Що може обʼєднати готель у Бразилії, саміт G20 в Індії та будинок у Вишгороді? Це – надокучливі комарі, а також винахід української компанії, яка придумала оригінальний спосіб з ними боротися.
Чорна вежа з нержавіючої сталі понад метр заввишки імітує дихання та запах людського тіла, приваблюючи комарів у пастку. Водночас Mosqitter, так називається прилад, не шкодить людям і тваринам, адже на відміну від більшості репелентів не містить хімії, пише ВВС.
Пастки для комах з ультрафіолетом чи СО2 не є чимось новим. Утім, Mosqitter поєднав декілька технологій водночас. І це оцінили у країнах, де проблема комарів не лише питання комфорту, а й безпеки, як-от Індія, Бразилія чи Таїланд.
Антимоскітні вежі відправляють на різні континенти з Києва, де, долаючи труднощі війни, їх виробляє невелика команда.
“Ми – жінки, ми не ентомологи, ми з України – спочатку тобі просто не вірять”, – кажуть співзасновниці Mosqitter Анастасія Романова й Ольга Дячук про труднощі їхнього бізнесу, яким вони керують зі Сполучених Штатів.
Але як це вдалося маленькому стартапу, заснованому напередодні пандемії й великої війни? Чим Mosqitter приваблює покупців, адже різних засобів від комах на ринку насправді безліч? Та чи стануть комарі зі зміною клімату серйознішою проблемою в Україні?
Найсмертоносніша тварина
Ми не любимо комарів за набридливе дзижчання та болючі укуси, але ці крихітні комахи можуть бути також смертельно небезпечними. Вони переносять важкі інфекційні хвороби, як-от лихоманка денге та лихоманка Західного Нілу, вірус Зіка і чикунгунья.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від інфекцій, які переносять москіти, щорічно у світі вмирає понад 700 000 людей. Це робить комара однією з найсмертоносніших тварин на Землі.
В Україні комарі переносять відносно небагато хвороб, пояснює BBC Україна ентомолог із Херсонського університету Руслан Мішустін. “Так, малярійні комарі в Україні є, але збудника малярії практично немає, тобто комарам немає що переносити”.
Але дослідник додає, що тенденції по інших інфекціях, які переносять комарі, насторожують.
Серед них небезпечне гельмінтне захворювання, дирофіляріоз, яке комарі передають від хворих собак чи корів, каже ентомолог. Після укусу інфікованою комахою в організм людини потрапляють личинки паразита (мікрофілярії) і повільно ростуть під шкірою та слизовими оболонками.
Водночас в Україні почали зʼявлятися й деякі інвазивні види комарів, як-от тигровий комар, який переносить лихоманку денге й останнім часом поширюється в Європі.
Восени минулого року в Україні померли 11 людей від лихоманки Західного Нілу. Це хвороба з високою смертністю, від якої немає вакцини чи специфічного лікування.
Вона природна для території України, але раніше траплялася лише у південних областях. Тепер через зміни клімату частина центральної України також “стає сприятливою” для її поширення, пояснював в інтервʼю BBC Україна заступник міністра охорони здоров’я Ігор Кузін.
“Я не ставився б до укусів комарів біля великих населених пунктів зовсім безтурботно”, – підсумовує Мішустін.
Найсмачніша людина для комара
Утім, ідея створити екологічний засіб від комарів народилася далеко від України – у Флориді. Цей південний американський штат – рай для різноманітних комах.
Анастасія Романова була у Флориді у справах у 2018 році, незадовго після епідемії Зіки у Південній Америці. Щоби знищити комарів, які переносять цей вірус, влада обприскувала територію хімічними засобами з літаків.
Тоді Романовій спала на думку ідея – створити прилад, який би не шкодив довкіллю.
Зараз таких приладів у компанії два – “Москіттер гранд” для вулиці (випускається у трьох розмірах залежно від території, яку треба обробити) і версія для приміщень – “Москіттер міні”.
Найбільший за розміром Mosqitter, два метри заввишки, може очистити від комарів територію до 80 соток, твердять розробники.
