Росіяни звинувачують українців у «насильницькому захопленні влади». Проте частина з них ніколи не тримала в руках зброї і навіть звільнилася з полку «Азов» ще до повномасштабного вторгнення РФ. Серед «обвинувачених» — дев’ять жінок.
Про це пише RFI, передає Інше ТВ.
Вимагають ув’язнення
Від 16 до 24 років позбавлення волі запросила прокуратура РФ для 23 військовополонених «азовців» 21 серпня. Їхню справу розглядають у Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону. Українців судять за трьома статтями. Їх звинувачують «у насильницькому захопленні влади, скоєному злочинною організацією, та організації діяльності терористичної організації». Одинадцятьох із них — у «проходженні навчання для терористичної діяльності», передає Медіазона.
Дев’ять зі звинувачених — жінки. Вісім із них готували їжу військовим. Декого затримали під час так званої фільтрації, коли вони намагалися покинути вже окупований Маріуполь. Двох українців судять заочно —Україні вдалося повернути додому Давида Касаткіна та Дмитра Лабінського. Ще проти одного «азовця» справу закрили. 55-річний Олександр Іщенко помер у російській колонії.
Російська прокуратура вважає звинувачення українських військовополонених доведеними та вимагає ув’язнення в колоніях суворого режиму для чоловіків та загального — для жінок (у РФ відсутні жіночі колонії суворого режиму. — Ред.). Виступ адвокатів призначений на 28 серпня.
Російське судище над «Азовом»
Кримінальну справу проти «азовців» порушили у так званій «ДНР» влітку 2022 року, після захоплення Маріуполя. 10 серпня окупанти збиралися влаштувати показове судище над бійцями полку «Азов» (у лютому 2023 року реорганізовано на 12 бригаду спеціального призначення «Азов». — Ред.). Щоб додати «видовищності», у філармонії окупованого Маріуполя почали встановлювати залізні клітки. У них планували тримати полонених під час судища. А втім, уже за кілька місяців слухань справу із Донецька перенаправили до Ростова-на-Дону. Її почала розглядати колегія з трьох суддів Південного окружного військового суду 19 липня 2023 року. У ЗМІ її охрестили «справою кухарок». Вісім людей із 24, яких росіяни підозрюють «у терористичній діяльності», відповідали за харчове забезпечення полку.
Ще в січні цього року російське правозахисне товариство «Меморіал» визнало полонених «азовців» політв’язнями. Їх незаконно переслідують за політичними мотивами через єдину причину — проходження служби в «Азові», — наголошують в організації.
Позиція України
«Оцей судовий розгляд із “азовцями” був показовий, він уже досить довго тривав. Крім того, що він показовий, він ще й публічний. Вони умисно роблять таку картинку для свого внутрішнього споживання. Ми розуміємо, що це не має юридичних засад, що це є порушення норм міжнародного гуманітарного права, Женевської конвенції про дотримання прав військовополонених. Навіть не всі з тих осіб підпадають під статус військовополонених, тому що там є і цивільні особи, затримані в межах різних процедур», — зазначає в коментарі RFI виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
За словами правозахисника, Росія вчиняє колективне засудження. Воно заборонене кримінальним правом та Женевською конвенцією з питань поводження з військовополоненими, якими Кремль нехтує:
«Відбувається фактично умисне переслідування засобами кримінального судочинства за позицію, за те, що вони були оборонцями, чинили опір агресору, а агресор в тій ситуації переміг і намагається розправитися саме засобами кримінального судочинства своєї держави, що заборонено».
Які механізми може застосувати Україна? Олександр Павліченко каже, що, попри міжнародне право, єдиний варіант — це витягнути своїх людей із російських катівень. Проте РФ засуджених не віддає. А впливу третіх країн для цього наразі недостатньо.
«Світ має зробити висновки, що такий контроль має бути без дозволу з боку держави за місцями, де перебувають люди у вразливих ситуаціях, які є викраденими, які є громадянами іншої країни. Але тут ми маємо сьогоднішню проблему в тому вигляді, як вона є», — зазначає правозахисник.
Про те, що перемови з росіянами щодо повернення полонених ускладнені, кажуть і в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Зокрема, в інтерв’ю RFI, записаному в липні цього року, представник КПШВ Петро Яценко зазначав: росіяни намагаються ділити українських військовополонених на якісь категорії та найважче віддають тих, хто, на їхню думку, завдав їм найбільшої шкоди.
«У Женевській конвенції є ще певна, скажімо так, відповідальність за затягування обмінів. Але, знову ж таки, її на практиці дуже важко реалізувати», — зауважив Яценко.
Як повідомляло Інше ТВ, Росія готує нові пропагандистські операції в ЄС, направлені на українських біженців, – ГУР
