Дрони-“обманки”, які широко застосовує Росія в атаках по території України, починалися з дешевих БПЛА, основною задачею яких було долетіти до району роботи ППО і відвертати її увагу. З часом держава-агресорка вдосконалила дрони-імітатори, які тепер можуть нести на собі й засоби розвідки, ретрансляції та невелику бойову частину, зазначив в ефірі Українського Радіо генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко.
“Локаційно втрачена ціль” — що це?
Якщо йдеться про атаки БПЛА, то зараз часто говорять про дрони-імітатори та БПЛА, які втрачені локаційно. Можете розшифрувати, про що йдеться?
“Локаційно втрачений” означає, що повітряна ціль, яку супроводжували, як правило, радіолокаційні станції або військовослужбовці здійснювали візуальне спостереження різними засобами, здійснила маневр і вийшла із супроводження. Відбувся зрив, ціль намагалися відшукати знову, але їм це не вдалося. Це стосується не тільки безпілотних апаратів, але може статися й з вертольотом, літаком, будь-якою повітряною ціллю. Чому часто це повʼязують з БПЛА? Їхнє знищення відбувається зенітно-артилерійськими комплексами. Крім того, їх знищують вертольоти та літаки за рахунок застосування своєї зброї. Також йдеться про гармати, мобільні групи, які також озброєні різними засобами — кулеметами, зенітними пушками. Також на БПЛА впливають засоби радіоелектронного подавлення. Тож локаційні станції супроводжували ціль, вона здійснила маневр, після якого її не перезахопили. Вона або летить далі, але низько, або після маневру не змогла стати на свій маршрут, впала і підірвалась або й впала і не вибухнула. А завдяки засобам радіоелектронного подавлення ціль, як правило, змінює курс й з нею теж трапляються такого роду події, про які ми говорили.
Від дешевих “обманок” до імітаторів із засобами розвідки
А якщо говорити про технологічне виготовлення дронів-імітаторів, як воно виглядає? Йдеться ж не про, умовно кажучи, “шахед”, але без бойової частини? Як виготовляються такі імітатори і наскільки це дорого?
Виготовлення літальних апаратів, які імітують цілі, намагаються робити з якомога дешевших елементів, проте так, аби вони все ж досягали цілі й входили в зону дії протиповітряної оборони, стаючи справжньою ціллю. Для того, щоб це відбувалося, на “обманки” ставлять додаткові пристрої, наприклад, лінзи Люнеберга. Вони подібні на кулі, обгорнуті фольгою, й на локаційних засобах будуть відмічатися як великі цілі, хоча сама по собі це “обманка”. Якщо в атаці братимуть участь десять повітряних цілей, частка з них будуть представлені на локаторах великими цілями-“обманками”, то треба буде розібратися, де “обманка”, а де – ні. На це витрачається час й задача ППО ускладнюється. Раніше йшлося про те, що така “обманка” мала бути дешева, долітати і на неї реагували наші засоби ППО. Але пізніше, для того, щоб підвищити ефективність застосування цих “обманок”, на неї росіяни почали ставити і мінімальні засоби розвідки чи засоби ретрансляції, а також — бойову частину. При чому вони розділяються на ті, що будуть спрацьовувати під час удару, та ті, які мають повільну дію, тобто впадуть і деякий час не будуть спрацьовувати. Це несе небезпеку, тому треба ставитися до цього дуже уважно.
А можливо відрізнити політ таких дронів на слух? Ці “пародії” оснащують тими ж двигунами, що й “шахеди”? Чи відрізняється звук дронів-імітаторів від бойових?
Двигуни різні, тож звук теж може відрізнятися, але залежить від того, на якій відстані. Проте щоб розрізняти, який це засіб повітряного нападу, треба робити оцінку за сукупністю. Є апарати або й люди, які вирізняють їх за звуком від двигуна. Крім того, йде й візуальна оцінка. Хоча ті ж “шахеди” відрізняються за звуком: коли він йде по маршруту, то видає звук як газонокосарка, але коли він підходить до району цілі й починає пікірувати, то звук змінюється й можна розуміти, що “шахед” атакує. На це треба реагувати: якщо є час і його супроводжують, то можливо його й зібʼють до того, як він вдарить по цілі. Якщо цього не відбувається, чути вибух, то треба зважати на наслідки.
Дрони-“обманки” удосконалюють
Коли росіяни почали використовувати “шахеди”, то паралельно почали розробляти й дрони-імітатори, які пізніше почали супроводжувати основну ціль та працюють на відволікання, перевантаження ППО. Ми знаємо зараз про так звані “гербери”, “пародії”. Чи є ще якісь види дронів-імітаторів й чим вони відрізняються?
Вони вдосконалюються. Перші такі дрони були в 2024 році, зібрані найбільш примітивно з картону і фанери, а якщо брати “Пародію”, то вони більш удосконалені. Вони краще імітують бойові цілі, ППО працює по ньому таким чином, що на ціль можуть витрачати боєприпаси. Найбільш важкий випадок — коли дрони заходять на обʼєкт з різних сторін і серед них є й бойові, й імітатори. Тоді треба дуже швидко виявляти, де які дрони, ухвалювати рішення, обстрілювати й переходити на іншу ціль. Фактично, доводиться працювати зі всіх сторін. Це великий морально-психологічний тиск.
А якою має бути поведінка людей в зоні, де літають “шахеди”? Чи має досі сенс світломаскування, аби, наприклад, не засвічувати небо мобільним вогневим групам?
Тут відповідь має два напрями. Перше — застосування світла в районі роботи підрозділів засобів протиповітряної оборони. Воно повинно не заважати роботі. Інший напрям стосується того, коли освітлюється, то люди можуть пересуватися, виконувати свої якісь побутові завдання. Це небезпечно, тому що частка дронів долітає до цілі, є частка тих, які можуть відхилятися від маршруту й падати в будь-який район. Й окремо — засоби такого роду можуть падати, не підриватися й там спрацьовує таймер. Причому таймери можуть мати різний час і не можна казати, що якщо десь підірвалося, то вже все. Росіяни підступно ставлять таймери на різні часи.
Розвіддрони
Хочу ще запитати про ворожі дрони-розвідники. Іноді можна побачити, як вони дуже довго літають, їх супроводжують в межах міста, за містом. Чому? Їх так складно збивати?
Потрібно, щоб в цьому районі були відповідні засоби для знищення. В тих же мобільних групах можуть бути стрілецькі кулемети, а не зенітні. Тобто це залежить від характеристик засобів, які знаходяться на озброєнні груп чи підрозділів ППО. Як правило, малі зенітні засоби мають невелику дальність і тут залежить, на якій висоті працюють розвідувальні безпілотні апарати ворога. Вони можуть літати на великій висоті й частина мобільних груп не мають засобів виявляти і знищувати такі дрони-розвідники.
