Лише 10% найбагатших людей на планеті спричинили дві третини всіх викидів парникових газів із 1990 року, йдеться в новому дослідженні. Вчені вперше напряму пов’язали приватне багатство з конкретними кліматичними катастрофами – хвилями спеки, посухами та зростанням температур.
Вчені вказують, що саме стиль життя, інвестиції та споживання 10% найбагатших людей світу значно підвищили ризики екстремальної спеки та посух. Це перша наукова робота, яка кількісно оцінює вплив концентрованого приватного капіталу на кліматичні аномалії. За словами Сари Шенгарт, провідної авторки дослідження зі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха, це велике зрушення від простої фіксації викидів до прямого встановлення відповідальності, повідомляє 24 Канал з посиланням на IIASA.
Результати, опубліковані в журналі Nature Climate Change, показують, що лише 1% найбагатших осіб спричинили у 26 разів більше хвиль спеки, які трапляються раз на століття, та в 17 разів більше посух у регіоні Амазонії, ніж у середньому інші люди по всьому світу. Особливо значний внесок у зростання глобальних температур зробили представники найбагатших 10% у США та Китаї – ці дві країни разом відповідають за майже половину світових викидів.
За останні три десятиліття, через спалювання викопного палива та вирубку лісів, температура земної поверхні зросла приблизно на 1,3 градуса. Дослідники змогли поєднати економічну статистику з кліматичними моделями, щоб простежити, як доходи різних груп населення впливають на конкретні типи погодних катастроф, зокрема екстремальну спеку та посухи.
Окремо вчені звернули увагу на вплив фінансових інвестицій, а не лише особистого споживання. На думку старшого автора дослідження Карла-Фрідріха Шлесснера з Міжнародного інституту прикладного системного аналізу, що розташований поблизу Відня, без урахування ролі найбагатших у формуванні кліматичних загроз, заходи з боротьби з глобальним потеплінням залишають поза увагою ключовий важіль впливу.
Одним із запропонованих рішень є введення прогресивного оподаткування багатства та інвестицій з високим вуглецевим слідом. Дослідження показали, що податки на викиди, пов’язані з активами, є значно справедливішими, ніж загальні вуглецеві збори, які частіше вдаряють по людях з нижчими доходами.
Проте ініціативи зі встановлення податків для надбагатих наразі майже не рухаються. Наприклад, торік Бразилія, яка головувала в G20, пропонувала встановити 2% податку на активи осіб, чиї статки перевищують мільярд доларів. Лідери G20 погодились “співпрацювати” над цим питанням, але жодних конкретних рішень не ухвалили.
У 2021 році близько 140 країн почали працювати над глобальним податком для транснаціональних корпорацій зі щонайменше 15-відсотковою ставкою. Проте переговори досі не завершені через брак згоди між державами.
За даними Forbes, майже третина мільярдерів світу – зі Сполучених Штатів. Це більше, ніж у Китаї, Індії та Німеччині разом узятих. Водночас, за даними Oxfam, за останнє десятиліття 1% найбагатших людей накопичили 42 трильйони доларів нового багатства. Сьогодні цей прошарок володіє більшими статками, ніж 95% найбіднішого населення Землі разом узяті.
