Гірка правда в тому, що під час атаки аеробалістикою шанси дістатись укриття є в меншості українців, адже від оповіщення «Повітряна тривога» до вибухів минає 3–4 хвилини. Тож єдиний варіант — заховатись між двох стін або в підвалі чи паркінгу, якщо проживаєш на нижніх поверхах. Ми запитали в архітектора, які місця в різних типах будинків є найбільш безпечними. Звісно, закликаємо вас ніколи не нехтувати безпекою і спускатися в укриття щоразу, коли оголошують повітряну тривогу. А ці поради можуть знадобитися, якщо розумієте, що до укриття добігти не встигаєте, пише Освіторія.
І щоразу в голові лунають думки: «Якщо в мою оселю влучить — є шанси вижити? Чи будинок складеться, мов картковий?» Разом з архітектором Олегом Гречухом дослідили безпекові характеристики хрущовок, сталінок і сучасних монололітно-каркасних будинків. Які слабкі сторони кожної з цих конструкцій у випадку влучання дронів чи ракет або їхніх уламків? Які типи будівель тримають удар найкраще? У яких будинках краще дотримуватися правила двох стін, а в яких краще ховатись у прогонах?
— Коли лунає сигнал повітряної тривоги і нам пропонують «негайно пройти в укриття» — це часто звучить як глузування. Бо більшість будинків українців не має власних укриттів, ба навіть імпровізованих чи переобладнаних, — констатує архітектор Олег Гречух. — Найближчим укриттям може бути школа чи метро, але під час атаки балістичними ракетами туди точно не встигнути. Тож людям залишається сподіватися на долю або шукати потенційно безпечне місце у домівці. Так, ми всі знаємо правило двох стін, але є будинки, для яких воно актуальне лише частково. Пропоную розібратися разом, де варто залишатись у будинку і куди точно не варто йти, якщо атака відбувається тут і зараз.
Важливо. Характеристики типів споруд, наведені в матеріалі, — суб’єктивні, базуються на теорії та мають ознайомчий характер. Найбезпечнішим місцем під час ворожої атаки є укриття у будинках, паркінгах та метро.
Які типи забудови переважають у великих містах України і
який рівень безпеки вони пропонують?
— Державні будівельні норми, якими ми керуємось та якими вимірюємо міцність споруд — уже застарілі. Вони розроблялись у часи Радянського Союзу і максимально копіюють російські. І, на превеликий жаль, зовсім не подібні до європейських, — підкреслює архітектор.
На сьогодні найбільш витривалими типами споруд під час ракетних атак вважаються монолітно-каркасні та цегляні будинки. Але це лише «теорія ймовірності» та лотерея. Адже у потенційно стійкий будинок може влучити бойова частина ракети, і шанси на виживання будуть низькі, якщо споруда зазнає значного руйнування. Разом із тим, ви можете суттєво убезпечити себе, якщо перейдете в місце, максимально наближене до середини будинку та подалі від зовнішніх стін.
А тепер розглянемо безпекові характеристики кожного з типів будинків, які переважають в Україні.
Цегляні будинки — сталінки
Приблизні дати будівництва:
1920-1950-ті роки
Потенційна стійкість:
◾◾◽◽
Найбезпечніші місця в будинку
Місце поруч із несучою стіною. Найчастіше це дверний проріз у такій масивній стіні, товщиною, на око 50 см.
Такий тип будівель був поширений у 1920-1950-х роках, пік будівництва — після Другої світової війни. Для них характерні високі стелі, широкі підвіконня та товсті стіни. Ці цегляні будинки мають бетонне або дерев’яне перекриття. Ще одна характерна ознака сталінок — наявність бомбосховища.
Слабкі місця будинку
Перекриття. Особливо нестійкими є дерев’яні перекриття ранніх сталінок. Також наявність дерев’яних перекриттів підвищує ризик пожежі в будинку після влучання.
Цегляні та панельні будинки — хрущовки
Приблизні дати будівництва:
1960-1970-ті роки
Потенційна стійкість:
◾◾◽◽
Найбезпечніші місця в будинку
Середні поверхи, місце, де можна заховатись між двох стін.
Серійний, масовий тип забудови в СРСР. Про високу якість під час будівництва не йшлося. Ціль — розселити якомога більшу кількість людей. До 1960-х їх будували, переважно, із цегли, а потім у будівництві використовували панелі. Саме через це, як і в будинках панельного типу, тут високий ризик лавиноподібного обвалу будинку.
