Як повідомляло Інше ТВ, на початку серпня палала найцінніша степова ділянка в Джарилгацькому національному природному парку.
Проєкт «Радіо Свобода» «Новини Приазовʼя» розбирався, що відомо про пожежу на острові Джарилгач, чому вона сталася, і яка площа вигоріла; які види рослин і тварин постраждали, і чи можуть вони зникнути назавжди; чи вплинула пожежа на активність російських військових на острові Джарилгач, і яку роль він відіграє у бойових діях.
«Рослини вигоріли, доля тварин невідома»
Ірина Сабашенко у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначила, що пожежа зараз вже не спостерігається. Втім, вона знищила майже 16 км території острова, стверджує директорка.
«Пожежа тривала приблизно тиждень. Вона розпочалася 4-5 серпня, так ми бачимо із даних космознімків. Станом на 11 серпня ми вже можемо спостерігати, що пожежа припинилася», – каже Сабашенко.
За її словами, пожежа виникла саме через те, що окупаційна влада облаштувала полігон на острові.
«Скоріш за все було загоряння рослинного покриву, тому так сталося. У нас вигоріла майже вся заповідна зона, там сконцентрована основна частина всіх цінних видів, всіх частин степових екосистем, рідкісних видів, які занесені до «Зеленої книги України», а доля тварин нам взагалі невідома».
Директорка розповіла, що на строві внаслідок пожежі вигоріли цінні та рідкісні види рослин
Дійсно, такі як золотобородник цикадовий – така рідкісна дуже рослина, саме через цю рослину, а також через інші, був створений національний заказник. На відновлення рослинного покриву потребуємо дуже багато часу. Це до 10 років одних видів, а інших видів – від 15 до 30 років», – каже вона.
Підрахунок збитків для репарації
Інформацію про пожежу на Джарилгачі працівники передали до Херсонської обласної прокуратури та до Офісу генерального прокурора, додала Сабашенко. За її словами, прокуратура вже відкрила кримінальне провадження.
«Також ми зібрали дані і направили на Державну екологічну інспекцію, на Департамент екології для того, щоб ці пожежі були винесені на розгляд комісії для підрахунку збитків. В подальшому це потрібно для того, щоб країна-агресор виплачували нам репарацію», – пояснила директорка.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Що бачили та знають жителі Скадовська?
Голова Скадовської територіальної громади Олександр Яковлєв зазначив, що російські військові перебували на острові Джарилгач ще від початку окупації. Втім, з травня цього року, коли вони засипали піском частину моря і з’єднали острів з селищем Лазурним, там змогла їздити велика військова техніка. Пожежу, яка здійнялася минулого тижня, було видно зі Скадовська.
«Мешканці повідомляли нам, є навіть фото, де видно, як дим йде з острову. І пожежа тривала довго, тому що на острові там в такий період вже вся трава висохла, горить дуже добре, сонце шмалить, відповідно вітер розганяється. На жаль, я думаю, пошкоджена значна частина фауни і флори теж. Тому що гинуть всі під час таких пожеж, всі живі організми», – зазначив Яковлєв.
За його даними, на сьогодні диму від пожежі вже немає, але спостерігається рух техніки на самому острові, хоча перевірити цю інформацію важко, адже до тієї території тривалий час нікого не підпускають.
«Досі багато військових РФ»
Російських військових у Скадовську багато, каже посадовець. Втім, вони навряд чи переймалися гасінням пожежі на острові Джарилгач.
«Вони точно могли перейматися рятуванням свого майна, якщо воно там було поруч, чи якось обмежити доступу до їхніх позиції, до їхньої території. Це, я думаю, могло бути. Там немає пристосованої техніки для пожежогасіння, коли там управляв усім лісгосп, то вони періодично там чокером проорювали ці полоси. Був автомобіль пожежний там заправлений, доступ до води», – розповів Яковлєв.
У самому Скадовську поки тихо, вибухи бувають рідко, гуманітарна ситуація також стабільна, додав міський голова.
Наслідки для екології
Керівник громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк наслідки від пожежі на острові Джарилгач називає безумовно руйнівними. Вигоріла вся незаболочена територія острова, каже еколог.
