Заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар України Ігор Кузін визначив інфекційні захворювання як головну загрозу здоров’ю населення. Про це він сказав в інтерв’ю Euractiv, передає УНН.
“24 лютого 2022 року війна увірвалася в кожен український дім з обстрілами, і сьогодні наша система охорони здоров’я стикається з безпрецедентними проблемами через війну”, – сказав Кузін.
Так, наприклад, порушено доступ до медичної допомоги та ліків, понад 1600 об’єктів охорони здоров’я пошкоджено або повністю зруйновано, 3,5 мільйона осіб є внутрішньо переміщеними особами, зростає кількість психічних розладів, а також інфекційних захворювань.
Ми спостерігаємо безліч різних загроз здоров’ю. Номер один – це загроза інфекційних захворювань – сказав Кузін.
За його словами, серед найпомітніших із них – зростання захворюваності на гепатит А та кишкові інфекції через погані санітарні умови, відсутність чистої води та гостру нестачу вакцини проти гепатиту А.
“По-перше, ми приділяємо особливу увагу захворюванням, яким запобігають за допомогою вакцин. По-друге, вирішальне значення мають водна та продовольча безпека. Однак у деяких регіонах і районах ви не можете використовувати весь спектр очищення води, оскільки існують проблеми з імпортом хімікатів для очищення води”, – наголосив головний санітарний лікар України.
Кузін додав, що існують проблеми із зоонозними інфекціями, такими як лептоспіроз, що спричиняється бактерією, яка передається від заражених тварин до людей через забруднену воду або ґрунт.
Особливо страждають від інфекцій окуповані східні райони України та райони, розташовані поблизу лінії фронту, пояснив він. У цих районах боротьба зі щурами також проблематична, а іноді й неможлива через заміновані поля або постійні обстріли.
За словами Кузіна, щоб поліпшити ситуацію зі здоров’ям, Україні необхідно децентралізувати електропостачання. Тому в країні встановлюються сонячні батареї для забезпечення електроенергією медичних центрів і очищення питної води.
Однак, як зазначив Ігор Кузін, медичні служби країни надають допомогу дедалі більшій кількості пацієнтів, які зазнали фізичних травм, і людям із пухлинами, які пізно звертаються до лікарів, оскільки в деяких регіонах неможливо провести скринінг на рак.
Водночас зростає рівень посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і депресії, а також алкоголізму серед цивільного населення, військовослужбовців і військових ветеранів.
Як пише видання, Кузін приніс на Європейську наукову конференцію з прикладної епідеміології інфекційних захворювань (ESCAIDE 2024) і перелік уроків, які слід вивчити Швеції та іншим європейським країнам. Це включає створення надійних каналів закупівель, використання цифрових технологій охорони здоров’я для підтримки та спостереження за пацієнтами, запровадження мобільних клінік і створення міцного зв’язку між мобільними підрозділами, місцевими центрами охорони здоров’я та лікарнями.
Йохан фон Шреб, шведський хірург і професор глобальної медицини катастроф, який працював з ВООЗ в Україні та допоміг Центру медицини катастроф у Києві розробити класифіковані польові госпіталі, сказав Euractiv, що головним викликом для Швеції та ЄС є не просто спостерігати, що потрібно робити під час конфлікту чи кризи, але реально впроваджувати те, чого навчилися в Україні.
Він сказав, що це включає наявність гнучкої системи охорони здоров’я, яка може реагувати та адаптуватися до потреб, як це зробила Україна.
“В Україні делеговано керівництво оперативною адаптацією. Це дозволяє системі функціонувати, але брак людських і матеріальних ресурсів і незахищеність залишаються головним вузьким місцем”, — каже фон Шреб.
Він також вважає, що під час конфлікту прийняття рішень у незахищених системах охорони здоров’я має бути делеговано тим, хто надає медичні послуги. Роль центрального рівня полягала б у забезпеченні, наприклад, забезпечення матеріалами.
