Історія “цілительки” Ганни Фесун, яка називає себе Богородицею, викликала великий суспільний резонанс, але водночас вона ані нова, ані поодинока.
Від ворожок, які “передбачають” приліт російської ракети, до цілителів, що “лікують” словом, та новоявлених “месій”, які “відроджують” життя енергією, – сумнівні духовні практики останнім часом набули популярності.
Під вплив постачальників окультних послуг, а вони зазвичай далеко не безкоштовні, потрапляють найбільш вразливі категорії людей – родини військових, які опинилися у полоні або зникли безвісти, близькі хворих з тяжкими діагнозами, люди у скрутному економічному становищі.
Погіршує ситуацію те, що поліція зазвичай не може втрутитися, адже люди звертаються до альтернативних практик з власної волі. Зазвичай безсилі й родичі та друзі – людина під впливом харизматичного маніпулятора не здатна почути голос розуму.
BBC Україна спробувала розібратися, чому і як люди стають жертвами “духовних” шарлатанів, чи можливо притягнути їх до відповідальності та як допомогти близьким, які потрапили у залежність.
Магічне мислення
Хоча сучасний світ ґрунтується на наукових знаннях та технологіях, що розвиваються з великою швидкістю, наш мозок і те, як він працює, не змінилися з часів камʼяної доби.
“Еволюція відбувається повільно, і ми досі ті самі істоти, які жили в африканській савані й вийшли з неї”, – каже BBC Україна кандидат психологічних наук Ілля Ягіяєв, який вивчає психологію переконань.
У складних обставинах, які викликають сильну тривогу, як-от війна, пандемія, життєві негаразди, люди схильні повертатися до архаїчних способів мислення, притаманних нашому виду. Це – магічне мислення, яке змушує вірити у дива та ірраціональні речі.
В залежності від традицій, виховання та обставин одні люди у пошуках відповідей на свої питання підуть у церкву, тоді як інші можуть звертатися до альтернативних духовних практик. Хтось не довіряє усталеним релігійним інститутам просто в силу особистісних рис, додає Ягіяєв.
Культуролог і авторка ютуб-проєкту про аферистів “Гра в креветку” Соня Садовська каже, що кількість постачальників “магічних” послуг останнім часом різко зросла не лише в Україні, а й у всьому світі. Причина цього, у першу чергу, – не суспільні потрясіння й кризи, а розвиток соцмереж.
“Новоявленим пророкам, ворожкам, тарологам стало легше добиратися до свідомості людей”, – каже дослідниця BBC Україна.
Пошук за словом “магія” лише у фейсбуку видає сотні груп, деякі з яких мають понад 100 тисяч учасників. Пости в них пропонують рецепти заговорів та різноманітних ритуалів, які допоможуть здійснити мрію чи відвернути злидні.
За словами Садовської, люди проходять різні стадії – від покупки чарівного кварцу, який треба носити в сумочці, щоб притягнути гроші, чи скрабу від вроки до особистих сеансів з керування потоками енергії.
Якщо спочатку це виглядає радше розвагою, згодом люди починають вірити у магічні ритуали і готові платити за них немалі гроші.
До таких послуг зазвичай охочі люди, які схильні перекладати відповідальність за своє благополуччя на когось іншого.
“Вони думають, що жінка з картами таро може покращити їхній фінансовий добробут, проте вона покращує лише свою фінансову ситуацію”, – каже Садовська.
Утім, звернутися до ворожки може спонукати невідомість і постійна тривога, в якій зараз живуть багато українців.
“Прогноз ясновидиці дає тимчасове полегшення, створює ілюзію, ніби я щось знаю, щось можу контролювати у своєму житті”, – пояснює BBC Україна психолог Наталія Раїник.
Народні цілителі
Утім, якщо послуги ворожки у найгіршому випадку принесуть вам грошові втрати, звернення до нетрадиційних практик у питаннях здоровʼя може мати геть інші наслідки.
