83% опитаних українців вважають, що держава тією чи іншою мірою має втрутитися в діяльність Української православної церкви (Московський патріархат, УПЦ (МП). Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 20-25 квітня 2024 року на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій “Форум”, пише Iнтерфакс.
“У грудні 2022 року та відтак у травні 2023 року КМІС у власних опитуваннях ставив запитання, якою має бути політика влади щодо УПЦ (МП). У квітні 2024 року ми повторно поставили це запитання для аналізу динаміки громадських настроїв. За результатами опитування 83% українців вважають, що держава тією чи іншою мірою має втрутитися в діяльність УПЦ (МП) (у грудні 2022 року таких було 78%, у травні 2024 року – 85%)”, – ідеться в пресрелізі КМІС, присвяченому підсумкам дослідження.
Зокрема, соціологи фіксують, що 63% опитаних вважають, що ця Церква має бути повністю заборонена в Україні (у грудні 2022 року – 54%, у травні 2023 року – 66%). Ще 20% наразі виступають за дещо “м’якший” підхід, що не передбачає повної заборони, але передбачає встановлення державного контролю та нагляду (у грудні 2022 року – 24%, у травні 2023 року – 19%).
“Водночас, на думку 12% респондентів, нічого не варто робити і не варто втручатися у справи УПЦ (МП), а розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень (стільки ж було у грудні 2022 року, у травні 2023 року – 6%)”, – наголошується в повідомленні КМІС.
При цьому в усіх регіонах України більшість населення (від 76% на сході до 85% на заході та 86% у центрі) виступає за проактивну позицію держави в питанні діяльності УПЦ (МП). Водночас на півдні та сході трохи менше тих, хто виступає за повну заборону (55% і 46% проти, відповідно, 69% на заході та 68% у центрі).
Також соціологи зафіксували високий рівень недовіри до УПЦ (МП) – 82% українців не довіряють УПЦ (МП), довіряють – 8%, а ще 11% не змогли визначитися зі своєю думкою. В усіх регіонах переважна більшість (від 73% на сході до 88% на заході) не довіряють УПЦ (МП).
Коментуючи підсумки останнього дослідження, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький сказав: “…Можна стверджувати, що і зараз Українська православна церква Московського патріархату продовжує діяльність, через яку її сприйняття серед населення залишається як “п’ятої колони Кремля”. Вочевидь, Церкві не вдається переконати українців, що вона нібито не залежить уже від керівництва Московської патріархії та стоїть на проукраїнських позиціях”.
“Водночас слід враховувати, що практичні безпекові дії щодо представників Церкви (і самої Церкви в разі ухвалення відповідного закону) необхідно супроводжувати посиленою комунікацією, особливо з громадськістю західних партнерів. Уже зараз можна бачити, що ворог намагається дискредитувати Україну за кордоном через нібито “переслідування християн”. Ця тема особливо чутлива для наших партнерів – США”, – зазначає експерт.
При цьому Грушецький зауважив, що українці в Україні мають “недвозначне сприйняття Церкви і не вважають нинішню ситуацію “переслідуванням”. Однак громадськість і лідери думок на Заході не володіють усіма деталями релігійно-політичної ситуації в Україні й можуть легко “проковтнути” російські наративи. Відповідно, комунікація України також має бути в міру активною та аргументованою для наших партнерів”, – наголосив Грушецький.
Упродовж 20-25 квітня 2024 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій “Форум” було додано запитання щодо довіри до УПЦ (МП) та якою має бути політика стосовно неї.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 1220 респондентів, які живуть у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, контрольованій урядом України.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,2%. В умовах війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Загалом дослідники вважають, що отримані результати мають високу репрезентативність і дають змогу досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
