Червень вирішив не давати нам поблажок і відразу обдарував сюрпризами. Найсильніша геомагнітна буря за останні місяці трапилася прямо в перший день місяця й триває досі. Розповідаємо про те, якими були останні дні, та чого слід очікувати далі.
Починаючи з 29 травня прилади на Землі фіксували наслідки явища, котре називається CIR. Це ударна хвиля сонячного вітру, котрий перевищує свою звичайну норму. Коли на Сонці відкривається корональна діра, вона дозволяє частинкам швидше й легше витікати в космос. Це призводить до того, що в якийсь момент цей швидкий потік наздоганяє попередній, повільніший, і об’єднується з ним, створюючи більший тиск на земне магнітне поле. Зазвичай магнітні бурі, які є наслідком CIR, обмежуються рівнем G1 або G2, але в дуже рідкісних випадках можуть сягнути й G3, пише 24 Канал.
31 травня на Сонці стався корональний викид маси (КВМ). Довготривалий спалах рівня M8.2 з плями AR4100 знаходився близько до центру зверненого до Землі сонячного диска. Вчені швидко заявили, що викид “матиме спрямований до Землі компонент”, тобто принаймні частина матерії полетіла до нас.
Час подорожі КВМ від Сонця до Землі становить від 1 до 5 днів, але в середньому складає три дні. Однак цього разу нам не пощастило: викид виявився настільки швидким і потужним, що добрався до нас трохи більше, ніж за добу.
Це запустило нові магнітні бурі 1 червня. Уже о 5 ранку незначна подія рівня G1 спостерігалася в магнітосфері. Швидкість сонячного вітру склала колосальні 1002 кілометри на секунду. Радіаційна буря, що впливала на радіо, накрила полярні регіони та порушила роботу супутників. Близько десятої ранку вплив КВМ почав зростати: спочатку рівень піднявся до G2, через годину – до G3, а ще через майже годину вже повідомляли про G4.
Згідно зі спостереженнями, північне сяйво було сфотографовано аж до 30 градусів широти – наприклад, на пляжах Мексиканської затоки. Це означає, що й в Україні сяйва могли б спостерігатися, якби в той час була ніч і світло Сонця не перекривало атмосферні ефекти.
Згідно з прогнозом, 2 червня протягом усього дня будуть спостерігатися коливання від G1 до G2.
Це “відлуння” коронального викиду збережеться й 3 червня, але, як показує NOAA, лише на рівні G1.
4 червня NOAA вже не прогнозує жодних збурень.
Варто зазначити, що група сонячних плям AR4100 все ще “дивиться” прямо на нас із центрального регіону сонячного диска. В будь-який момент вони можуть спалахнути черговим вибухом і викинути плазму в космос. Якої б сили не був такий гіпотетичний викид, він полетить до нас, принаймні частково.
Як уже зазначалося вище, залежно від сили викиду, він може подорожувати до Землі від 1 до 5 днів, але найчастіше тривалість становить три дні. Наприклад, якщо КВМ відбувається 2 червня, то магнітні бурі з великою імовірністю слід очікувати 5-6 червня. На жаль, прогнозувати такі події наука все ще не вміє, тому вчені лише спостерігають за фактичними спалахами та викидами, роблячи обережні припущення на основі попередньої активності плям. Після цього вони моделюють траєкторію руху хмари матерії, намагаючись з’ясувати, яка її частина зачепить планету.
Корональна діра негативної полярності в південній півкулі CH1299 буде звернена до Землі з 2 по 4 червня, проте вона може бути занадто далеко на південь, щоб спричинити будь-які геомагнітні ефекти, пишуть учені.
CH1298 та непронумерована корональна діра відразу над нею знаходяться майже на самому східному краю і не загрожують нам.
Ще одна непронумерована діра перебуває високо на півночі сонячного диска й має мінімальний вплив.
Наразі вчені кажуть, що ймовірність повторного CIR через вплив корональних дір низька – від 0 до 30%. Якщо щось подібне й трапиться, то, ймовірно, в період з 3 по 4 червня. Але, нагадаємо, корональні діри спричиняють лише незначні збурення, які зазвичай невідчутні в Україні.
