з питань цивільного захисту, попередивши, що держава повинна бути готовою до нападу з боку Росії протягом наступних чотирьох років.
Про це пише The Guardian.
Ральф Тіслер, голова Федерального відомства цивільного захисту та допомоги при катастрофах (BBK), заявив, що найбільша економіка Європи повинна прокинутися від реальності конфлікту, і що в своєму нинішньому стані Німеччина недостатньо підготовлена.
«Протягом тривалого часу в Німеччині була поширена думка, що війна – це не той сценарій, до якого потрібно готуватися. Це змінилося. Ми стурбовані ризиком великої агресивної війни в Європі», – сказав він в інтерв’ю газеті Süddeutsche Zeitung.
Тіслер закликав до національних зусиль, щоб визначити і перетворити тунелі, станції метро, підземні гаражі, автостоянки і підвали громадських будівель на захисні укриття, щоб «швидко створити простір для 1 мільйона людей». Він сказав, що його відомство представить комплексний план пізніше цього літа.
Він додав, що країна перебуває в гонці з часом, і покладатися на будівництво нових бункерів недостатньо. За словами Тіслера, планування і будівництво таких сховищ займе багато часу і буде дуже дорогим. Як наслідок, необхідно негайно розглянути можливість використання вже існуючих споруд.
Триваюче вторгнення Росії в Україну викликало побоювання в інших країнах, особливо в країнах Балтії, а також у Польщі та Німеччині, що Москва може відкрити нові фронти в Європі.
З близько 2 000 бункерів у Німеччині та захисних приміщень, що залишилися з часів холодної війни, лише близько 580 перебувають у робочому стані, і більшість з них потребують багатомільйонної реконструкції. Вони могли б прихистити близько 480 000 людей, що становить лише піввідсотка населення Німеччини. Для порівняння, BBK повідомляє, що Фінляндія має 50 000 захисних приміщень, що становить простір для 4,8 мільйона людей, або 85% її населення.
За словами Тіслера, необхідно також докласти зусиль для доопрацювання інформаційних систем, таких як додатки та дорожні знаки, щоб точно інформувати населення про те, де вони можуть знайти притулок, а також модернізувати сирени оповіщення. За його словами, існуючі програми оповіщення також потребують кращого захисту від хакерів.
Він закликав уряд Фрідріха Мерца забезпечити фінансування для реалізації планів його відомства. Уряд погодився з тим, що плани необхідні, але ще не виділив офіційно кошти.
Очікується, що гроші будуть виділені з мільярдів, вивільнених після того, як парламент у березні призупинив дію боргового гальма Німеччини, що дозволило спрямувати значні суми на військову сферу, життєво важливу інфраструктуру – такі як мости і дороги, що дозволяють перевозити танки і вантажі, – і цивільну оборону.
Розвідувальні служби і структури кібербезпеки, які життєво потребують інвестицій, також змагаються за ці кошти.
За оцінками Тіслера, протягом наступних чотирьох років на потреби цивільної оборони знадобиться щонайменше 10 млрд євро (8,4 млрд фунтів стерлінгів), а протягом наступного десятиліття – щонайменше 30 млрд євро.
Він також закликав до створення обов’язкової або добровільної служби цивільного захисту і закликав громадян зробити свій внесок у підвищення стійкості країни шляхом створення запасів на випадок надзвичайних ситуацій на випадок нестачі електроенергії та води. «Наш заклик такий: створіть запаси, яких вам вистачить на 10 днів, якщо це можливо», – сказав він в інтерв’ю газеті, повторюючи аналогічні заклики інших європейських урядів.
«Але навіть запас хоча б на 72 години був би дуже корисним, – додав Тіслер. «Це може бути використано для подолання незначних перебоїв у повсякденному житті».
