Палеонтологи вперше реконструювали будову голови майже триметрової багатоніжки з Кам’яновугільного періоду, яка була найбільшим наземним членистоногим. Дослідження її будови та відтворення філогенетичного дерева показало, що ця багатоніжка була предком усіх сучасних багатоніжок, який жив у період від 346 до 290 мільйонів років тому. Це відкриття допоможе краще зрозуміти еволюцію членистоногих та розповість більше про екосистеми Кам’яновугільного періоду.
Результати дослідження опублікували в журналі Science Advances, пише Наука.
Що стало відомо про гігантську багатоніжку?
Попри те, що багатоніжка Arthropleura є найбільшим відомим наземним членистоногим, її будову та зв’язки з сучасними видами було важко вивчити через недостатню збереженість зразків. Дослідники поєднали мікрокомп’ютерну томографію скам’янілостей із Франції, рентгенівську томографію та дані про геноми інших давніх багатоніжок.
Завдяки цьому вдалося встановити, що Arthropleura поєднувала у собі риси двох сучасних груп багатоніжок: двопарноногих, найвідомішими представниками яких є ківсяки, та губоногих, до яких належать мухоловки та сколопендри. Як виявилося, голова цієї багатоніжки мала вусики з семи сегментів, складну нижню щелепу та дві пари верхніх щелеп.
Аналіз такої будови показав, що багатоніжка харчувалася органічними рештками, але для кращого розуміння її раціону науковцям потрібні докази, такі як збережений вміст кишківника. Вивчення цього членистоногого важливе для дослідження адаптацій до умов середовища й інших гігантських наземних членистоногих Кам’яновугільного періоду.
Раніше палеонтологи знайшли личинку невідомого досі виду, який міг бути предком усіх сучасних членистоногих. Добре збережений мозок цієї тварини зберіг ознаки як мозку сучасних комах, так і мозку червів, від яких походять членистоногі.
Нагадаємо: Цар скорпіонів. Палеонтологи знайшли в Китаї рештки гігантського чудовиська, їм 400 млн років