Гаджет підключається до електромережі і споживає енергію як звичайна лампочка. Пристрій потребує щомісячної заправки компонентами – вуглекислим газом і атрактантом. Його також раз на місяць потрібно чистити від комарів, висушених всередині.
Прилад працює за принципом імітації живої істоти. Кусає лише самка комара. Вона шукає тварину чи людину, щоб отримати з їхньої крові білок, необхідний для відкладення личинок.
“Наша задача її обманути. Вона думає, що це людина, й залітає у пристрій”, – каже виконавча директорка компанії Романова.
Це досягається комбінацією елементів. Пристрій “видихає” вуглекислий газ в обсягах і з частотою, як це робить людський організм. До газу додають речовину, яка імітує запах шкіри людини й приваблює комах – атрактант.
Прилад також випромінює тепло та інфрачервоне світло, яке в очах комара буде виглядати як тіло людини.
Чорний колір гаджета і форму трапеції також обрали, виходячи з досліджень ентомологів про те, що більше приманює комарів.
Деякі люди “смачніші” для комарів, ніж інші. Обід, який ви зʼїли, чи навіть келих вина можуть зробити вас привабливішою жертвою. Але в цілому вчені називають два чинники, які впливають на вибір самки комара, – це природний запах тіла і генетика.
Розробники приладу спробували довести ці показники привабливості до максимуму. Mosqitter – це “найсмачніша людина для комара”, каже комерційна директорка компанії Ольга Дячук. За її словами, досліди в лабораторії, показали, що комахи зазвичай обирають Mosqitter, а не людей поруч.
Перевагою приладів, які імітують дихання людини, випускаючи CO2, є те, що вони приманюють в основному комах, які харчуються кров’ю. І отже, інші комахи, серед яких і корисні для саду жуки, практично не постраждають, пояснює Американська асоціація з контролю над комарами.
В асоціації також відзначають і недоліки, які мають такі пастки.
Ефективність приладів залежить від розміру популяції комарів, особливостей середовища, швидкості і напрямку вітру.
Деякі пастки можуть насправді привабити більше комарів, ніж вони здатні зловити.
Екологічний і розумний
Саме це одна з найбільших труднощів їхнього бізнесу, кажуть співзасновниці Mosqitter. Перш ніж придбати прилад, клієнти зазвичай просять протестувати його ефективність на своїй території.
За словами Ольги і Анастасії, від конкурентів їхній винахід відрізняє екологічність, поєднання кількох технологій боротьби з москітами, а також дизайн пристрою, виготовленого з нержавіючої сталі. Ці переваги Mosqitter, наприклад, нещодавно відзначив бразильський Vogue.
Утім, головною родзинкою Mosqitter є компʼютерна програма, яка налаштовує частоту “видихів” вуглекислого газу, температуру та інші функції залежно від погодних умов, пори року, дня чи ночі.
Усім цим можна керувати дистанційно за допомогою мобільного додатку. Це зручно, якщо на території встановлені декілька пристроїв, як-от у великих готелях.
Програма також дозволяє збирати дані про поведінку комарів та їхню активність з усіх пристроїв Mosqitter у різних кутках світу.
За допомогою цих даних компанія планує створити індекс комарів за аналогією з індексами якості повітря, сили вітру чи сонячної активності.
“Наприклад, ви летите в Бразилію і можете побачити, що ця територія зараз небезпечна”, – каже Анастасія Романова.
Нещодавно їм вдалося запатентували у США систему моніторингу Febris. На відміну від інших систем відстеження, Mosqitter це робить в режимі реального часу.
За допомогою технології компанія має план створити глобальну мапу активності комарів, яка дозволить попереджати спалахи захворювань.
Стартап з нуля
Ольга й Анастасія, їм обом за 30, не мали ані біологічної освіти, ані великого досвіду у підприємництві.
Анастасія працювала у компаніях, які випускають товари повсякденного попиту, виводила нові продукти на міжнародні ринки.
У неї був невеликий досвід створення стартапу – впродовж року вона розробляла платформу для оренди сільгосптехніки.
Разом з Ольгою Анастасія працювала помічницею народного депутата у парламенті, де відповідала за міжнародні зв’язки, – з Індією, В’єтнамом, Китаєм та Швецією.
