Телеграм-канали, які створюють навмисно для образ, цькування і вимагання грошей у підлітків, перетворилися на своєрідний тренд соцмережі.
Що про це думають самі підлітки, хто може стояти за цими каналами, чи можливо зупинити поширення цієї мережі та що робити батькам, якщо ваша дитина стала жертвою цькування або навпаки – кривдником. Про це в матеріалі BBC Україна.
Фотографія
“Величезний сором і страх” відчула 14-річна Аня, коли у листопаді минулого року побачила своє фото в одному з телеграм-каналів.
Це було селфі з її аватарки у месенджері, на якому вона позувала перед дзеркалом у джинсах і короткій майці.
Проте вразило дівчину не стільки те, що її знімок без дозволу виклали в незнайому групу, скільки підпис під ним.
У нецензурних словах її звинувачували у безладній сексуальній поведінці, вживанні наркотиків і алкоголю, називали образливими словами, а також закликали кожного, хто її побачить, бити її.
Аня (вона просить не називати її справжнє імʼя та особисті деталі) побачила пост і фото, коли про них “вже знали пів школи”. Однокласники щось обговорювали за її спиною і сміялися, а потім один із них відправив їй посилання на цю групу.
У закріплених згори повідомленнях в телеграм-чаті дівчина прочитала, що пост з образами можна видалити за 200 грн. Ще за 300 грн можна отримати імʼя того, хто замовив публікацію.
Аня написала адміністратору групи і переказала 200 грн на банківську карту, яку її надіслали. Через деякий час фото видалили.
За словами дівчини, їй ще “пощастило” – це було лише одне фото, але вона знає випадки, коли цькування в телеграмі продовжувалося місяцями.
Мережа ганьби
Історія Ані повʼязана зі своєрідним трендом в месенджері “Телеграм” – масовим створенням каналів і чатів, в яких підлітків жорстоко цькують і вимагають у них гроші.
Булінг в інтернеті явище безперечно не нове. Але сотні схожих каналів та їхнє швидке поширення змусили медіа аналітиків говорити про нову небезпечну тенденцію та навіть порівнювати її з “Синім китом”. Групи з такою назвою активно зʼявлялися у соцмережах кілька років тому, пропонуючи підліткам небезпечну гру і навіть самогубство.
В основі нового тренду – бізнес-складова.
Учасників телеграм-каналу заохочують надсилати адміну фото знайомих. А тим, кого “замовили”, пропонують за гроші видалити фото та розповісти, хто замовник. Деякі канали публікують прайси на ці послуги, але більшість закликає напряму звʼязуватися з адміністраторами групи.
При цьому самі адміни пишуть, що не несуть відповідальності за контент, який публікують у групі.
BBC Україна намагалась звʼязатися з менеджерами кількох таких каналів. Один із них зник або був заблокований, адміни інших на повідомлення протягом двох тижнів не відповіли.
Більшість таких пабліків мають ідентичну назву, в якій використовується певне ключове слово і назва населеного пункту, де, як можна припустити, мешкають учасники групи. BBC Україна дослідила десятки таких груп, але не публікує їхні назви і посилання на них, щоб не рекламувати їх.
Географія назв охоплює як великі міста, Київ, Дніпро, Одеса чи Кривий Ріг, так і маленькі. Серед них також є групи, повʼязані з окупованими Росією українськими містами, як-от Маріуполь.
Привертає увагу й те, що всі ці канали – російськомовні незалежно від регіону, вказаного у назві, а ключове слово, за яким їх можна відшукати, російське. Крім того, телеграм-канали з такою ж назвою поширені й у російському сегменті інтернету.
Частина досліджених BBC Україна каналів нагадують звичайні майданчики для спілкування підлітків, де пости з цькуванням перемішані з мемами, відео з компʼютерних ігор чи обміном новин. В них також публікують фото друзів з позитивними коментарями.
Але деякі групи створені навмисно з метою приниження. Один із таких каналів прямо закликає: “Хочете зганьбити? Тепер є локальний канал для ганьби у… (назва населеного пункту – Ред.)”.
Жертвами анонімних публікацій стають як дівчата, так і хлопці. Деяким із них, судячи з фотографій, може бути не більше 11-12 років. При цьому пости під їхніми фото звинувачують дітей у сексуальній активності, поширені інтимних фотографій чи статевих стосунках за гроші.