«Острів частково степовий і частково зайнятий засоленими лугами – територія, яка теж вкрита трав’янистою рослинністю, але зовсім іншою, яка регулярно затоплюється морем і є переважно вологою. Дуже багато озер, тисячі дрібних озер. І, звичайно, частина біорізноманіття є тільки на сухій території, частина – тільки на зволоженій», – поділився Василюк.
Ніхто не очікував, що на острові може статися настільки масштабна пожежа, зазначив Василюк. Загинути там могли не лише рідкісні види рослин, а й тварини.
«Не знаю, чи вони змогли пережити цю пожежу. Тільки, якщо частина цих тварин змогла просто, по іронії долі, бути на периферії цієї ділянки і якось відсунутися на вологі частини острова. Тоді ця невеличка частина тварин могла вижити», – припустив еколог.
Природа після пожежі частково відновиться, вважає експерт. Втім, унікальність Джарилгача вже втрачена.
«Рослини, які багаторічні, коріння, яких глибоко в ґрунтів, звичайно вони наступного року знову будуть. А що робити з наземними тваринами? Я не знаю, скільки з них на цій території лишилося. Якби ми говорили з вами про якусь ділянку не на острові, то можна було б сказати, що важливо подивитися, які види є на сусідніх ділянках. Вони звідти зможуть розселитися. Але ж це острів посеред моря. Там немає сусідньої ділянки, з якої вони могли б розселитися знову. Тому я думаю, саме з цієї причині унікальність Джарилгача вже втрачена. Він вже буде біднішим», – пояснив Василюк.
«Безпека за кілька десятиліть»
Після деокупації півдня потрібно буде вилучати пісок, який насипали російські військові, і повертати Джарилгач до стану острова, каже еколог.
«Протока стала затокою і тепер там стояча вода, яка вже замулюється і ми схиляємося до того, що вона буде умовно кажучи, заболочуватися, якщо таке слово можна вживати відносно моря. І саме в мілководдях Джарилгацької затоки найбільша кількість рідкісних тварин. Там є декілька видів карпів занесених до Червоної книги, риб, є морські трави які охороняються у всій Європі і ці всі найбільш цінні види, які прив’язані до Джарилгача, насправді не на суходолі, а в мілководді поряд з ним», – розповів Василюк.
Через дії армії РФ згадані цінни рослини та тварини можуть зникнути назавжди, припускає експерт. Щоб цього не сталося, має бути рух води між Джарилгацькою затокою і Чорни морем, пояснив він.
Також великою проблемою після деокупації буде розмінування Джарилгача. Цілком імовірно, що острів стане безпечним лише за кілька десятиліть, додав еколог: «Це 10 тис га заболоченого острова серед моря. Я не впевнений, що це територія яка буде пріоритетною до розмінування. Можливо, вона буде розмінована через кілька десятиліть».
Військове значення Джарилгача
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук розповів «Новинам Приазов’я», що суттєвого військового значення Джарилгач не має. Втім, російські військові ним зацікавилися.
«Якщо поглянути на карту бойових дій, після звільнення особливо правобережної Херсонщини, Джарилгач став таким найбільш віддаленим від «передка» районом – для того, щоб не потрапляти під обстріли, проводити там навчання.
От росіяни обрали варіант перетворити його на такий собі полігон, здійснювати там навчання своїх військових. Про те, що це заповідна територія їм власне байдуже.
Їм не цікаві наші землі заповідні, вони перетворюють наше надбання на таке собі звалище», – зауважив він.
Чи виїхали російські військові з Джарилгача через пожежу, наразі невідомо, зазначив експерт. Оскільки це досить віддалений район і інформація звідти надходить переважно через засоби супутникової розвідки. За словами Лакійчука, серйозних змін там не помітно.
«Видно, що острів постраждав і після пожежі, і після обстрілу, і взагалі від фізіологічного існування людських істот. Вони туди звозили техніку, військових, проводили стрільби, тактичну підготовку, рили окопи, навчалися бліндажі класти. Вони не хочуть розуміти, що це заповідна земля», – наголосив він.