Ольга більшу частину своєї карʼєри працювала у державному секторі.
З 2008 до 2014 року – у міноборони, а потім – у парламенті. Вона також близько року пропрацювала в консалтингу та була пов’язана з операційною діяльністю.
Коли стартап почав розвиватися, Анастасія переїхала до Сполучених Штатів, а у 2023 році до неї приєдналася Ольга.
Американський ринок пест-контролю є найбільшим у світі, пояснюють підприємниці, “тому для успішного просування на цьому ринку необхідна фізична присутність”. Ще до переїзду в США команда Mosqitter регулярно відвідувала країну для дослідження ринку та зв’язків.
Щоби вивчити поведінку комарів, компанія співпрацювала з ентомологами з Херсонського державного й аграрного університетів, а також з дослідниками з Німеччини та США.
Інженери у команді Mosqitter раніше мали досвід розробки різних автономних та роботизованих машин.
Усі амбітні проєкти Mosqitter реалізує невелика команда з 12 людей.
Більшість із них працює в Україні, де розташоване виробництво приладів. Корпус виготовляють у Кривому Розі, а фінальна зборка і прошивка програмного забезпечення відбувається в Києві.
“Від самого початку (це ще до великого російського вторгнення – Ред.) ми планували виробництво в Україні, адже вона розташована найзручніше для експорту в різні частини світу”, – каже Дячук.
Війна порушила ланцюжки постачання, а плани розширяти виробництво довелося відкласти.
Партнери також сумнівалися, чи зможе компанія виконати свої зобовʼязання.
“Але попри відключення світла й обстріли, ми жодного разу не затримали поставки”, – кажуть Анастасія і Ольга.
На пʼяти континентах
З моменту заснування компанії у 2018 році Mosqitter випустив майже 2 тисячі пристроїв.
Це невелика частка на глобальному ринку боротьби з комарами, щорічний обсяг якого складає 24 млрд дол. Він швидко зростає через зміни клімату та поширення комарів у нетипових раніше регіонах.
Однак попри свій невеликий розмір, компанія має територіальне охоплення – її антимоскітні вежі стоять на пʼяти континентах.
Компанія запустила партнерства в Індії, Бразилії, Італії та Канаді та залучила інвестиції на суму понад 1 млн дол. від інвесторів.
Стартап також здобув нагороди й гранти на кількох престижних міжнародних виставках, як-от виставка побутової електроніки (CES) у США.
Mosqitter використовують готельні мережі Marriott, Hard Rock та Wyndham.
А серед досягнень бізнесу є участь у саміті G20 в Індії у 2023 році, де від укусів комах прилади захищали лідерів найбільших економік світу.
Хоча Україну спочатку не розглядали як пріоритетний ринок, зараз в ній найбільше кінцевих покупців, кажуть керівниці компанії.
На сайті будівельного гіпермаркету “Епіцентр” велика пастка Mosqitter коштує 58 з половиною тисяч гривень. Ще півтори-дві тисячі гривень доведеться витратити на сезонний набір атрактантів та заправку CO2. Версія міні коштує близько 200 доларів, але вона поки що недоступна в Україні.
Утім, за словами Дячук, ціна виправдана, враховуючи, що “ця річ не на рік і не два”.
А якщо порахувати виклик служб з пест-контролю (у Сполучених Штатах це необхідність), вартість “Москіттер гранд” відбивається теоретично за один два сезони.
Серед заслуг співзасновниці Mosqitter також називають і те, що вони експортують готовий продукт з України.
“Україну, на жаль, часто сприймають як сировинну країну, але Україна також експортує і технології, й готову продукцію. Mosqitter один із прикладів цього”, – каже Ольга.
За шість років роботи компанія виросла від “двох дівчинок, яким всі відмовляли, до гравця на ринку, якого знають”.
“Двоє дівчат, без бекграунду, не ентомологи, не інженери – не може бути, продукт з України – не може бути, і так у 99% випадків спочатку”, – пригадує Анастасія перші кроки в бізнесі.
“Але щоразу, коли нам казали “ні”, ми вперто продовжували робити свою справу”, – пояснює Ольга.