В Україні є чимало клінік, які використовують досить суперечливі методи лікування.
За законом, займатися народною медициною (цілительством) можна лише отримавши спеціальний дозвіл, виданий МОЗ або уповноваженим ним органом.
Багато клінік нетрадиційної медицини, щоб отримати ліцензію, наймають на роботу лікарів. Проте керує такою лікарнею та займається медичною практикою зазвичай цілитель. Це часто людина без медичної освіти, яка може припуститися серйозних помилок у лікуванні.
BBC Україна дізналася про одну клініку, яка багато років працює в Україні, “лікуючи” найрізноманітніші хвороби за допомогою читання текстів. Кожен текст – від окремої хвороби.
Текст має періодично читати або сам хворий, або інша людина хворому, розповів BBC Україна чоловік, чиї родичі повірили в ефективність цього методу.
Петро (імʼя змінено) має онкологічну хворобу, і його родичі намагаються допомогти йому за допомогою читання текстів.
“Доходить до того, що текст можна читати не тільки поруч із хворим, а й на відстані у сотні кілометрів, – каже Петро. – Достатньо просто знати точну адресу і час, коли хворий перебуває там”.
Чоловік намагався переконати своїх близьких, що ефективність цієї практики викликає багато запитань, але це не мало успіху.
Медичні послуги, які можуть надавати клініки нетрадиційної медицини, обмежені законом. Такі установи не можуть лікувати рак, важкі інфекції, наркоманію чи доглядати вагітність.
Але за порушення цієї вимоги, яка може мати катастрофічні наслідки для життя людини, закон передбачає штраф лише від 850 до 2,5 тисяч гривень, пояснює BBC Україна юристка Катерина Травкіна.
Перевірити дієвість таких практик також складно і цим ніхто не займається, каже Петро, скарги до правоохоронних органів не пишуть, адже навіть родичі тих, хто підозрює обман, щиро вірять в ефективність лікування. Читати цілющі тексти – для них також спосіб допомогти близькій людині.
Наскільки відомо Петру, клієнтів у клініки багато, а програма на декілька тижнів може коштувати кілька тисяч гривень.
Комплекс месії
Але що змушує людей вірити у речі, які на позір виглядають, мʼяко кажучи, безглуздими?
Доволі часто це вплив харизматичної особистості, яка здатна захопити своїми ідеями, а іноді й створити культ навколо себе та маніпулювати його учасниками.
Це не нове явище. Однією з найвідоміших таких сект в Україні на початку 1990-х було Біле братство. Його організатори, інженер-кібернетик Юрій Кривоногов та журналістка Марина Цвігун вивчали способи маніпуляції масовою свідомістю і, за деякими даними, співпрацювали з радянськими спецслужбами. На піку своєї діяльності члени секти намагалися влаштувати ритуал масового самогубства на території Софіївського собору у Києві.
Такі організації виникають по всьому світу, незалежно від економічного, політичного та релігійного устрою суспільства – від найбідніших африканських країн до Сполучених Штатів.
Зазвичай культ створює нарцисична особистість, яка має харизму, а також когнітивну емпатію, тобто добре розуміє почуття людей, але не здатна їм співчувати, каже психолог Ягіяєв.
Творці таких культів часто успішно використовують традиційну тематику, адже традиція викликає довіру, робить прийнятними їхні дії, додає дослідник.
Вони можуть одягатися у стрій, співати фольклорні пісні, апелювати до християнських образів. Вони також можуть проголошувати себе новоявленими пророками.
Разом із тим, комплекс месії, переконання, що людині судилося стати спасителем, що вона може рятувати людей, у психіатрії офіційно не вважається розладом.
Люди, які дійсно вірять або свідомо вдають, що вони обрані, можуть мати якісь інші розлади особистості, каже психолог. Але людина з психічними розладами зазвичай не має достатньо організаційних здібностей, щоб створити секту, ефективно контролювати її учасників та заробляти на їхній вірі гроші.
