У світі Різдво святкують двічі. За юліанським календарем – 7 січня та за григоріанським – 25 грудня. А День св Миколая за новим церковним календарем в Україні – вже завтра, 6 грудня.
Про те, як відзначають ці свята в Європі, розповіли ВВС.
Святкувати Різдво 25 грудня притаманно переважно країнам Європи. Зокрема, Британії, Німеччині, Франції, Швеції, Польщі тощо. Не оминули ці традиції і Україну, де цього року вперше дві з трьох головних християнських конфесій – Православна церква України та Українська греко-католицька церква – відзначають Різдво 25 грудня.
Так само і день Святого Миколая цього року багато українців відзначатимуть не 19, а 6 грудня.
Ми зібрали десять святкових традицій з усієї Європи, про які ви, можливо, не знали.
Нідерланди
Різдвяні свята в Нідерландах та деяких частинах Бельгії починаються рано. В останню суботу листопада туди прибуває Сінтерклаас, або Святий Миколай.
Він одягає червону мантію, сідає на коня на ім’я Амеріго і розвозить дітям подарунки.
А ті, своєю чергою, пишуть листи, в яких розповідають, які подарунки хотіли б отримати.
Листи кладуть у черевики і ставлять ближче до камінної труби чи вікна. І обов’язково поряд залишають морквинку для коня Сінтерклааса.
Подарунки дітлахи отримують 5 грудня, у переддень Дня Святого Миколая.
Німеччина
У Німеччині День Святого Миколая (Nikolaustag) відзначають 6 грудня.
Діти наводять лад у своїх кімнатах, прибирають іграшки. А напередодні ввечері ставлять перед дверима чобітки чи якесь інше взуття, щоб вранці знайти там невеликий подарунок чи солодощі.
А неслухняним дітям один з помічників Святого Миколая – Кнехт Рупрехт залишає замість подарунків різки.
Перед Різдвом німці їдять веганські страви, а м’ясо має бути вже на різдвяному столі. Тоді ж діти отримують свої головні різдвяні подарунки.
Польща
До польських дітей Святий Миколай також приходить 6 грудня.
Святвечір є великою подією в Польщі, під час якої сім’ї традиційно збираються на трапезу, відому як Wigilia.
Їсти зазвичай починають, коли побачать першу зірку на нічному небі.
Згідно з польською традицією, на святковому столі напередодні Різдва має бути 12 страв, серед яких – короп.
Коли польська родина збирається за столом, то спочатку відбувається молитва, а потім присутні діляться оплатком (opłatek), різдвяним хлібом.
Оплаток символізує братерство і любов, тож за різдвяний стіл не можна сідати, якщо хтось свариться.
Після цього дорослі дарують одне одному подарунки.
Іспанія
В Іспанії різдвяні свята розпочинаються 8 грудня, коли іспанці відзначають день непорочного зачаття Діви Марії.
Різдвяні подарунки іспанським дітям дарує тато Ноель – рідний брат Санта Клауса.
А от маленькі подаруночки та солодощі діти отримують у дуже незвичайний спосіб – їх “викакує” різдвяне поліно на ім’я Тіо де Надаль.
8 грудня, в день Непорочного зачаття Діви Марії, Тіо приносять додому. Діти починають піклуватися про нього, оберігати та годувати до Різдва. Вони також накривають Тіо ковдрою, щоб йому було тепло.
Різдвяного вечора 24 грудня Тіо починають бити палицями, співаючи традиційну пісню, тим самим змушуючи його “какати” подарунками. Потім діти заглядають під його ковдру, щоб побачити, що він їм “приніс”.
Різдвяну ніч (Nochebuena) іспанці святкують 24 грудня, а 25 грудня проводять у сімейному колі.
Завершує низку зимових свят Хрещення Ісуса Христа, яке відзначають 5 та 6 січня. Тут його називають Днем Трьох Королів (Día de los Reyes).
Як відомо з Біблії, про народження Христа сповістила зірка, яку побачили царі-волхви, котрі вирушили в путь, аби вклонитися новонародженому Ісусу та принести йому дари.
Вважається, що перш за все це свято для дітей: вони дуже чекають на прихід Королів та пишуть їм листи, де розповідають про свою поведінку протягом року і просять подарунки.
