Протягом багатьох років проблема глобального потепління є темою номер один для екологів і метеорологів всього світу. Втім, далеко не всі розуміють, які саме наслідки може мати зміна клімату.
Ось що розповіла синоптик відділу метеопрогнозів Українського гідрометеорологічного центру Олена Палагнюк.
За словами експертки, глобальне потепління нікому у світі не піде на користь, адже це ланцюжок реакцій, який вражає всіх і все. Саме тому ця тема така важлива.
-Так, 2023 рік побив усі рекорди, ставши найтеплішим за всю історію метеорологічних спостережень. Середня глобальна температура підвищилася за 1,45 °С.
Хочу нагадати, що 2015-го країни-підписанти Паризької угоди, і Україна в тому числі, домовились скоротити викиди парникових газів, щоб не допустити підвищення глобальної температури більш, аніж на 1,5 °С. Мету було поставлено до 2030 року. Очевидно, 2024-го ми маємо всі шанси перейти цей поріг.
Якщо глобальна температура підвищиться на 2 °С — зміна клімату стане невідворотною. “Ну то й що, — скажете ви, — будемо вирощувати банани”. А от і ні. Глобальне потепління і зміна клімату — це не про екзотичні фрукти на Поліссі. Це про сильну спеку, затяжні посухи, лісові пожежі, надзвичайні зливи, повені та потопи. А разом з цим — дефіцит води та їжі, кліматичні біженці.
Що з цього може піти нам чи комусь іншому на користь? Нічого. Зміну клімату слід сприймати як стихійне лихо і, відповідно, адекватно на неї реагувати.
Втрата територій внаслідок глобального потепління — реальна загроза
— Вода в світовому океані ще ніколи не була такою теплою, а через танення льодовиків її рівень ніколи не був таким високим. Морська крига на полюсах тане з небувалою швидкістю, а вона є надзвичайно важливою для клімату, тому що береже від танення материкові льодовики. Коли почнуть танути й вони, рівень океану підніметься ще вище і під воду потраплятиме дедалі більше низинних територій материків.
Найуразливішими є острови. Фіджі — перші в цьому списку. В інтернеті є достатньо змодельованих прогнозів підтоплень, будь-хто може їх переглянути.
Низинні прибережні території півдня України можуть піти під воду. Мова йде про близько 1 млн гектарів території. Це селища, туристичні зони, об’єкти інфраструктури та різного типу господарювання, заповідники та екологічно небезпечні об’єкти.
В Україні є дослідники, які займалися цим питанням. Коли це станеться, залежатиме від темпів глобального потепління. А вони вже перевершують очікування десятирічної давності. Ймовірно, ми цього не застанемо, а наші діти та онуки, цілком можливо, стануть свідками цих змін.
Нагадаємо: Земля на межі: у 2024 році вчені знову очікують на рекордну спеку по всьому світу