Автори публікацій намагаються зачепити та принизити жертву, висміюючи її зовнішність та розповідаючи подробиці її життя. У постах часто лунають заклики до цькування і навіть фізичної розправи: “побачите її, бийте ногами”, “плюйте”.
Загалом ці канали переповнені нецензурною лексикою, образами і закликами до насилля, іноді трапляються фото чи відео порнографічного характеру.
За словами двох молодих людей, з якими анонімно поговорила BBC Україна, фотографії жертви часто публікують самі адміни. “Тебе запрошують у групу за лінком, а потім роблять скрін твоєї аватарки чи сторіз, і викладають його, щоби заробити на тобі”, – каже співрозмовниця. BBC Україна не може перевірити чи незалежно підтвердити цю інформацію.
У телеграмі можна знайти кілька десятків таких каналів і чатів, але насправді їх може бути в рази більше. Багато цих пабліків закриті і потрапити в них можна лише за лінком-запрошенням.
На популярній серед підлітків платформі тікток є десятки відео, де обговорюють канали ганьби. У коментарях учасники просять посилання на ці канали. Дехто розповідає, що їхні фото вже не раз публікували у таких групах, інші пишуть, що бояться цього і “моляться”, щоби не потрапити туди.
Що робить поліція
На телеграм-канали для булінгу кіберполіція почала звертати увагу ще у 2023 році. Виглядає, що вони існували й раніше, але справжній бум стався на початку минулого року.
Тоді у ЗМІ зʼявилися повідомлення про закриття кількох таких телеграм-каналів, один із них мав понад 8000 підписників.
Про канали, де розміщують фотографії дітей з погрозами й образливими коментарями, написав тоді й омбудсман Дмитро Лубінець. Він закликав правоохоронців і освітян звернути увагу на новий вид булінгу.
Деякі з цих випадків вдалося довести до суду. У державному судовому реєстрі за 2024 і 2025 роки є кілька десятків адміністративних справ, повʼязаних з булінгом у телеграм-каналах.
У судових рішеннях переважно йдеться про розміщення фото у месенджері “Телеграм” з “непристойними написами та образливими словами, що принижують честь та гідність та могли заподіяти шкоди психологічному здоровʼю”.
У більшості випадків до відповідальності притягнули батьків неповнолітніх, які розміщували фотографії, за статтею про ухилення від виховання дітей. За це, як і за булінг, передбачене адміністративне покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн.
За словами адвоката юридичної компанії Asters Віктора Думи, за вимагання грошей можна притягнути до кримінальної відповідальності. Але зробити це у випадку з телеграм-каналами непросто.
Саме кримінальних проваджень, повʼязаних із цькуванням і вимаганням грошей у телеграм-каналах, у судовому реєстрі всього декілька.
В одному з випадків слідчі зʼясували, що “група невстановлених осіб” розповсюджувала неправдиву інформацію у телеграм-каналах, щоби шахрайським шляхом заволодіти грошима мешканців Дніпропетровської області. Провадження відкрили за статтею шахрайство.
Інше провадження відкрили за статтею про порушення недоторканності приватного життя. Як повідомила слідству мама неповнолітньої дівчинки, дві фотографії її доньки виклали у телеграмі з “брутальними описами”. Після цього невідомі особи скинули дівчинці номери банківських рахунків, щоби отримати гроші за видалення постів.
В обох випадках встановити, хто стояв за вимаганням грошей, поки що не вдалося.
BBC Україна зробила запит у кіберполіцію щодо телеграм-каналів з булінгом і вимаганням грошей. Нам надали загальну інформацію про те, як розпізнати і протидіяти кібернасильству, але питання, хто може стояти за цими каналами і чи ведеться зараз таке розслідування, правоохоронці відмовилися коментувати.
Між тим, кілька десятків судових справ щодо булінгу в телеграмі – виглядають краплею в морі цькування і насильства онлайн.
Попри блокування телеграм-каналів, звернення до суду й суспільний резонанс, вони продовжують своє існування рік потому.
“Вони як гриби після дощу, – каже адвокат Дума. – Закривають один канал, а на його місці одразу зʼявляються кілька нових”.
Відстежити ці телеграм-канали складно ще й тому, що вони постійно мігрують, змінюючи назви та облікові записи. Декілька таких пабліків, які виявила BBC Україна, зникли навіть за час написання цього матеріалу.