Фінляндія
У Фінляндії найголовнішим різдвяним святом вважають Святвечір, а Різдво святкують тихо у родинному колі.
У місті Турку відбувається особлива церемонія, яку багато хто дивиться по телебаченню чи слухає по радіо.
На церемонії оголошують початок періоду Різдвяного миру, який триває з полудня святвечора протягом 20 днів.
Традиційно напередодні Різдва на сніданок їдять спеціальну рисову кашу та п’ють сливовий сік. Існує традиція ховати мигдаль у кашу, і на того, хто його знайде, чекає вдалий рік.
Санта-Клаус чи Дід Мороз тут більше відомий як Йоулупуккі, що в перекладі означає “різдвяний козел”. Таке дивне прізвисько він отримав завдяки сільським жителям, які в різдвяну ніч одягали шубу козлика і розносили у домівки подарунки.
До сучасних традицій належить різдвяна сауна (joulusauna).
Швеція
Улюблене зимове свято шведів – День Святої Люсії, яке відзначають 13 грудня.
Цього дня проводять церковні концерти з ходою святої Люсії, на голові якої красується вінок зі свічок.
У дитсадках, школах та офісах обирають свою Люсію, чи просто співають традиційні пісні, після чого пригощаючи всіх випічкою.
За переказами, свята Люсія була молодою християнкою, яку вбили за віру в Христа.
Різдво у Швеції – свято родинне. Увечері один з членів сім’ї, найчастіше під приводом винести сміття, виходить з дому і знову з’являється, але вже у вигляді гнома Юльтомтена з мішком подарунків.
Норвегія
Норвезькі діти також дуже люблять гномів, зокрема маленького бешкетника на ім’я Ніссе, який приходить під час Різдва. Він охороняє домашню худобу, але може й пожартувати з дітьми, якщо ті забули залишити йому миску каші.
Також важливим різдвяним персонажем для норвежців є Julebukk, або різдвяний козел. Традиція вихваляти різдвяного цапа в Норвегії пішла ще з часів вікінгів, коли вікінги-язичники шанували давньоскандинавського бога Тора та його цапа.
Норвегія також щороку дарує Британії різдвяну ялинку, яка стоїть на Трафальгарській площі в Лондоні. На знак подяки за допомогу Норвегії під час Другої світової війни.
Італія
Одне з найулюбленіших релігійних свят в Італії є Богоявлення або Хрещення Господнє, яке відзначають 6 січня.
Головним символом свята є добра відьма Бефана, яка уночі розносить дітям різні подарунки.
Зазвичай вона літає на мітлі й, спускаючись по димарю, залишає іграшки й солодощі у шкарпетках під ялинкою, а неслухняним малюкам вона залишає вугілля – але не просте, а виготовлене з підфарбованого цукру.
Кажуть, вона стара, потворна і носить поганий одяг, тому що є символом старого року.
Ісландія
Основною стравою на різдвяному столі в ісландців є хангікджот — смажена бараняча нога.
Дітям в Ісландії доводиться чекати, доки закінчиться різдвяна вечеря, перш ніж їм дозволять відкрити подарунки.
В Ісландії немає одного Святого Миколая, а натомість є тринадцять гномів, яких називають Yule Lads.
Кажуть, що ці бешкетники мешкають в горах і відвідують міста один за одним протягом 13 днів, що передують Різдву.
Діти залишають їм взуття, куди вони кладуть подарунки, якщо ті поводилися добре, або гнилу картоплю, якщо діти були нечемними.
Існує також традиція, згідно з якою на Різдво кожен має отримати новий одяг.
Греція
У Греції на Святвечір діти часто виходять надвір, щоб співати “каланда” (колядки). Під час співу вони акомпанують собі на барабанах та музичних трикутниках.
Якщо діти добре співають, то в нагороду отримують монети, горіхи й цукерки.
Є також традиція обертати базиліком хрест, а потім з його допомогою обприскувати будинок святою водою, щоб уберегти його від злих духів.
Деякі люди можуть розпалити вогонь, який, на їхню думку, зупинить злих гоблінів, що сіють хаос.
Подарунки зазвичай дарують 1 січня.
