Росіяни жорстоко катували українську журналістку Вікторію Рощину – на її тілі були ножові поранення, вона важила до 30 кілограмів, а співробітники колонії ховали її від перевірок.
Про це повідомляє проєкт “Слідство.Інфо” з посиланням на розслідування українських медіа та міжнародної організації “Репортери без кордонів”.
Українська журналістка Вікторія Рощина потрапила у російський полон у серпні 2023 року. Тоді вона поїхала робити репортажі з окупованих Росією територій. Згодом стало відомо, що Вікторію Рощину утримували у слідчому ізоляторі №2 Таганрога Ростовської області РФ. А вже у жовтні 2024 року міноборони РФ надіслало її батьку — Володимиру Рощину — лист про те, що Вікторія померла у полоні.
Журналісти «Слідства.Інфо» разом з організацією «Репортери без кордонів» та колегами з медіа «Суспільне» і «Ґрати» з’ясували, що росіяни спочатку схопили Вікторію і утримували у катівнях на окупованій території Запорізької області, а згодом перевезли у Таганрог.
За словами Ірини Діденко, старшої групи прокурорів Офісу генерального прокурора у справі Рощиної, українську журналістку тримали у вʼязницях, не висунувши їй жодних звинувачень.
«Слідство.Інфо» отримало свідчення співкамерниці Вікторії (ім’я не вказано з міркувань безпеки, — прим.) про те, що з нею відбувалося у катівнях та Таганрозькому СІЗО №2.
Зі слів Віки жінка розповіла, що журналістку утримували спочатку в Енергодарі (розслідувачі підтвердили цю інформацію також з іншого джерел, — ред.), потім — у Мелітополі. Йдеться про несанкціоновані місця утримання громадян, облаштовані росіянами на окупованих українських землях.
Свідка з Таганрозького СІЗО розповіла, що Вікторію катували. На тілі журналістки були ножові ран, з якими вона прибула після утримання в окупації.
«Я бачила на її тілі декілька рубців — точно на руці і нозі. У неї була ножова рана, ну, прям рубець свіжий. Між кистю і ліктем у м’яких тканинах. І рубець був десь сантиметра три», — переповідає слова Віки її співкамерниця з Таганрозького СІЗО.
Крім ножових порізів, Вікторію також катували струмом.
«Знаю, що струмом (катували, — ред.) не один раз. І вона не говорила скільки разів, але казала, що була вся синя», — пригадує полонена співкамерниця Віки, уточнюючи, що струм могли підʼєднувати Вікторії до вух.
З часом журналістка почала стрімко худнути. Вікторія відмовлялася від їжі та постійно зверталася до тюремників по допомогу.
Коли працівники СІЗО помітили, що Вікторія худне, до неї в камеру приходив начальник колонії та проводив з нею бесіди. Вона весь час наполягала на тому, щоб її звільнили, поміняли, або депортували.
«Вона постійно зверталася по допомогу. Спочатку говорила, що у неї зі шлунком проблеми, місячних не було весь час і температурило. Потім жінки помітили, що вона сильно худне. Віка важила до 30 кілограмів. Я їй допомагала встати, бо вона була в такому стані, що навіть голови не могла підняти від подушки. Я спочатку підіймала голову, Віка бралася за ручку ліжка, і тільки тоді так могла встати», — розповідає співкамерниця Віки.
Зі слів свідки, під час їх утримання була перевірка російським омбудсменом. Вікторію ховали від перевірки і переводили на інший поверх у зачинену кімнату.
Востаннє Віку бачили 8 вересня 2024 року, коли її вивели з камери в невідомому напрямку.
Раніше журналісти «Слідство.Інфо» розповідали про морську піхотинку Інгу Чекінду, яку під час оборони Маріуполя разом з іншими захисниками та захисницями взяли в полон на близько пів року. Інга сиділа у СІЗО№2 Таганрога, там же, де перебувала роком пізніше Вікторія Рощина.
Інга розповіла, що росіяни збудували у СІЗО велику пічку розміром з людину, за допомогою якої допитують українських полонених. А також про те, що тюремники жорстоко катували жінок, били та змушували до сексуалізованих дій.