Вхід для російських спецслужб
Месенджер “Телеграм” є однією з найпопулярніших соцмереж в Україні. З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році для багатьох платформа стала основним джерелом новин, у тому числі від офіційних каналів влади.
Одне з останніх досліджень медіа в Україні у вересні минулого року зʼясувало, що новини з телеграма отримують понад 70% людей, а популярність цієї мережі лише за останній рік зросла до 80%.
Водночас телеграм через особливості свого дизайну й контроль над даними, став майданчиком для поширення російської пропаганди.
Дослідження Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки виявило, що телеграм є “головною точкою входу російських спецслужб на українську аудиторію”, а на платформі діє розгалужена мережа пропагандистських каналів”.
Кіберполіція та фахівці з кібербезпеки додають, що саме телеграм є основним каналом, через який влаштовують диверсії росіяни.
Їхньою мішенню часто стають підлітки, яких вербують для підпалів авто та терористичних актів.
Крім того, “російський слід” може бути й у мережі телеграм-каналів ганьби. Журналісти-розслідувачі львівського видання NGL.media зʼясували, що профілі кількох адміністраторів таких груп були зареєстровані на російські номери.
Аналітики українського Інституту кібербезпеки говорять про “радикалізацію підлітків”, якою цілеспрямовано займаються деякі канали у месенджері “Телеграм”.
“Через меми, “ігри” та виклики анонімні канали формують культуру жорстокості, змушуючи дітей вдаватися до насильства або небезпечних дій”, – кажуть фахівці.
Компанія “Телеграм” стверджує, що “щодня блокує десятки тисяч груп і каналів та видаляє мільйони одиниць контенту, які порушують її Умови використання”. Серед них заклики до насильства, поширюванням матеріалів з насильством над дітьми та торгівлею незаконними товарами.
Платформа також твердить, що весь час покращує модерацію свого контенту, поєднуючи скарги користувачів із сучасними інструментами штучного інтелекту.
Водночас експерти з кібербезпеки кажуть, що злочинна діяльність стає можливою у телеграмі завдяки анонімності каналів. Месенджеру також закидають незахищене зберігання даних та неможливість перевірити, чи мають спецслужби доступ до даних користувачів.
Телеграм перетворився на різновид даркнету, вважають дослідники кібербезпеки. Діяльність, яка можлива в месенджері, раніше була зосереджена на онлайн-платформах, прихованих за допомогою “темних” вебсервісів.
Через занепокоєння щодо безпеки та зловживань у телеграмі, один із найпопулярніших месенджерів у світі стикнувся з обмеженнями і заборонами у деяких країнах. А проти його генерального директора Павла Дурова у серпні минулого року у Франції відкрили кримінальну справу.
Телеграм заборонений, наприклад, у Китаї та Ірані, але у більшості демократичних країн він доступний, хоча деякі з них, як-от Норвегія, заборонили користуватися цим месенджером своїм урядовцям.
Це також минулого року зробила й Україна, але дискусія щодо повної заборони телеграму триває. Лише 4% українців підтримують заборону цього месенджера, 51% – проти, а третина погоджується з тим, що певне державне регулювання необхідне.
Чи це норма
“Страшно, що це світ дітей і він неконтрольований”, – каже BBC Україна Альбіна, мама двох дітей, молодшій з яких 14 років.
Коли вона дізналась про існування каналів із булінгом, вона відчула панічний страх, що це може торкнутися її дітей. “Адже не тільки діти, а й всі люди вразливі до такого”.
Жінка розмовляла про це зі своєю дочкою, й та розповіла, що серед підлітків обзивати, називати нецензурними словами і постити фото одне одного – “це норм”.
Криза підліткового віку – найскладніша з усіх, які ми переживаємо протягом життя, каже BBC Україна психотерапевтка і член Асоціації гештальт-терапевтів України Олена Анпілогова.
Щоби стати дорослою людиною і вміти опиратися на себе, підліток має спочатку відділитися від батьків, заперечити все, чого вони його навчили і виробити свої ціннісні орієнтири.
Тоді підліток йде в соціум до таких же підлітків як він сам, пояснює психологиня. Він шукає групи, де його приймуть, і потрапивши до групи, діє за її правилами.
