Повномасштабна війна Росії позбавила мільйони українців базових прав, в тому числі на вільний доступ до системи охорони здоров’я. За майже два роки війни російські сили здійснили більш ніж 1100 атак на українські медичні заклади. Систематичні атаки на українські лікарні та медперсонал увійшли у методику ведення війни Росією, ставши одними із більш ніж сотні тисяч зафіксованих випадків воєнних злочинів, що розслідують в Україні.
Про це пише «Голос Америки».
Масові атаки на медичну систему як спосіб контролю над населенням
Російські сили атакують українську систему охорони здоров’я, намагаючись зміцнити свій контроль над населення на тимчасово окупованих територіях України. Такого висновку дійшов звіт Лікарів за права людини.
“Ми бачимо, що з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року в Україні було зареєстровано понад 1100 атак на українські заклади охорони здоров’я. І це справді неймовірно хвилює. Ми бачимо, що лікарі та інші медичні працівники працюють у справді складних умовах”, – говорить директорка програми eyeWitness to Atrocities Керрі Боукер.
Разом із Лікарями за права людини, організації eyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight та Медійна ініціатива за права людини дослідили дії Росії на окупованій українській території. Звіт базується на свідченнях про затримання окупаційною владою медпрацівників, свідченнях використання лікарень для немедичних цілей та обмеження доступу населення до основних медичних потреб.
“Росія систематично атакує систему охорони здоров’я, використовуючи це як засіб приниження опору на окупованих територіях України та засіб посилення контролю над населенням. В тому числі це включає використання лікарень російськими військовими для немедичних потреб, вимога примусової зміни громадянства – відома як паспортизація, та погрози переслідування медичних працівників”, – йдеться у звіті Лікарів за права людини та їхніх партнерських організацій.
Стратегія ведення війни
Прицільні атаки на медичні заклади та медпрацівників стали одним із елементів російської стратегії ведення війни, вважає співавторка звіту Любов Смачило з Медійної ініціативи за права людини. “Ми побачили, що ці атаки на охорону здоров’я є прицільними. Тобто російські військові знають, що вони атакують саме медичні заклади, що вони атакують карети швидкої допомоги на цих лікарнях, які були обстріляні, були розпізнавальні знаки, досить великі, які можна було побачити”, – наголошує Любов Смачило.
Російські окупаційні сили використовують потреби населення в медичних послугах, щоб змусити людей отримувати російські паспорти. В деяких випадках, описаних у звіті, окупаційна влада відкривала адміністративні центри для видачі паспортів РФ безпосередньо на території лікарень. Медпрацівникам забороняється надавати допомогу тим, у кого немає російського паспорта або заявки на його отримання.
“Ми використовуємо термін паспортизація, щоб описати те, що ми спостерігаємо на тимчасово окупованих територіях України. Те, що вимагається мати російське громадянство і російське страхування, щоб отримати доступ до медичного обслуговування”, – наголошує директорка Insecurity Insight Крістіна Вілле. За її словами, люди яким потрібні медичні сервіси на тимчасово окупованих територіях, вимушені або отримувати російський паспорт або відмовитись від медичної допомоги.
В Insecurity Insight відзначають – методи, які використовує Росія проти української медичної системи – не унікальні, вони це бачили також в інших війнах. “Ми бачили масове використання вибухової зброї проти цивільної інфраструктури в Україні, інколи – безпрецедентних масштабів. Але в цьому немає нічого нового – ми це спостерігали в Сирії, Ємені, Хартумі в Судані. Також, в інших конфліктах на окупованих територіях ми бачили й обмеження доступу до медицини за умов використання паспорта”, – додає директорка Insecurity Insight Крістіна Вілле.
Воєнні злочини проти медичних закладів і покарання за них
Звіт Лікарів за права людини наголошує, що незаконне використання медичних закладів окупаційною владою у немедичних цілях, а також жорстоке поводження з медичними працівниками на окупованій території можуть бути кваліфіковані як випадки воєнних злочинів, а практика обмеження доступу до медичної допомоги як спосіб примушення змінити громадянство – потенційно може бути розглянута як злочин проти людяності.
“Російські сили цілеспрямовано та невибірково атакують українську систему охорони здоров’я, що стало частиною ширшої атаки проти населення та інфраструктури. Є достатня база, щоб стверджувати, що ці атаки становлять воєнні злочини, а також потенційно – і злочини проти людства”, – говорить координаторка з питань надзвичайного реагування Лікарів за права людини в Україні Уляна Полтавець.
Організації залучені до написання звіту закликають всі органи слідства включно з офісом прокурора Міжнародного кримінального суду, Незалежною міжнародною комісією ООН з розслідування порушень в Україні, а також українськими прокурорами – ставити в пріоритет випадки російських атак на систему охорони здоров’я. “Залишається гостра потреба в забезпеченні відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права щодо охорони здоров’я, за що допоки і в Україні, і у світі панувала повна безкарність”, – йдеться у звіті.
В Медійній ініціативі за права людини підкреслюють – перші вироки на національному рівні вже є – зокрема по справі проти російських військових, які обстріляли Тростянецьку лікарню в Сумські області з танків. Задокументовані випадки нападів мають розглядати також на міжнародному рівні – впевнені в організації. “На міжнародному рівні це, звичайно, Міжнародний кримінальний суд, який може взяти до уваги всі ці задокументовані випадки атак на охорону здоров’я і переслідувати Російську Федерацію за ці злочини вчинені на території України. Саме що стосується так медичних закладів, медичних працівників і загалом охорони здоров’я”, – говорить Любов Смачило.
Разом із зростанням щодня кількості російських воєнних злочинів проти українців, число задокументованих атак проти української системи охорони здоров’я невпинно росте. Звіт Лікарів за права людини – черговий додаток до доказової бази українських та міжнародних прокурорів на шляху до притягнення злочинців до відповідальності.
Як повідомляло Інше ТВ, від початку повномасштабної війни на Миколаївщині відновлено 71 об’єкт медзакладів, ще 60 об’єктів – відновлені частково.