Слабкі місця будинку
- Брак сховищ. У хрущовках їх просто не будували. А підвали були, скоріше, винятком. До того ж у підвалах хрущовок панельного типу будівництва теж небезпечно через можливість обвалу.
- Місця з’єднання панелей.
Панельні будинки
Приблизні дати будівництва:
1970-1980-ті роки
Потенційна стійкість:
◾◽◽◽
Найбезпечніші місця в будинку
Насправді, у «панельці» їх немає. Але шанси на життя вищі, якщо скористатись правилом двох стін чи вийти в коридор між квартирами.
Панелі використовувались у будівництві таких осель для здешевлення та спрощення самого процесу зведення будинків. «Панельки» будувались недбало, швидко, на серйозні навантаження зовсім не розраховані.
Слабкі місця будинку
Місця з’єднання панелей.
Брак сховищ.
Підвали, адже вони стануть пасткою, якщо станеться обвал.
Якщо пошкоджуються нижні панелі такого будинку — відбувається ефект карткового будиночка і споруда «складається». Панельні конструкції падають одночасно, адже руйнується головна опора та бічні стіни.
Кооперативні будинки
Приблизні дати будівництва:
1980-1990-ті роки
Потенційна стійкість:
◾◾◽◽
Найбезпечніші місця в будинку
Середня частина будинку.
Місце, де ви можете сховатися між двох стін.
Для будівництва цих типів споруд найчастіше використовували силікатну цеглу. Вони стійкіші, аніж будинки панельного типу, але до безпекових параметрів монолітно-каркасних будівель не дотягують.
Слабкі місця будинку
Підвали замість сховища.
Цегляні будинки
Приблизні дати будівництва:
2000-2010-ті роки
Потенційна стійкість:
◾◾◽◽
Найбезпечніші місця в будинку
Місце, де можна сховатись між двох стін.
Дверні отвори.
Передпокій, коридор: під час балістичної атаки необхідно швидко дістатись углиб будинку.
Із початку нульових та протягом наступного десятиліття в Україні будують багатоповерхівки переважно із цегли. Звісно, це набагато кращий варіант, аніж сумнозвісні «панельки», проте їхня стійкість не на високому рівні.
Слабкі місця будинку
Підвали замість сховища.
Монолітно-каркасні будинки
Приблизні дати будівництва:
2010 рік — наші дні
Потенційна стійкість:
◾◾◾◾
Найбезпечніші місця в будинку
Там, де немає вікон та є дві стіни.
Сходовий майданчик — той, що поруч із ліфтом.
Монолітно-каркасні будинки, на відміну від панельних, ніколи не складуться, як картковий будиночок. Їхній плюс — багато зв’язків між елементами. Навіть зазнавши серйозного удару, така споруда, найімовірніше, вистоїть. До того ж, часто поруч із монолітно-каркасними багатоповерхівками є паркінг, який вважається достатньо хорошим укриттям.
Слабкі місця будинку
Підвали замість сховищ, якщо поруч немає паркінгу.
Більшість багатоповерхових будинків, які зводяться зараз в Україні, — монолітно-каркасного типу. Нормативна база спонукає забудовників заливати все більше і більше бетону, використовувати шалену кількість моноліту й арматури. Але такий підхід у будівництві позбавляє нас перспективи спілкуватися з Європою на рівних. Адже коли ми озвучуємо прохання залучити кошти на відбудову і показуємо свої норми та «здобутки» в товщині бетону, європейські інвестори розгублено кліпають очима. Нуль інновацій та модернізації виробництва, про екологію просто помовчимо.
Так, монолітні будинки міцніші, але не за рахунок праці талановитих інженерів, а за рахунок надвеликої кількості запасного й непотрібного матеріалу, з якого можна збудувати цілих два будинки.
Як уберегтися від уламків ракети чи дрона?
Щоб уберегти себе та близьких від уламків ворожої зброї, необхідно відійти подалі від вікон. Якщо перебуватимете у ванній чи коридорі — з великою імовірністю уламки до вас не доберуться.
Що треба пам’ятати про безпеку в будь-якому
типі будівлі під час ракетної атаки
▪️ Перейти в місце, наближене до середини будинку.
▪️ Перебувати якнайдалі від зовнішніх стін, особливо якщо будинок зведено на відкритій території або він вищий за інші споруди навколо.
▪️ Якщо використовуєте підвал як укриття — переконайтеся, що там є мінімум два виходи.
