Серед основних пріоритетів Міністерства оборони України на 2024 рік – посилення протиповітряного щита України, у тому ж числі виробництво зенітно-ракетних комплексів типу “Корал”.
Про те, що наразі відомо про ЗРК “Корал”, – в матеріалі РБК-Україна.
Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: інтерв’ю генерального директора ДККБ “Луч” Олега Коростельова, публікації профільного порталу Defense Express, пресслужба Міністерства оборони України.
В Міноборони натякають?
В ефірі телемарафону “Єдині новини” заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк розповів про те, що сьогодні ще рано говорити про паритет з Росією в озброєнні. Це питання вже вирішується, а серед головних завдань на 2024 рік – нарощування оборонно промислового комплексу й збільшення в рази виробництва ракет, боєприпасів, озброєння й військової техніки. У тому ж числі, серед пріоритетів, посилення протиповітряного щита України.
За словами Гаврилюка, головна увага приділятиметься виробництву засобів протиповітряної оборони – від звичайних переносних зенітно-ракетних комплексів до систем ППО з дальністю більш як 100 кілометрів по типу ЗРК “Корал”.
Що відомо про ЗРК “Корал”?
Конструкторське бюро “Луч” розпочало роботу над проєктом ще у 2016 році. Вперше макет керованої зенітної ракети комплексу “Корал” продемонстрували вже у 2021 році разом з іншими виробами держпідприємства.
Особливістю “Корала”, як розповідав раніше генеральний директор ДККБ “Луч” Олег Коростельов, є те, що, під час розробки використовуються відпрацьовані та вивірені компоненти. Серед можливостей ракети:
- дальність польоту – 30-40 кілометрів;
- довжина – 4,33 метра;
- максимальний діаметр – 260 мм;
- вага – 300 кг, з яких 25 припадають на бойову частину;
- висота – на той момент “в буклетах” вона була визначена у 10 кілометрів.
Завдяки своїй уніфікованості, “Корал” може застосовуватись з сухопутної та морської платформи, у тому ж числі й чіплятись на літаки в якості ракети “повітря-повітря”.
Під час виставки “Зброя та Безпека-21” з’ясувалось, що “Луч” працював на той момент над лінійкою зенітних ракетних комплексів з дальностями дії у:
- 10;
- 30-40;
- 100 км.
Станом на середину 2021 року, очільник КБ “Луч” казав, що, на його думку, готовність комплексу середньої дальності становить близько 70%.
Фото: “Зброя та Безпека-21” (defence-ua.com)
Наземна версія
Як писало Defense Express, наземна версія “Корала” відповідає концепції “легкого” мобільного ЗРК “малого-середнього” радіуса дії. ЗРК можна призначити для прикриття конкретних об’єктів, наприклад, авіабаз, портів, промислових центрів та іншого.
“Повітря-повітря”
Ракету технічно можливо застосувати в якості ракети “повітря-повітря” завдяки її невеликій масі й довжині. Як приклад, ракета для Су-27, в залежності від версії, має вагу до 350 кілограмів й довжину до 4,8 метра.
Зокрема у випадку інтеграції з винищувачем дальність польоту ракети може зрости.
Які цілі здатна вражати?
“Корал” здатен знищувати будь-які аеродинамічні цілі, як приклад:
- гелікоптери;
- літаки;
- БпЛА.
Зокрема цю ракету можна застосувати проти балістичних ракет, або ж наземних чи надводних цілей.
Що сьогодні захищає Україну від балістичних ракет?
Головною проблемою балістичних ракет (наприклад, “Іскандери” чи “Кинджал”) є те, що на фінальній ділянці вони летять майже вертикально й на величезних швидкостях. Через ці умови комплекси NASAMS та IRIS-T або українські С-300 не можуть ефективно їм протидіяти.
Принципом дії зенітних ракет є підрив біля об’єкта перехоплення. В такому випадку балістична ракета отримує лише часткові пошкодження, однак завдяки тяжкій боєголовці досягне необхідного ураження навіть у разі відхиленні на десятки метрів від цілі.
Водночас засобів проти балістики наразі недостатньо для того, щоб убезпечити всю країну. Станом на листопад відомо, що на бойовому чергуванні знаходяться:
- одна система SAMP-T;
- два дивізіони Patriot.
Водночас очікується поставка ще одного комплексу Patriot від Німеччини.
На тлі того, як Patriot розвіяв міф про неможливість збиття “Кинджалу”, наразі немає даних щодо результатів роботи ЗРК SAMP-T. Як пояснював колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко, Франція та Італія не хочуть поширювати інформацію такого роду.
