Частка українських біженців, які хотіли б залишитися на новому місці проживання за кордоном, за трохи менше, ніж рік, зросла з 8% до 18%, такі результати дослідження “Ключовий капітал: як міграційні процеси впливають на бізнес” Gradus Research для Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ), пише Iнтерфакс.
Згідно з ними, якщо 21-24 жовтня 2022 року 67% респондентів ствердно відповіли на запитання щодо бажання повернутися до України так швидко, як можливо, то цьогоріч, із 22 вересня до 5 жовтня, 63% охочих повернутися на батьківщину.
При цьому 14% планують повернення до кінця цього року, 13% – у першій половині, а 12% – у другій половині наступного, тоді як ще 14% – після 2024 року, тоді як 36% ще не визначилися з термінами, а 10% дали інші відповіді.
Зазначається, що рівень адаптації українців, які виїхали за кордон, досяг 62%. Водночас уточнено, що у топі країн, куди мігрували українці, залишаються Польща (29%), Литва (16%) і Німеччина (10%), що сильно не відповідає даним Євростату (23,1%, 1,7% і 28,3% відповідно).
Як повідомила засновниця і директорка дослідницької компанії Євгенія Близнюк на КМЕФ, 83% біженців в Україні мали роботу, зокрема 13% працювали в сфері освіти та навчання, 12% – в інженерії, науці та технологіях, 10% – були фахівцями в царині економіки та фінансів або із продажу і комунікації.
Згідно з результатами дослідження, нині працюють 70% біженців, зокрема 54% – за кордоном, 12% – віддалено в українських компаніях, 4% – дистанційно на компанії в інших країнах, тоді як зовсім не працюють 26%.
Зазначається, що ключовою причиною безробіття серед українських мігрантів є незнання місцевої мови (43%).
Щодо сфер зайнятості, то 14% є технічними працівниками та будівельниками, 10% займаються прибиранням або доглядом за будинком, стільки ж працюють в інженерії, науці та технологіях, по 8% – в освіті, продажах та комунікації, а ще по 7% – у логістиці-транспорті та управлінні-адмініструванні.
Розповідаючи про український бізнес, фахівці Gradus Research наголосили, що дві третини (66%) українських компаній працюють у довоєнному режимі, тоді як 34% – частково.
“Бізнес не потребує переміщення, цей показник є постійним від початку стабілізації ситуації минулої осені, проте основна маса (50%) бізнесу завантажена від 50% до 70% виробництва своїх потужностей”, – сказала Близнюк.
При цьому 76% респондентів повідомили, що середньомісячні доходи їхнього бізнесу в період повномасштабної війни знизилися.
Згідно з результатами опитування бізнес-спільноти, лише 24% опитаних компаній відчувають дефіцит кадрів. Серед ключових викликів бізнесу залишаються збереження оплати праці (44% проти 50% у листопаді-2022) та ринків збуту/клієнтів (41% проти 51%). До трійки додався новий фактор забезпечення функціонування бізнесу в умовах відключень електроенергії (41%), тоді як збереження команди опустилося на четверте місце (39% проти 51%).
У Gradus Research додали, що горизонт планування бізнесу під час війни скоротився: більшість опитаних компаній (71%) планують на рік вперед або менше. Водночас бізнес із оптимізмом дивиться на перспективи розвитку: 53% респондентів закладають план активного або помірного розвитку у свої стратегії.
Основними ризиками у веденні бізнесу для 39% є мобілізація персоналу, перебої з електроенергією – для 32%, нестача персоналу – для 27% і зміни в податковій системі – 25%. Вирішувати ж можливі проблеми з людським капіталом компанії планують шляхом залучення нових співробітників з України (41%), створення умов для віддаленої роботи (34%) і привабливих фінансових умов праці (32%).
Більше половини опитаних представників бізнес-спільноти (56%) вважає, що активні бойові дії в Україні завершаться до кінця наступного року, тоді як опитані мігранти більш обережні у своїх оцінках і серед них таку думку поділяють 37%.
Читайте: Молоді та активні українські біженці їдуть з Польщі – до Німеччини
