Як повідомляло ІншеТВ, відомий колишній український командир закликав главу Збройних сил України піти у відставку, звинувативши його у відсутності стратегічної уяви і в тому, що він ставить під загрозу життя українських солдатів, віддаючи «майже злочинні» накази. Про це він сказав в інтерв’ю Guardian.
Після цього заклику (Кротевич впевнений, що саме після цього) його ім’я зникло із президентського Указу про нагородження. Ось що він про це розповів.
– Вирішив поділитися з вами однією історією —щоб ви просто розуміли, як низько можуть опускатись деякі люди.
Поки я ще був на службі, командир бригади подав мене на нагороду. Процедура не з простих — тривала, бюрократична, але врешті-решт, через чотири місяці, президент підписав указ про моє нагородження.
У середу, 9 квітня 2025 року, друг Калина — заступник командира бригади — привітав мене, надіславши скріншот з офіційного сайту президента, де я був у списку нагороджених.
Пані та панове, вже наступного дня з указу моє прізвище просто зникло.
Чому так сталося? Можливо, через мою чітку позицію щодо заміни головнокомандувача. Хоча, якщо чесно, інших причин я просто не бачу. Але вкотре я переконався — в цій системі ще дуже багато треба змінювати.
Я майже впевнений, що сам президент не давав вказівки прибирати мене з указу, це було б дивно. Отже — в ОП є хтось, хто має повноваження “виправити” указ без погодження з Верховним Головнокомандувачем держави. Хоча все це робиться доволі просто: приносять новий текст указу, кажуть щось на кшталт “там помилка в прізвищі була, ми виправили”, і перепідписують, можуть прибрати тих хто не подобається, і додати своїх кентів наприклад.
Насправді — це навіть смішно. Я уявляю собі, як десь хтось б’є кулаком по столу і каже: “От жеж, с*ка, етот Кротевич. Не любить мене. А я тут, бляха, з другою армією світу воюю!” І все стає на свої місця, для них не важливо, що ти заслуговуєш та робиш, важливо щоб ти був зручним, слухняним та завжди казав «Так». Але це не для мене. Найкраща нагорода для мене це коли від’єбуться зі своїми інтригами від адекватних військових та армії нарешті дадуть нормально воювати. Забавно. Печально. Да й ладно”.
Сподіваємось, історія матиме продовження.
