У Вищому антикорупційному суді триває розгляд справи колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Його звинувачують в одержанні 1,8 млн доларів хабара від бізнесмена Костянтина Жеваго для себе та інших суддів Верховного суду, щоб ті залишили йому право власності на пакет акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
«Арена в шоці»
Наразі у ВАКС досліджуються матеріали оперативно-розшукових заходів стосовно адвоката Олега Горецького. Учасниками розмов є Горецький, нотаріус Кирило Горбуров, бізнесмен Костянтин Жеваго та інші особи, передає Судовий репортер.
На початку 2023-го керівник служби безпеки ПрАТ Полтавський ГЗК Сергій Рудометкін висловив Горецькому пропозицію від Костянтина Жеваго. При цьому назвав також опонентів Жеваго у суді — Ігор Коломойського і Рінат Ахметов.
«Вынуждать Константина пойти на поклон, я не знаю… Он не пойдет, он просто тупо не пойдет. Поэтому мы будем бороться. Но он тогда говорил. Его позиция, если Ринат, если Беня, они пойдут на нападение. Он постоянно в обороне. Он не хочет с ними светиться. Он уже решение для себя принял. Потому что как бы тяжело не было, у нас большая реконструкция на комбинате, там миллиардные инвестиции», — описує ситуацію Рудометкін.
Розмову чоловіки частково вели в спеціальній кімнаті, що не прослуховується. Але Горецький, уклавши угоду, запевнив детективів НАБУ, що саме того дня Рудометкін повідомив йому про готовність Жеваго заплатити за судове рішення.
У завуальованій формі Горецький говорив про підготовку до «голосування» 19 квітня («голосування» — прийняття суддями Верховного суду кінцевого рішення). Наголошував, що з кожним суддею треба окремо поговорити і дати частину грошей, щоб вони себе впевненіше почували.
Зафіксовано, як Горецький обговорює із Горбуровим отримання грошей без залишення фінансового сліду. Також спілкується про необхідність надання частини грошей, щоб «зацікавити» суддів.
Жеваго висловив намір передати гроші до 1 квітня, щоб залишилося 19 днів до «голосування». Кошти називають сотнями «листів», «паперів», «документів». Із записів вбачається, що до передачі грошей Жеваго залучає адвокатів Анатолія Рекуна і Михайла Ілляшева.
В іншій розмові Горецький і Горбуров радяться, як передати гроші особі, яка постійно їздить з охороною. Цю особу ідентифікують як Князєва. Зокрема, на нього вказував у своїх показаннях Горецький, який пішов на угоду.
Після прийняття судом рішення Горецький доповів про це Жеваго: «Ну, арена в шоці. Тому що ніхто не очікував такого рішення. А ваш опонент… він там взагалі в непорозумінні, тому що він всі свої зобовʼязання виконав і він не розуміє, як так могло відбутись… Тим пояснював, що: «Дивіться, я зробив все, що завгодно. Ну також є люди, є правова позиція така. Але перемагає правова позиція. Нічого не вдієш».
1 травня 2023-го Горбуров отримав повідомлення від Князєв про розподіл грошей на 13 пакетів — для 13 суддів.
Як каже прокурор, такі розмови дають підстави і сьогодні стверджувати про причетність до злочину інших суддів із Великої палати Верховного суду, які ухвалювали рішення по Північному ГЗК.
Застереження щодо адвокатської таємниці
Захист Князєва намагається довести, що офіс Горецького прослуховували незаконно. В останньому засіданні адвокат Іван Староста клопотав про визнання протоколу оперативно-розшукових заходів очевидно недопустимим і просив призупинити його дослідження.
Староста зіслався на рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2025 року в справі «Денисюк та інші проти України». А саме, що в разі порушення адвокатської таємниці зібрані докази не можуть бути використані у суді.
Одним із висновків рішення є, що українське законодавство не забезпечує мінімальних гарантій, які унеможливили би зловживання владою, якщо при проведенні негласних слідчих фіксується інформація, що становить адвокатську таємницю.
Князєв каже, що йдучи до адвоката людина розраховує на конфіденційність і порівнює це зі сповіддю у священника.
— Там записи не тільки з учасниками кримінального провадження. Записувалося спілкування з політиками відомими, хід розгляду їх справ, адвокатська стратегія. Це політики, крупні бізнесмени… Як воно використовувалося, ми можемо тільки уявляти. Скажу більше, після затримання Горецького і поміщення в СІЗО, продовжувався запис його адвокатської контори під прострочену ухвалу, — повідомив Князєв.
