У сучасному офісі в центрі Києва 26-річний український ветеран з гордістю показує на своєму телефоні відео, на якому видно, як він пристрасно цілує молоду жінку на кухні.
Це реклама ReSex – благодійної організації, яка намагається допомогти колишнім військовим налагодити їхнє сексуальне життя після фізичних і психічних травм.
У березні минулого року російські війська розпочали жорстоку облогу українського портового міста Маріуполь, значну частину якого перетворили на руїни. Гліб Стрижко – тоді морський піхотинець – був одним із захисників міста.
Російський вибух зніс його з третього поверху будинку на землю. Потім його тіло розчавило під завалами.
У Гліба була контузія, а також перелом тазу, щелепи і носа. Від вибуху його тактичні окуляри розплавилися на обличчі. Потім його схопили та взяли в полон російські війська, розповідає ВВС.
Наступного місяця Гліба звільнили та повернули на територію України в рамках обміну полоненими. Але він каже, що отримував мало медичної допомоги під час перебування в полоні.
BBC вперше поговорила з Глібом лише через кілька тижнів після його звільнення, а пізніше поспілкувалася з ним під час його реабілітації.
Поки Гліб працював над відновленням, до нього звернулася ReSex.
“Після травми тазу у мене виникли проблеми, які вирішувалися деякий час. І [про секс] багато не говорили, я б не хотів, щоб так само було з іншими людьми, такими ж як я”, — каже він.
“Це була мотивація взяти участь у проєкті”.
Івона Костина – одна із засновниць групи Veteran Hub, організації, що веде проєкт ReSex.
Вона каже, що вперше ідея проєкту виникла в них ще в 2018 році, після того, як вони прочитали, що з цією проблемою зіткнулися американські солдати.
Після забезпечення фінансування з початком повномасштабного вторгнення Росії автори проєкту поспілкувалися з українськими солдатами та експертами, щоб переконатися, що їхня допомога буде націлена саме на чоловіків і жінок, які її потребують.
Вони зіткнулися з деяким нерозумінням з боку громадськості та ветеранів, коли вперше запустили опитування в інтернеті. “Люди гинуть, ви думаєте про секс!” – пригадує обурення Івона.
Організації також довелося зіткнутися з деякими власними упередженнями, наприклад, з помилковим припущенням, що всі поранені ветерани будуть мати проблеми із сексуальним життям.
“Є секс у лікарні, секс вдома, секс до процедур, секс після. Є багато хорошого сексу, — каже Івона. – Це було наче: вау, добре, а чим ми можемо допомогти?”.
Але в цілому, каже вона, реакція була переважно позитивною.
Благодійна організація надрукувала близько 6000 буклетів і розіслала їх у медичні центри, ветеранам та їхнім родинам по всій Україні, а також опублікувала в мережі.
ReSex також запустила кампанію в соціальних мережах із відео, графікою та телефонною лінією довіри. Програма охоплює все: від мастурбації до секс-іграшок і навіть основ біології.
“Ми намагаємося охопити все це”, — каже Івона, додаючи, що в брошурі також є розділ, присвячений молодим пораненим ветеранам, які можуть бути незайманими.
“Тож секс після поранення був би їхнім першим сексом у житті, що дуже відрізняється від того, що вони собі уявляли”, – пояснює вона.
Катерина Скороход, керівниця проєкту ReSex, каже, що вони опублікували окремі посібники для жінок і чоловіків, щоб гарантувати, що військові отримають конкретні поради, адаптовані до їхнього досвіду та їхнього тіла.
Водночас вона наголошує, що фокус проєкту більше на емоційній стороні, ніж на фізичній.
“Йдеться про те, як ви можете прийняти себе, як ви можете полюбити себе і як ви можете побудувати стосунки з собою та своїм партнером після цих травм — за допомогою сексу та інтимних стосунків”, – пояснює Скороход.
Попри те, що учасники проєкту покладаються на відповіді ветеранів, вони визнають, що в їхніх дослідженнях є прогалини. Скороход каже, що їм, до прикладу, було важко отримати відповіді від ЛГБТ-спільноти.
Але вони також багато дізналися про ветеранів України. Зокрема, вони зрозуміли, що черепно-мозкові травми часто залишаються недіагностованими та їх недостатньо лікують в країні. А це, за її словами, дуже сильно впливає “на лібідо та всю сексуальну активність”.
Івона каже, що мова, яку використовують для обговорення сексу, також важлива.
“Це точно не драматична мова. Це точно не про “подолання перешкод” – це, мабуть, добре для спорту, але, виявляється, не стосується в тій же мірі сексу”.
За її словами, важливо, щоб ветерани знали, що вони не повинні займатися сексом, якщо вони цього не хочуть, і що секс спочатку може бути важким або болісним.
Гліб надзвичайно позитивно відгукується про проєкт, до якого він приєднався. Коли його запитують, чи мав він дівчину після поранень, він сміється.
“Після того, як я повернувся з полону та госпіталю, у мене з’явилася дівчина, а потім ще одна, коли я заповнював анкету для проєкту. Зараз у мене є партнерка”, – розповідає він. – Можливо, я пропустив когось”.
Але він сказав, що вдячний кожній людині, з якою він мав стосунки протягом минулого року.
“Кожна моя партнерка була важливою для мене, щоб повернути мою впевненість. Я дуже вдячний за це”, – зізнається Гліб.