У більшості випадків, коли справа доходила до судів, організаторів сект визнавали цілком дієздатними, зауважує дослідник.
Хто може потрапити в секту
Люди, які потрапляють під вплив харизматичних особистостей, як правило, мають нижчу самооцінку і вищий рівень нейротизму, вони схильні до тривожності, депресивних станів, пояснюють психологи.
Це також може бути людина у складній життєвій ситуації, у вразливому стані. І раптом поруч опиняється хтось, хто готовий її вислухати, співчуває її, дає відчуття, що вона не байдужа комусь.
“Це таке бомбардування любовʼю”, – каже BBC Україна практикуючий психолог Наталія Раїник.
Людина потребує підтримки і вона її отримує. Вона також починає відчувати приналежність групі, коли робить щось разом з іншими учасниками спільноти – бере участь у духовних ритуалах, готує їжу чи саджає рослини. Це робить людину щасливою, пояснює психолог.
Але поступово її починають “обробляти”, намагаючись відокремити від друзів та родичів, навіюючи їй, що тільки тут, у цій спільноті, про неї дійсно дбають і що ця спільнота “краща, духовно вища, ніж інші люди”, каже Раїник.
Якщо людина потрапила у таку залежність, допомогти їй дуже складно, вважає психолог.
“Це найсумніше у цій історії, – каже фахівчиня. – Як і з іншими залежностями, наркоманією, алкоголізмом, людина має сама попросити про допомогу”.
Переконати людину, що з неї витягують гроші, що нею маніпулюють, дуже складно, і чим більше ми тиснемо, тим більше буде протидія, каже Раїник.
Людям взагалі складно змінювати свої переконання, будь то віра у надприродні сили цілителя чи довіра державній пропаганді, яка відверто їм бреше, зауважує психолог Ілля Ягіяєв.
“Люди схильні створювати навколо себе ехо-камери, – каже психолог. – Вони формують свої уявлення і зачиняються перед усім, що може ці уявлення порушити”.
У психології це називається підтверджувальне упередження (confirmation bias). Люди обирають джерела інформації і фільтрують інформацію таким чином, що вона підтверджує їхні переконання, особливо, якщо ці переконання стали частиною їхньої ідентичності, їхнього уявлення про себе.
Ось чому люди можуть не реагувати на раціональні аргументи і палко захищати свої переконання.
Що кажуть юристи
З юридичної точки зору, неорелігійні організації, які діють поза правовим полем, можна умовно поділити на дві групи – ті, які намагаються збагатитися, але не завдають шкоди здоров’ю своїх адпетів, і ті, які безпосередньо шкодять здоровʼю людей, пояснює BBC Україна адвокатка кримінальної практики “Астерс” Катерина Травкіна.
У Кримінальному кодексі України є конкретна стаття (181), яка передбачає кримінальну відповідальність для керівників релігійних утворень, які під виглядом релігійних практик завдають шкоди здоровʼю людей. Наприклад, екстремальне голодування для просвітлення чи щось інше.
Проте на практиці ця норма не працює, каже юристка.
“Якщо ми відкриємо державний реєстр судових рішень, ми не побачимо там жодного вироку за цією статтею, адже довести склад злочину у таких справах вкрай важко”, – каже Травкіна.
З організаціями, які прямо не шкодять здоровʼю, але намагаються заробити, пропонуючи просвітлення чи якісь сумнівні послуги, ситуація складна з іншої причини.
“На позір, це класичне шахрайство – людей вводять в оману, щоб заволодіти їхніми коштами чи майном, – зазначає юристка. – Але, як правило, люди передають майно цим організаціям начебто з власної волі, не вважаючи себе потерпілими від злочинних дій”.
Випадків притягнення до суду екстрасенсів чи лідерів сект на практиці небагато, хоча й трапляються засудження таких осіб за супутні злочини.
