Що ми знаємо про великодні традиції інших країн світу? Можливо, менше, ніж варто було б, і дарма — у багатьох народних кухнях є цікаві пасхальні страви, які вражають своїм різноманіттям. Для когось традиційний пасхальний стіл обов’язково містить страви з яєць чи аспарагус, які символізують повернення весни, для когось — баранину чи рибу, які асоціюються безпосередньо з постаттю Ісуса.
Суспільне Культура розповіло про 5 пасхальних страв з різних країн світу: від пряних булочок та італійської випічки до супу з бобів, злаків, горіхів та сушеної тріски.
Велика Британія: Хрестові булочки
З початку XVIII століття британці подавали прикрашені хрестиками пряні булочки як традиційне частування до Великодня. Власне, саме тому в них така форма — м’які булочки зі спеціями мають чіткий хрестик, що символізує розп’яття Христа. Колись їх продавали на вулицях Лондона рано-зранку в Страсну п’ятницю, а перехожі купували ці булочки, аби поснідати перед походом до церкви. Сьогодні такі булочки можна придбати у будь-якому британському супермаркеті на Великдень (хоча їх нерідко продають протягом усього року), а багато хто пече їх власноруч.
Хрестові булочки. unsplash/John Cutting
Пасхальні булочки випікають із дріжджового тіста, яке готують з молока, вершкового масла, борошна, солі, цукру та яєць. Тісто замішують, залишають підходити, потім додають сухофрукти та спеції (зазвичай це кориця, імбир та мускатний горіх). Далі формують з тіста окремі булочки, дозволяють їм ще раз піднятися та прикрашають характерними хрестиками. Після випікання булочки зазвичай розрізають навпіл та подають зі шматочком солоного вершкового масла, невеликою кількістю фруктового джему або шоколадною пастою.
Еквадор: Фанеска
Еквадорський пасхальний суп фанеска готують із дивовижного набору корисних круп, бобів і овочів, а також сушеної солоної тріски. Насправді вважається, що фанеску спочатку готували з 12 видів зернових і бобових, а інгредієнти символізувати 12 апостолів Ісуса.
Приготування фанески починається з овочів (зазвичай це гарбуз, цукіні та капуста), які відварюють до готовності та перетирають у пюре. Потім попередньо замочену в’ялену солону тріску недовго відварюють у молоці, дрібно нарізають та обсмажують. Далі обсмажують нарізану кубиками цибулю зі спеціями, а потім туди ж вливають овочеве пюре та молоко, в якому відварювалася риба. Потім настає черга бобів та круп — зазвичай це фава, зелений горошок, канеліні та люпіні.
На цьому ще не все: у суп додають горіхову пасту, жирні вершки, подрібнений сир кесо фреско та свіжу петрушку. Подають суп зазвичай із вареними яйцями та іншими додатками — наприклад, смаженими бананами.
Греція: Цурекі
Вважають, що цей солодкий дріжджовий хліб має візантійське походження. Його часто приправляють махлебом (насінням мелених вишневих кісточок) і цедрою цитрусових, а перед випіканням в один кінець заплетеного тіста традиційно вкладають круто зварене та пофарбоване в червоний колір яйце.
Грецька великодня випічка цурекі. unsplash/ALEXANDRA TORRO
Цурекі можна подавати разом із солодкими та солоними стравами. Його часто замочують у яйцях і молоці та обсмажують у вершковому маслі — виходить щось схоже на французькі тости.
Тісто для цурекі готується з теплої води, цукру, дріжджів, фірмових спецій, вершкового масла, молока, яєць, хлібного борошна та апельсинової цедри. Після формування м’якого, дещо липкого тіста суміш залишають підходити, поки вона не збільшиться вдвічі. Потім його розрізають на три частини, кожен шматок згортають і розтягують у форму довгої ковбаски. Далі три частини сплітають разом і залишають знову підійматися. Перш ніж поставити його в духовку, хліб змащують збитим яйцем і присипають мигдалем, а далі запікають до золотавого кольору.
Італія: Губана
Вам, напевно, добре знайома традиційна святкова італійська випічка на кшталт панетоне, пандоро (так-так, не забуваємо, що це різдвяні ласощі, а не пасхальні) та коломби, тож дозвольте розповісти про менш відомий, але не менш цікавий вид здоби — губану. Ця святкова випічка походить із регіону Фріулі-Венеція-Джулія, розташованого в північно-східній частині Італії, що межує зі Словенією та Австрією.
Губана відома своєю характерною формою: вона нагадує равлика, а всередині тіста кладуть шар начинки. Традиційно це суміш шоколаду, горіхів, родзинок і солодкого вина, але часом туди також додають панірувальні сухарі, крихти печива, цедру і різноманітні спеції. В Італії шматочок губани зазвичай подають із невеликою кількістю грапи.
Мексика: Капіротада
Великдень у Мексиці пов’язаний із багатьма харчовими традиціями, від гострого чилі рельєнос до бакалао — страви із сушеної солоної тріски. А коли справа доходить до солодкого, є один особливий фаворит. Капіротада, звичайно, схожа на класичний хлібний пудинг, але ця мексиканська версія містить незвичний інгредієнт — твердий сир. Вважається, що капіротада має релігійний символізм, оскільки певні інгредієнти представляють різні елементи жертви Христа. Наприклад, хліб — це тіло Христа, солодкий сироп — кров, а сир — свята плащаниця.
Мексиканська страва капіротада. AP/Elaine Thompson
Класичну капіротаду готують із булочок болійо. Це різновид мексиканського хліба з ніжною серединою та хрусткою скоринкою. Хліб нарізають скибочками, кожен шматочок змащують маслом і недовго запікають у духовці. Тим часом на плиті нагрівають суміш води з пілончіло або коричневим цукром, паличками кориці та гвоздикою до стану сиропу. Коли сироп готовий, у форму для запікання додають попередньо запечений хліб, родзинки, мигдаль, натертий сир (наприклад, чедер) і настояний сироп, а далі все це запікають до золотого кольору.
