Майже половина країн світу цього року зіткнулася щонайменше з двома місяцями небезпечної спеки, а для деяких регіонів цей період перевищив чотири місяці.
Навіть у країнах із помірним кліматом, таких, як Великобританія та США, додаткові три тижні спеки стали викликом для інфраструктури та систем охорони здоров’я.
Про це повідомили в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, передає Інше ТВ.
Згідно повідомлення, середньостатистичній людині на планеті кліматична криза принесла шість додаткових тижнів екстремальної спеки. Експерти World Weather Attribution (WWA) і Climate Central зазначають, що найгірших наслідків зазнали острівні держави, жителі яких пережили приблизно 150 додаткових днів небезпечної спеки. У Європі, зокрема в Україні, ситуація теж стає дедалі критичнішою: кількість днів із ризиковано високими температурами зростає щороку. Екстремальні теплові хвилі – це один з найбільш відчутних наслідків кліматичної кризи.
За прогнозами вчених, наступного року очікується збільшення тривалості теплових хвиль, що матиме руйнівні наслідки для інфраструктури, сільського господарства, водних ресурсів і здоров’я населення. Крім того, посилюються інші екстремальні погодні явища. Повені в Європі та Африці, посуха в Амазонії – це лише кілька прикладів. Урагани теж отримують додатковий імпульс. Аналіз показав, що кожен атлантичний ураган цього року став значно сильнішим через зміну клімату. Урагани «Берил» і «Мілтон» не досягли б такого рівня, якби не глобальне потепління.
Україна, як і більшість країн світу, відчуває наслідки зміни клімату: часті екстремальні погодні явища, деградацію екосистем, зміни у водному балансі.
Науковці закликають негайно і радикально скорочувати обсяги спалювання вугілля, нафти та газу. За словами доктора Фрідеріке Отто, співкерівника WWA, «наслідки потепління, спричиненого викопним паливом, ще ніколи не були настільки очевидними і руйнівними».
Як повідомляло Інше ТВ, Для Миколаївщини розроблено Стратегію адаптації до змін клімату (ФОТО)