Наприклад, організаторів Білого братства, згадує Травкіна, засудили за масові заворушення та посягання на здоров’я громадян під приводом виконання релігійних обрядів, а не за ошукування людей.
Разом із тим, відсутність напрацьованої слідчої та судової практики не означає, що зробити взагалі нічого не можна.
Написати заяву у поліцію можуть родичі постраждалої людини, якщо ця людина не усвідомлює, що щодо неї вчиняють кримінальне порушення (її ошукують чи шкодять її здоровʼю), пояснює Травкіна.
Головна задача того, хто звертається до правоохоронних органів, самої постраждалої чи її близьких, – задокументувати, що відбувається.
Адвокатка радить зробити скріншот переписки, зберегти голосові чи відеоповідомлення з представником організації, яку хочуть притягнути до відповідальності. Важливо також зберегти докази передачі коштів цій організації. Усе це треба долучити до заяви в поліцію.
BBC Україна звернулася до національної поліції з проханням про коментар щодо шахрайств за участю лідерів сект, екстрасенсів та інших постачальників окультних послуг. На момент публікації матеріалу відповіді ми не отримали.
Окреме питання, як родичам постраждалої людини убезпечити себе від боргів, в які вона могла влізти під впливом псевдорелігійної організації. Адже спільним під час шлюбу є не тільки майно, а й борги подружжя, нагадує адвокат цивільного права Юрій Некляєв.
“Якщо один із подружжя бере позику чи кредит, а потім гроші не повертає, то кредитор може потенційно пред’явити вимоги обом із подружжя”, – каже Некляєв.
Утім, є один важливий момент. Борг вважається спільним, якщо гроші позичали на інтереси сімʼї, наприклад, придбання житла чи машини, якими користується родина.
А якщо позику отримали для особистих потреб, у тому числі для передачі секті чи іншій організації – такий борг не буде вважатися спільним і чоловік чи дружина позичальника не повинні його погашати, пояснює юрист. Хоча додає, що відстоювати “особистий” характер позики доведеться, скоріше за все, у суді.
Що можуть зробити близькі
Люди, які потрапляють у такі ситуації, часто не отримують підтримки і довіри тих, хто поруч із ними.
Тому важливо почати відновлювати цю довіру, показати людині, що ви поруч, що ви готові її вислухати і не будете засуджувати, радять психологи, з якими говорила BBC Україна.
Люди схильні діяти ірраціонально і навіть шкодити собі, коли не отримують соціальної підтримки у складних життєвих обставинах. Якщо у людей немає цього ресурсу, вони схильні шукати його назовні, у тих, хто пропонує прості рішення.
Тому дуже важливо, щоб люди почувалися в безпеці і щоб гарно працювали соціальні структури, які дають людям емоційну стійкість.
“По-перше, це родина, близькі, але це й поліція, і судова система, яка захищає права громадянина”, – каже Ягіяєв.
Найбільше такої підтримки потребують зараз військові й їхні родини. Людина, яка повернулася з фронту, має отримати повноцінну реабілітацію. Це, з одного боку, робота з психологом, але також можливості працевлаштування і самореалізації.
“Людина має побачити, що у неї принаймні не менше можливостей, ніж було до, як вона пішла у військо”, – пояснює дослідник.
З іншого боку, важливо розвивати у суспільстві критичне мислення та демонструвати успіхи наукової картини світу.
“В основі цього лежить “здоровий скептицизм”, який необовʼязково одразу відкидає якусь ідею, але може піддати її сумніву, ставлячи запитання, приміром, а чи є підстави вважати цю людину месією”, – каже Ягіяєв.
Зрештою, немає нічого страшного, якщо вам колись захочеться розкласти карти таро чи сходити до ворожки для розваги, підсумовує дослідник. Головне, щоб окультні послуги не замінили психолога, фахову реабілітацію та соціальну підтримку.
