В Україні спахнув скандал навколо фінансування науково-дослідних робіт української арктичної експедиції. На них з бюджету виділили понад 463 млн грн (11 млн доларів), згідно із даними Прозорро. Багатьох українців обурила велика сума, яку планують направити на “дослідження пінгвінів”, адже ці гроші доречніше було б використати на потреби армії.
Про те, що треба знати про цей скандал і чи можна виділені кошти на наукові дослідження направити на закупівлю дронів на фронт, розповідає РБК-Україна (проект Styler).
Коли і як спалахнув скандал
Першим про суму, виділену на антарктичні дослідження, написав 26 травня проросійський блогер Анатолій Шарій. Фактично він звинуватив керівника Національного наукового антарктичного центру Євгена Дикого у розтрачанні державних коштів під час війни.
Виділені 463 млн грн йдуть на:
- закупівлю матеріально-технічних засобів для полярників
- пально-мастильні матеріали для антарктичної станції
- продукти для учасників антарктичних експедицій
- забезпечення доставлення на судно учасників експедицій тощо
Після оприлюднення цієї інформації українці масово почали обурюватись тим, що ці гроші можна було б направити на закупівлю дронів і авто для військових, або ж направити на інші потреби армії.
Одним із пунктів, який найбільше викликав дискусію – збільшення витрат начебто вдесятеро, у порівнянні із роками до повномасштабного вторгнення.
Також українців обурив пункт витрат на продукти для полярників. У бюджеті передбачена закупівля червоного і білого вина, шампанського, червоної ікри, оливок, восьминогів, філе лосося.
Зазначимо, що зараз на дослідницькій станції “Академік Вернадський” проходить 29 Українська антарктична експедиція. У її складі 14 осіб, які працюватимуть на континенті до весни наступного року, поки не прибуде нова команда.
Повідомлення Шарія про фінансування антарктичних досліджень (скриншот)
Яка позиція Антарктичного центру
В Національному антарктичному науковому центрі оперативно відреагували на скандал й роз’яснили свою позицію.
“В інфопросторі намагаються розігнати негативні меседжі про фінансування українських досліджень Антарктики. Вони побудовані так, щоб викликати емоційну реакцію, не залишивши місця критичному мисленню. Тут йдеться про відверту маніпуляцію”, – заявляють у науковому центрі.
Вони зазначають, що це цілеспрямована інформаційна атака від Шарія, адже дані про бюджет антарктичної програми оприлюднили ще в листопаді 2023 року, але тільки зараз роздули “сенсацію”.
У центрі дали детальне пояснення щодо кожного пункту претензій.
Чи можна ці гроші витратити на потреби фронту
Антарктична програма фінансується з частини держбюджету, яка передбачає тільки гуманітарні видатки. Гроші сюди надходять тільки від міжнародних партнерів і головна їхня вимога – витрата коштів йде на цивільні потреби. Відповідно, ці гроші не можуть піти на закупівлю дронів, зарплату бійців тощо.
“Ці західні кошти категорично заборонено використовувати на воєнні потреби. Ну от ніяк їх не можна пустити ні на дрони, ні на доплати бійцям, ні навіть на копання фортифікацій. Ця заборона така ж фундаментальна, як вимога союзників не бити їхньою зброєю по Росії. Нам може це не подобатись, але то умова, за якої ці кошти нам надаються”, – заявив керівник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Програма досліджень також фінансується за рахунок міжнародних проектів та співпраць. Наприклад, Польська антарктична програма третій рік поспіль частково фінансує експедиції наукового судна “Ноосфера”, а в програмах Єврокомісії “Горизонт” НАНЦ виграв фінансування вже трьох проектів, ще чотири на розгляді.
Чи дійсно під час війни бюджет досліджень зріс вдесятеро
“Ще одна вигадка про фінансування: бюджет програми з 2022 року нібито зріс в 10 разів. Поширювачі інформації показують скрін лише одного тендера за 2022 р. на міжрейсове обслуговування “Ноосфери”, тобто без витрат на рейси судна, на станцію тощо. Насправді у 2022-2024 роках бюджет антарктичної програми є сталим, що можна перевірити у відкритих джерелах, зокрема, законах про Держбюджет та на тому ж Прозорро”, – пояснюють у науковому центрі.
Науковці також називають маніпуляцією заяви про те, що гроші виділяють виключно “на пінгвінів”. Основними дослідженнями на українській станції завжди були геофізичні та метеорологічні, а пізніше додалися біологічні.
“Завдання наших вчених – збирати, обробляти та передавати ці дані в міжнародні та українські організації. Ними потім користуються для різних потреб – від навігації суден та літаків до побудови кліматичних моделей або прогнозів погоди”, – говорять у науковому центрі.
Із 93 наукових заходів держпрограми пінгвіни фігурують у двох. Це 0,035% загальних видатків на роботу в Антарктиці.
Харчі для полярників – розкіш чи необхідність
У центрі також прояснили, що продукти 14 полярникам закуповують одразу на рік. Ці харчі закуповують у Чилі, і те, що для українців виглядає як “делікатес”, може бути дешевшим в закупівлі, ніж традиційні нам продукти.
“Ми ніколи не приховували, що на станцію купують вино та солодощі, адже полярники за рік зимівлі зустрічають там дні народження та інші свята. Якщо провести елементарні підрахунки, то на тиждень на одного полярника припадає 300 грамів сухого вина (два келихи) і 200 грамів шоколаду та цукерок. Самі судіть, багато це чи мало в умовах монотонної важкої праці в полярну ніч”, – заявили у центрі.
Частина команди 29-ої Української антарктичної експедиції (фото: facebook.com/AntarcticCenter)
Чи можна зупинити антарктичну програму
Деякі дослідження на українській станції ведуться безперервно протягом кількох десятиліть. Зокрема, кліматичні спостереження тривають з 1947 року, дослідження магнітного поля Землі – з 1954-го, рівня озону в атмосфері – з 1957-го ред.
“Антарктичну програму не можна призупинити на час війни. Її можна або продовжувати, або ліквідувати зовсім. Для світової науки вони мають величезну цінність саме тим, що робляться постійно в один час за одними методиками, тобто доступні для порівняння. Перервати спостереження зараз – це обнулити українські зусилля та інвестиції попередніх трьох десятиріч, разом із півстолітніми зусиллями та інвестиціями Британії”, – зазначають у центрі.
Ще один вагомий аргумент – якщо не доглядати за інфраструктурою на станції “Академіка Вернадського” під час війни, то вона зруйнується і після перемоги це все треба буде будувати заново.
Як українці реагують на скандал
Після перших повідомлень про суму, виділену на антарктичні дослідження, багато українців залишили багато гнівних коментарів. Зокрема, більшість написали про те, що не можуть закрити збори на потребу своїх близьких, які на фронті. Дехто у такому фінансуванні побачив зраду.
Частина українців обурюються щодо 11 мільйонів доларів на антарктичні дослідження (скриншот)
Разом із тим варто відзначити, що після пояснення ситуації щодо фінансування під постами на сторінці Євгена Дикого та Національного антарктичного наукового центру з’явилось багато коментарів на підтримку наукової програми. Дехто наголошує на тому, що подібні дослідження говорять про статус держави і від них не можна відмовлятись.
Частина українців не хоче зупиняти програму арктичних досліджень (скриншот)
