Відразу після катастрофи літака Azerbaijan Airlines, через яку загинуло 38 людей, російські ЗМІ поширювали версії то про зіткнення з птахами, то про вибух кисневого балона на борту. Це обурило багатьох у Баку, в тому числі президента Азербайджану. На четвертий день після катастрофи російський президент Володимир Путін вибачився, але азербайджанці все ще незадоволені.
Про це пише ВВС.
“На жаль, перші три дні ми не чули від Росії нічого, крім божевільних версій… Нерозумно і нечесно приписувати це якимсь птахам чи описувати це як вибух газового балона”, – сказав президент Ільхам Алієв.
На його думку, яка збігається зі спостереженнями експертів, літак ненавмисне збила російська ППО.
Президент Азербайджану сказав, що “російська сторона хоче зам’яти питання”, але він вимагає вибачень, визнання вини і виплату компенсацій.
Що бачать азербайджанці
Загиблим пілотам і стюардесі присвоїли звання національних героїв Азербайджану. Членів екіпажу, які вижили, зустрічали як героїв – країна уважно стежить за новинами про стан постраждалих.
Багато хто вважає, що пілоти проявили неабиякий професіоналізм і мужність, довівши авіалайнер до Казахстану, намагаючись посадити його в степу.
Володимир Путін вибачився за те, що сталося, але ні визнання вини (хоча про роботу ППО він згадав), ні розмови про компенсації ще не було. І це багатьом у Азербайджані не подобається.
МЗС Азербайджану тим часом вдвічі скоротило термін перебування в країні громадян Росії – тепер вони можуть там бути максимум 90 днів протягом року.
Такі новини схвалили багато азербайджанців. У соцмережах навіть закликають росіян “звалювати” з Азербайджану прямо зараз.
“Валіть нах*р з моєї країни, з мого дому! Я вас тут бачити не хочу!”, – пише один користувач у соцмережі.
Дехто питає: Путін вибачився тільки по телефону, чи будуть публічні вибачення перед азербайджанським народом?
В Азербайджані також помітили, як російські телеведучі-пропагандисти намагаються змістити акцент безпосередньо з роботи російської ППО та російської відповідальності на Україну: нібито її дрони навмисне підставили під вогонь азербайджанський літак.
Про атаку українських дронів у своїй заяві згадував також Путін.
Режисер Анар Азімов пише, що хвилю антиукраїнського хейту “розганяють” ті ж самі люди, “які робили це з 24 лютого 2022 року”.
Надто пізно
Опозиційний політичний оглядач Рауф Міркадиров вважає, що невдоволення було б значно меншим, якби Путін не чекав чотири дні, перш ніж вибачитися.
“Ця подія виявила присутність дуже серйозних проблем і нерівності у відносинах між Росією і Азербайджаном”, – каже він.
“Адміністрація Путіна сподівалася все приховати, і той факт, що такі надії взагалі були, свідчить про дуже серйозні проблеми у зовнішній політиці Азербайджану”.
Як вважає Міркадиров, із опублікованої частини розмови двох президентів видно, що Путін відійшов від прямого визнання провини, а Алієв не скористався шансом змусити його висловитися чіткіше.
Натомість член комітету з міжнародних справ парламенту Азербайджану Расім Мусабеков вважає, що оскільки російське керівництво вирішило визнати помилку, відносини між Азербайджаном і Росією не погіршаться.
“Після здорових роздумів там зрозуміли, що брехливими наративами Росія не додасть собі ні поваги, ні престижу, – сказав він ВВС. – Визнавши помилку, вибачитися і покарати винних буде тільки краще для авторитету Росії та для відносин між нашими країнами”.
“Путін вибачився, надіслав [для розслідування голову Слідчого комітету] Бастрикіна. Я думаю, що в кінцевому підсумку розслідування закінчиться та приймуть рішення про компенсації [потерпілим]”.
Мусабеков вважає, що ставлення азербайджанців до Росії не зміниться, тому що вони переважно не дивляться російське телебачення, де розповідали про птахів у двигуні та вибухи балонів і киснем, і в будь-якому разі в Азербайджані “загальновідомо, що з російських екранів постійно ллється брехня”.
Алієв і його закритий кордон
Азербайджан з березня 2020 року і досі тримає сухопутні кордони закритими – формально в зв’язку з пандемією ковіду, яка давно закінчилася.
За цей час, за даними Держкомстату, азербайджанці стали покидати країну в два з лишнім рази рідше, а ось кількість авіапасажирів виросла. Рейс AZAL в Грозний запровадили в 2022 році і за цей час ним скористалося 77 тисяч пасажирів.
Після трагедії з літаком критики азербайджанської влади говорили, що якби сухопутні кордони були відкриті, то люди (багато з яких – трудові мігранти чи їхні близькі), як і в попередні роки, їздили би в Росію на машинах чи поїздом. Тобто вони не стали би жертвами роботи російської ППО, оскільки про атаки українських дронів на Північному Кавказі було вже відомо.
“Азербайджан – єдина країна в світі, де сухопутні кордони вже чотири роки закриті через нібито пандемію”, – пише правозахисник та політичний емігрант Аріф Юнус.
“Ільхам Алієв із гордістю постійно каже, що закриття кордону врятувало жителів Азербайджану від багатьох небезпек. Але як бачимо, це далеко не так”.
На борту розбитого лайнера було 30 громадян Азербайджану. Половина з них були з міста Балакен, що біля кордону з Росією. Багато з них були трудовими мігрантами чи їхніми родичами.
У жительки Балакена Гюнай в Грозний летів її брат Самір Дарвішов, робочий-маляр на будівництві. Частина їхньої сім’ї живе в Грозному вже 20 років.
“Коли кордони були відкриті, їздили наземним транспортом, а після пандемії коронавірусу – російськими авіалініями”, – розповіла Гюнай азербайджанській службі ВВС.
Її брат вижив, обійшовся подряпинами.
20-річний Айхан Байрамзаде летів у Грозний на заробітки і вперше в житті сів на літак: йому пощастило, він вижив.
Його тітка Шахла Мурадова розповіла, що в Чечні живе її брат із сім’єю. “Зараз до них їздити не можемо, тому що кордони закриті”, – каже Мурадова.
Росія для Азербайджану залишається другою за потоком пасажирів країною після Туреччини.
Через два дні після трагедії влада Азербайджану закрила рейси на Північний Кавказ і продовжила “особливий карантинний режим”, відтак сухопутні кордони залишаються закритими.
