Смерть, поранення та тривала розлука з сім’єю — серед травматичних подій, які перевернули життя українських дітей за три роки, відколи Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини.
“Військові дії, що тривають, і окупація частини України Російською Федерацією призвели до широкомасштабних порушень прав людини та завдали неймовірних страждань мільйонам дітей. Їхні права були підірвані в усіх аспектах життя, залишивши глибокі шрами, як фізичні, так і психологічні”, — сказав голова ООН з прав людини Фолькер Тюрк.
У період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року Управління ООН з прав людини підтвердило, що 669 дітей були вбиті і 1 833 поранені, багато з них — унаслідок широкого використання вибухової зброї в населених районах. Із них 521 дитина загинула і 1 529 отримали поранення на території, підконтрольній Україні, а 148 загинули і 304 отримали поранення на нині окупованій території. Реальні цифри, ймовірно, набагато вищі, йдеться у звіті.
Наголошується, що величезні території України зараз усіяні наземними мінами та вибухонебезпечними пережитками війни, створюючи довгострокові ризики для життя та безпеки дітей.
Станом на грудень 2024 року приблизно 737 000 дітей були внутрішньо переміщеними особами внаслідок бойових дій. Ще 1,7 мільйона були біженцями, багато з них розлучені з одним із батьків, зазвичай батьком.
Особливо вразливими є діти на окупованих Російською Федерацією територіях України, йдеться у звіті. Зокрема, протягом кількох місяців після вторгнення російські збройні сили широко розповсюджували насильство проти цивільних, у тому числі дітей.
Управління ООН з прав людини також перевірило, що протягом першого року після вторгнення щонайменше 200 дітей, у тому числі багато з яких проживали в інтернатних закладах, були переведені на окуповану територію або до Російської Федерації — дії, які можуть вважатися воєнними злочинами. Однак, не маючи доступу до Російської Федерації чи окупованої території, Офіс не зміг повністю оцінити масштаби цих передач.
З моменту окупації чотирьох областей України наприкінці 2022 року, всупереч міжнародному праву, влада Російської Федерації внесла масштабні та глибокі зміни до законів, інституцій та системи управління, що безпосередньо впливають на дітей та їхні права людини.
Росіяни нав’язали російське громадянство та російську шкільну програму, а також обмежили будь-який доступ до освіти українською мовою. Вони надали пріоритет військово-патріотичному вихованню в школі та молодіжних колективах, наражаючи дітей на пропаганду війни. Ці зміни порушують міжнародне гуманітарне право, яке зобов’язує державу-окупанта захищати дітей, поважати їхню національну ідентичність і підтримувати безперервність їхньої освіти та культури.
За звітний період щонайменше 1 614 нападів зруйнували або пошкодили школи. У відповідь українська влада запровадила широкий спектр заходів, зокрема зобов’язала школи мати бомбосховища або проводити заняття онлайн. Понад третина українських дітей відвідують школу повністю або частково онлайн. Однак часті попередження про повітряні нальоти переривають очні заняття, а атаки російських збройних сил на енергетичну інфраструктуру України спричиняють неодноразові відключення електроенергії, що призводить до припинення онлайн-занять або повністю унеможливлює їх проведення, інколи на тривалий час.
Згідно зі звітом, після трьох років безперервних військових дій рівень освіти дітей знизився, зменшуючи їхній майбутній освітній шлях і здатність повністю реалізувати свій потенціал у працевлаштуванні та поза ним.
“Очевидно, що українські діти пережили широкий спектр воєнного досвіду, і всі вони мали серйозні наслідки — одні були біженцями в Європі, інші — безпосередніми жертвами, перебували під постійною загрозою бомбардування, і багато підпали під примусові закони та політику російської влади на окупованих територіях”, — сказав Верховний комісар.
За його словами, у звіті чітко зазначено, що визнання та усунення порушень є важливими для забезпечення майбутнього, де всі українські діти зможуть відновити свої права, ідентичність та безпеку, вільні від тривалих наслідків війни та окупації.