Прокурор Віталій Гречишкін заперечив і нагадав, що український закон про адвокатуру передбачає можливість проведення оперативно-розшукових заходів стосовно адвоката. Він зіслався на уривок розмови, в якій Горецький пояснює Жеваго, що партнери заборонили йому проводити «це» через себе, бо в них багато таких «історій» і він не хоче світитися. Прокурор тлумачить це так, що Горецький відмовився офіційно бути адвокатом структур Жеваго в господарській справі у Верховному суді. Замість його компанії діяло обʼєднання «Ілляшев і партнери».
«Очевидно, що готувалося скоєння особливо тяжкого кримінального правопорушення, і пан Горецький вийшов зі статусу адвоката і набув статусу пособника… Тому втрачаються будь-які застереження щодо адвокатської таємниці. В усіх розмовах немає жодного натяку на правове питання, з яким звертається пан Жеваго, жодної консультації, юридичної поради… Мова йде тільки про формування пакету грошових коштів і позитивне «голосуваня» за конкретне рішення», — пояснив прокурор.
Суд відмовив у клопотанні захисту щодо визнання доказу очевидно недопустимим. При цьому головуючий суддя пояснив, що це досить комплексне питання і без дослідження записів неможливо зʼясувати, чи порушуються права інших осіб. Втручання і пропорційність такого втручання в спілкування суд планує оцінити в нарадчій кімнаті після дослідження всіх доказів і допиту свідків.
Захист ставить під сумнів, хто саме є учасниками розмов і про що мова. На записах йдеться, що треба поговорити не з суддями, а з «людьми». Мовляв, прокурор вдається до інтерпретацій.
Князєв говорив, що прокурор вирвав фрази з контексту, щоб підтвердити свою версію. Тому обвинувачений хоче, аби суд для обʼєктивності переслухав записи більш повно.
— Навпевне, мова йшла про те, що в мене за спиною, користуючись відносинами зі мною, намагалися вирішити якісь питання. Ще думали, ділили ці гроші і так далі. Напевно, це було. Але я про це не знав, мене в це не посвящали, абсолютно… Особа з охороною — «очевидно, мова йде про Князяєва». Точно це не про мене. Ми досліджували вже відеозапис, де видно, що я в позаробочий час ніколи не користувався охороною. Державна служба охорони охороняла мене тільки в робочий час. У позаробочий час я не зловживав цим, не бачив у цьому ніякої необхідності, — прокоментував Князєв.
Головуючий суддя погодився дослідити в засіданні деякі фрагменти, які, на думку Князєва, спростовують версію обвинувачення. Повністю заслуховувати записи, як пропонував Кнзяєв, суд поки не буде, бо хоче спершу почути свідка, який був учасником розмов.
Деякі прогалини і припущення прокурор планує заповнити показаннями Горецького, який перебуває на угоді про визнання винуватості. Але захист закликає суд ставитися до такого свідка критично.
Вирок Горецькому залишили без змін
У квітні цього року Апеляційна палата ВАКС не задовольнила скарги захисників Князєва на вирок за угодою стосовно Горецького. Вирок залишили без змін. Обидва ці рішення у реєстрі не оприлюднювалися.
Як відомо, Горецький пішов на угоду і отримав умовне покарання, зобовʼязавшись стати одним із ключових свідків обвинувачення проти Князєва.
У листопаді 2023-го Апеляційна палата відмовила Князєву в оскарженні вироку стосовно Горецького. Але Верховний суд це рішення скасував і апеляція все ж відбулася. Її розгляд, як і затвердження самої угоди з Горецьким у першій інстанції, відбувалося в закритому засіданні. Але напередодні чергового слухання, 5 лютого 2025 року Центр протидії корупції анонсував у соцмережах, що наступного дня апеляційна палата може скасувати вирок Горецькому і поставити під загрозу справу Князєва. Після засідання громадська організація поширила інформацію, що розгляд відклали до 13 лютого.
6 лютого, тобто одразу після судового засідання, судді апеляційної палати отримали повістки про виклик до Державного бюро розслідувань для допиту як свідків у кримінальному провдженні щодо пропозиції неправомірної вигоди. Слідчий ДБР розпитував суддів про можливі контакти із особами, які, нібито, планували дати їм хабара за скасування вироку Горецькому. Судді стверджують, що ніхто до них не звертався і грошей не пропонував, але така послідовність дій активістів і правоохоронців наштовхнула їх на думку, що це може бути тиском. Втім, у Вищій раді правосуддя втручання у роботі суддів офіційно не встановили.
Нагадаємо також: Ексголова Верховного суду Князєв тепер студент Миколаївського вишу, а в адвоката Горбурова НАБУ записало 7 тис. годин розмов
