Наразі 53% опитаних українців не відчувають себе європейцями або відчувають себе ними незначно, а 40% населення вважають себе європейцями – свідчать дані загальнонаціонального соціологічного опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, пише Iнтерфакс.
“Більшість респондентів (53%) все ще не відчувають себе європейцями або відчувають себе ними незначною мірою (скоріше ні або ні). Водночас значна частина (40%) ідентифікує себе тією чи іншою мірою як європейці. Це може свідчити про те, що процес інтеграції до європейської спільноти ще не завершений, і багато українців все ще не асоціюють себе з європейською культурою та цінностями”, – ідеться в пресрелізі за підсумками оприлюдненого на сайті Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва дослідження, проведеного 14-20 червня 2024 року.
Зазначається, що відчуття себе європейцем збільшується зі зменшенням віку, зростанням рівня освіти та фінансового становища.
При цьому, найвища європейська самоідентифікація притаманна жителям Західного регіону, а також тим, хто спілкується в родині українською мовою.
Перший заступник директора Центру “Нова Європа” Сергій Солодкий, коментуючи підсумки дослідження, зазначив, що навіть ті українці, які не ідентифікують себе європейцями, здебільшого підтримують євроінтеграцію.
“Дуже важливо розуміти, що не відчуття себе європейцем не означає, що людина проти ЄС. Це дуже цікавий момент і, звісно, це опитування, на жаль, не дає нам розуміння чому так відбувається. Але, напевно, причиною є надмірна самокритичність українців”, – сказав він.
Соціологи фіксують, що Європейський Союз для більшості українців асоціюється з тими позитивними аспектами, які через війну є менш досяжними на території України: свобода подорожей, навчання та робота будь-де в межах ЄС (49%), якість життя для майбутніх поколінь (44%), економічне процвітання (39%), соціальна захищеність (35%), демократія (34%), мир (33%). Однак деякі респонденти асоціюють ЄС і з негативними явищами, такими як втрата культурної ідентичності (9%), бюрократія (7%), безробіття (6%).
Водночас українці менш схильні ділитися суверенітетом із органами влади Європейського Союзу. Зокрема, якби Україна стала членом ЄС, з ідеєю, щоб національна зовнішня політика визначалася органами ЄС, погодилися б 37% опитаних громадян України, не погодилися б – 48%. Так само з ідеєю, щоб оборонна політика України визначалася органами ЄС, погодилися б 38% опитаних, не погодилися б – 45,6%.
Водночас Європейський Союз має найвищий рівень довіри серед українців (скоріше довіряють йому 60% респондентів, скоріше не довіряють – 20%). Такі європейські інституції, як Європейський парламент (47%), Європейська комісія (42%) та Європейська рада (40%) також мають високий рівень довіри. Про ці інституції чула абсолютна більшість українців.
Влада США має менший баланс довіри (скоріше довіряють їй 37%, скоріше не довіряють – 32,4%).
Водночас українська влада порівняно з іноземними інституціями викликає менше довіри (скоріше довіряють їй 31%, скоріше не довіряють – 49%). Це може відображати високий рівень очікувань від ЄС та розчарування у власних національних інституціях.