Але сьогоднішнім підліткам набагато важче знайти опори в сучасному світі, каже Анпілогова, яка працює з дітьми перехідного віку. “Вони бачать його велику мінливість і розмитість, а інтернет і соцмережі поглиблюють цю невизначеність”.
Намацати ціннісні орієнтири важко ще й через війну. Руйнуються сімʼї, гинуть люди, хтось змушений переїжджати в інші міста і країни.
“Діти йдуть в онлайн, тому що в реальному світі складно, немає ясності, в реальному світі батьки не кажуть, як жити, бо вони самі розгублені”, – пояснює Анпілогова.
Водночас уряди багатьох країн серйозно замислюються про те, як убезпечити дітей від загроз в інтернеті. Адже попри вікові обмеження та моніторинг технологічні компанії не справляються з цим завданням.
Деякі країни шукають рішення у повній забороні соцмереж до певного віку. Серед них Австралія, яка нещодавно заборонила користувачам молодше 16 років заходити в облікові записи в інстаграмі, фейсбуку та тіктоку. За недотримання вимог техгігантам загрожуватиме штраф у 32 мільйони доларів. Схоже рішення також ухвалила Норвегія, підвищивши вікове обмеження на соцмережі з 13 до 15 років.
Як реагувати батькам
Про фотографію в телеграм-каналі Аня своїм батькам так і не розповіла. Вона боїться, що сварити будуть її.
У такій ситуації підліток відчуває величезне безсилля, каже психотерапевтка Олена Анпілогова. Хтось може відчути злість, реагувати агресивно й огризатися. Це добре, адже це подає батькам сигнал, що з дитиною щось не так і їй можливо потрібна допомога.
Водночас не впевнені у собі діти можуть спрямувати агресію на себе. Вони можуть думати, що з ними це сталося через те, що вони якісь не такі, що вони погані, нікчемні.
Батьки повинні дати однозначну відповідь – винний той, хто запостив цю фотографію, а не ти. Саме в цей момент не варто докоряти дитині у тому, що вона сиділа в цих чатах чи запостила своє фото у соцмережах.
Психологиня радить батькам у будь-якому разі написати заяву в поліцію, навіть якщо вони не дуже вірять у дієвість цього кроку. “Але так ви покажете дитині, що ви її захищаєте і що кривдника потрібно покарати”, – пояснює вона.
Юрист Віктор Дума радить одразу звертатися до кіберполіції. “Якщо вони побачать, що злочин системний чи діє мережа, вони за це візьмуться комплексно”, – каже правник.
Заяву у кіберполіцію можна подати навіть онлайн, зробивши скріншоти або запис екрана з образливими публікаціями та перепискою з адмінами групи.
Показати, що ви на боці своєї дитини, треба й тоді, коли кривдником є саме вона, каже психологиня. Але також дати їй зрозуміти, що суспільні норми є і доведеться понести відповідальність за те, що зробив.
Тоді зʼявляється ця межа – “на мене є управа, я не можу робити все, що мені заманеться”, пояснює фахівчиня. Батьки мають задати цю рамку, як противагу розмитості, і це дуже заспокоює підлітка.
Серіал “Юнацтво”, який нещодавно вийшов на Netflix і спричинив великий суспільний резонанс, знову порушив тему впливу соцмереж на підлітків. Але небезпеки для молоді були завжди, колись батьків хвилював рок-н-ролл, потім поширення телебачення.
Повністю обмежити дитину від сучасних технологій напевно не вдасться, але важливо, щоби вона завжди могла прийти до батьків і поговорити з ними, звірити свої орієнтири, каже Анпілогова.
Для цього недостатньо просто піклуватися про неї, додає психологиня. Є дуже багато “функціональних” родин, які забезпечили дитину усім, люблять її, проводять з нею час, але в них немає “ниточки близькості, яку не помітили і не дали”.
“Це така близькість, коли підліток може прийти і поділитися усім, що його хвилює”, – пояснює Анпілогова.
Цькування онлайн завдає глибоких ран, адже сховатися від нього неможливо навіть у безпеці батьківського дому.
Аня досі відчуває безпорадність і тривогу.
“Я не знаю, коли й де моя фотографія вирине знову, – каже дівчина. – Не знаю, чи зробив хтось скріншот того посту і як його можуть використати потім”.
Колаж Ангеліни Корби
