Науковці проаналізували мозок групи людей і виявили зміни, характерні для хвороби Альцгеймера. При цьому жодних симптомів захворювання не було. Люди нормально мислили й функціонували.
Як таке можливо? Уся справа в когнітивному резерві, твердять нейробіологи, пише ВВС.
В деяких він досить великий, щоб компенсувати ушкодження мозку і продовжувати ефективно функціонувати.
Інші дослідження показали, що люди з великим когнітивним резервом можуть уникати симптомів дегенеративних змін мозку, пов’язаних із деменцією або іншими захворюваннями, як-от хвороба Паркінсона, розсіяний склероз чи інсульт.
Що ж таке когнітивний резерв?
Це – своєрідний конструкт, здатність мозку гнучко реагувати на проблеми й труднощі, пояснив ВВС Мануель Васкес Марруфо, професор кафедри експериментальної психології Севільського університету.
У такі моменти мозок залучає не лише наявні нейронні зв’язки, а й створює нові там, де старі можуть вийти з ладу через хворобу або вікові зміни.
Когнітивний резерв розвивається впродовж усього життя внаслідок навчання, здобуття нових знань і навіть простої цікавості.
З іншого боку, когнітивний резерв – це те, що накопичується в процесі нашої повсякденної діяльності, і стосується когнітивної активності, яка розвивається від народження.
Поєднання резерву мозку і когнітивного резерву визначає, як мозок долатиме травми або нейродегенеративні захворювання, каже Мануель Васкес.
“При однаковому ушкодженні мозку в двох людей, пацієнт з більшим когнітивним резервом зможе краще перенести й сповільнити клінічні прояви хвороби”.
Іншими словами, когнітивний резерв – це сукупність когнітивних ресурсів, які людині вдається набути протягом життя та які забезпечують захист від старіння й ушкодження мозку.
Він також дає змогу зберігати гостроту мислення і з легкістю розв’язувати логічні задачі навіть у похилому віці.
Це підтверджує професор нейропсихології Колумбійського університету Яків Стерн.
“Мої власні дослідження і дослідження інших фахівців у цій царині показали, що такі аспекти життя, як здобуття освіти або професії, можуть слугувати резервом проти патології мозку, даючи змогу деяким людям зберігати працездатність довше, ніж іншим”.
“Дослідження черниць”
1986 року професор неврології університету Міннесоти Девід Сноудон провів дослідження, яке увійшло в історію як “Дослідження черниць”.
Його вважають однією з найінноваційніших спроб зрозуміти процеси старіння та хворобу Альцгеймера.
Ви запитаєте, до чого тут черниці? Адже біологічно вони нічим не відрізняються від звичайних людей.
Так, але, з усім тим, христові наречені – ідеальний об’єкт для наукового дослідження. Оскільки вони ведуть один і той самий спосіб життя, харчуються за спільним столом, мають однаковий рівень доходів та ідентичний соціальний статус, до того ж не п’ють і не курять. Вони також мали однаковий репродуктивний і сімейний досвід (точніше, його відсутність).
У дослідженні, що тривало кілька років, взяли участь близько 700 черниць, які щороку проходили тести на когнітивні здібності та пам’ять.
Якби вирішальну роль у появі цієї хвороби відігравав спосіб життя, то імовірність стати жертвою старечого недоумства у всіх черниць була б однаковою.
Однак реальна картина виявилася зовсім іншою. Одні жінки зазнали катастрофічної втрати пам’яті й розумових здібностей. Інші навіть у віці за 100 років вирізнялися гнучким розумом і легко могли виграти інтелектуальну дуель в молодих.
“Сестра Мері, золотий стандарт дослідження, була чудовою жінкою, яка отримала високі результати в когнітивних тестах перед смертю у віці 101 року”, – писав доктор Сноудон у статті для Геронтологічного товариства Америки.
“Найцікавіше, що вона зберегла цей високий рівень, попри велику кількість нейрофібрилярних клубків і старечих бляшок – класичних ознак хвороби Альцгеймера”.
Дослідження досягло поворотного моменту, коли в архівах монастиря вчені знайшли автобіографічні есе послушниць. Цей твір усі дівчата писали у віці приблизно 22 років – на піку своїх розумових здібностей. До рук науковців записи потрапили через 58 років, коли більшості черниць було за 80.
Вивчення цих записів допомогло вченим зробити дивовижні відкриття, про що BBC навіть зняла документальний фільм “Старіння з благодаттю”.
“Команда виявила, що сестри, які вживали складні граматичні конструкції та синтаксичні звороти, були менш схильні до розвитку хвороби Альцгеймера”.
Після смерті мозок кожної сестри проаналізували для отримання додаткової інформації, і тепер ці зразки зберігаються в Університеті Міннесоти.
Освіта і розваги
У 2017 році міжнародне дослідження, проведене на замовлення престижного наукового журналу The Lancet і присвячене профілактиці та лікуванню деменції, показало, що люди, які продовжують вчитись або тренуватись протягом усього життя, мають більше шансів розвинути додаткові когнітивні резерви.
Вважають, що поліпшити наш когнітивний резерв можуть зовнішні чинники, – і це не тільки освіта, робота, а й деякі види дозвілля.
“Вплив оточення має фундаментальне значення, – каже Васкес. – З неврології та психобіології ми знаємо, що гени визначають багато аспектів нервової системи, але оточення теж їх модулює”.
Експерт зазначає, що формальній освіті, вивченню різноманітних концепцій і навчальних дисциплін, завжди надавали великого значення.
“Але активно обговорюють і те, чи можуть повсякденні заняття, як-от читання, гра на музичному інструменті, сприяти розвитку когнітивних резервів”.
“Є дослідження, які доводять, що їхній внесок навіть більший, ніж сама освіта, скільки б годин ми їй не присвячували”.
Професор визнає, що це “дискусійне питання, але очевидно, що люди, які навантажують свій мозок, сповільнюють старіння”.
І це стосується не лише здоров’я, а й життєвих проблем загалом.
У статті вчених Гарвардського університету вказано, що посилення когнітивного резерву може допомогти “здолати вплив несподіваних життєвих ситуацій: стресу, операцій, екологічних проблем”.
Васкес, який спеціалізується на розсіяному склерозі, додає: “щоденна когнітивна діяльність, як-от читання, створення вебсайту, ведення блогу, може позитивно вплинути на подолання можливих когнітивних порушень, спричинених різними хворобами”.
Ніколи не буває пізно
Когнітивний резерв можна зміцнювати й збагачувати у будь-якому віці.
Тому літнім людям необхідно тренувати пам’ять, увагу і мовлення.
“Це захищає від природного зниження когнітивних здібностей. І чим раніше ви почнете, тим краще”, – підкреслює науковець.
Науковці довели, що гра на музичних інструментах позитивно впливає на структуру й функції головного мозку. А також сприяє розвитку довготривалої пам’яті.
Люди, які вільно володіють двома і більше мовами, менше схильні до старечих ментальних розладів. Вони швидше обробляють інформацію і розв’язують завдання, більше запам’ятовують і навіть краще розпізнають емоції.
Ось кілька порад, які допоможуть посилити запас захисту мозку.
- Читайте. Це стимулює не лише увагу і концентрацію, а й пам’ять та мовлення.
- Вивчайте щось нове. Це посилює не лише когнітивну діяльність, а й нейропластичність мозку – його здатність реорганізовуватися й формувати нові нейронні зв’язки протягом життя.
- Ведіть активне соціальне життя. Спілкуйтеся з людьми, які вам подобаються, проводьте час з рідними та друзями, які приносять вам радість і підтримку.
- Тренуйте мозок за допомогою ігор. Кросворди, головоломки та інші ментальні стимуляції можуть зменшити вік мозку. Вони покращують уважність, ініціативність, здатність організовуватися, ухвалювати рішення тощо.
- Міняйте звичний розпорядок життя. Усталений режим надає стабільності, але щоденні автоматизовані дії знижують мозкову активність. Тому іноді варто відмовлятися від старих звичок.
Когнітивний резерв – складна концепція, для її глибшого розуміння потрібні додаткові дослідження, зауважує нейробіолог Яків Стерн. Але важливо допомогти мозку залишатися здоровим і справлятися з будь-якими негараздами.
Серед чинників, що дають змогу поповнити когнітивний резерв, – правильне харчування, спорт, сон, здорова вага, мобільність, контроль артеріального тиску та рівня цукру в крові.
Активний, але не надмірний спосіб життя корисний не тільки для тіла, а й для мозку.
