Уже другий рік поспіль українське суспільство фактично живе новинами. Інформація про повітряні тривоги, обстріли, зміни ситуації на фронті та політику — все це стало звичною частиною дня багатьох українців.
Однак за останні кілька років змінилися не лише звички споживання новин, а й сам інформаційний простір. Україна перебуває в активній фазі інформаційної війни, яка проявляється в поширенні інформаційно-психологічних спецоперацій, дезінформаційних кампаніях та використанні автоматизованих акаунтів для впливу на громадську думку. Українська влада намагається оперативно відповідати на ці виклики, однак вдається до монополізації інфопростору, що спричиняє недовіру cеред українського суспільства.
Саме тому критичним залишається розуміння специфіки медіаспоживання різних авдиторій українського суспільства. Справді, будь-яка боротьба з дезінформацією, поширення достовірних новин та офіційних звернень будуть неефективними, якщо відбуватимуться не на тих платформах, де суспільство справді споживає інформацію.
Тож у цьому звіті представлено результати дослідження медіаспоживання українців на другому році повномасштабної війни, проведеного на замовлення Громадянської мережі ОПОРА.
Дослідження проводилось на замовлення Громадянської мережі ОПОРА з 11 травня до 12 червня 2023 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2013 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
Опитування відбувалося серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на її території в межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року. До вибірки не ввійшли мешканці територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Польовий етап тривав з 26 травня до 5 червня 2023 року.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%.
Звідки українці отримують інформацію?
Найпопулярнішим джерелом інформації для українців залишаються соціальні мережі — їх обирають 77,9% опитаних. На другому місці опинилося телебачення з 62,5%, на третьому — інтернет (без урахування соціальних мереж) — 57,7%. Дещо популярнішими порівняно з минулим роком стали радіо (33,7%) та друковані ЗМІ (17,8%).
Загальні тенденції медіаспоживання майже не відрізняються від результатів минулого року. Соціальні мережі є ключовим джерелом інформації і для жінок (76,2%), і для чоловіків (80%). На другому місці серед жінок лишається телебачення (66,3%), а серед чоловіків — інтернет (без урахування соціальних мереж) — 61,1%. Радіо майже на 8% популярніше серед чоловіків (37,9%), ніж серед жінок (30,2%). Як і минулого року, найменше і жінки, і чоловіки споживають новини з друкованих ЗМІ.
Найпомітніші зміни у споживанні новин спостерігаються в розрізі вікових категорій. Так, молодь (18–29 років) за останній рік стала дещо частіше отримувати новини через соціальні мережі (з 92,2% до 95,8%), інтернет-ресурси (з 64,3% до 73,8%) та радіо (з 20,7% до 23,6%). Водночас серед молоді значно втратило популярність телебачення: користування ним скоротилося з 51% у 2022 році до 40,5% у 2023. Серед людей віком 30–39 років використання соціальних мереж та інтернету для отримання новин, навпаки, дещо скоротилося (з 92,1% до 90,3% та 74,2% до 64,2% відповідно) — так само, як і телебачення (з 62,6% до 50,8%). Натомість люди цього віку почали частіше використовувати радіо (з 25,9% до 34,6%). Серед вікових категорій 40–49 та 50–59 років звички медіаспоживання змінилися менше. Так, респонденти віком 40–49 років частіше почали використовувати соцмережі (з 83,5% до 87%), радіо (з 23,5% до 29,1%) та друковані ЗМІ (з 8,1% до 16,8%). Серед опитаних віком 50–59 років зросла популярність радіо (з 27,3% до 32,5), але впало споживання новин через інтернет поза соціальними мережами (з 63,7% до 58,7%). Більше людей старшого віку (60–69 років) тепер використовують для отримання новин соціальні мережі (з 64,8% до 66,6%) та радіо (з 36,9% до 40,7%). Натомість серед вікової категорії 70+ зменшилося споживання новин через інтернет поза соцмережами (з 32,1% до 22,5%), але зросли показники соцмереж (з 34,1% до 36,5%), радіо (з 39,9% до 43,6%) та друкованих ЗМІ (з 26,1% до 31,3%).
Спостерігаємо деякі відмінності у медіаспоживанні серед українців, які проживають у містах та сільській місцевості. Для обох категорій перше місце посідають соціальні мережі. Майже однакова кількість містян споживають новини з телебачення та інтернету без соціальних мереж (60,6% та 60,5% відповідно), а для мешканців сільської місцевості розрив між телебаченням та інтернетом становить 14,5% на користь першого. Друковані ЗМІ та радіо також дещо популярніші в селах, ніж у містах (26,4% проти 13,4% для друкованих ЗМІ та 37,2% проти 31,9% для радіо).
Також відрізняється медіаспоживання у різних макрорегіонах України. Популярність соціальних мереж та інтернету майже не відрізняється в різних регіонах. Найчастіше слухають радіо (40%) та читають друковані ЗМІ (24,1%) на Заході України. Телебачення дещо частіше дивляться на Заході (65,6%) та в Центрі (64,9%), ніж на Півдні (57,9%) та Сході (58,4%). Також, на відміну від інших регіонів, мешканці Сходу та Півдня майже однаково часто споживають новини з телевізора й інтернету (без урахування соцмереж).
Довіра до джерел інформації
У 2023 році телебачення та соціальні мережі майже зрівнялися за рівнем довіри. З незначним відривом лідерство зберігає телебачення (61,1%), а соціальним мережам довіряють лише на 1,1% менше опитаних. Довіра до інтернету без соціальних мереж дещо знизилася порівняно з минулим роком: 45,1% у 2023 році та 49% у 2022-му. Трохи менше українців висловили довіру радіо (41%) та друкованим ЗМІ (30,3%), хоча порівняно з минулим роком рівень довіри до цих медіа зріс. Не довіряють жодному з джерел майже 8% респондентів.
Дещо відрізняється рівень довіри до різних джерел інформації серед чоловіків та жінок. Так серед чоловічої аудиторії найбільше довіри здобули соціальні мережі (59%), тоді як жінки більше довіряють телебаченню (63,8%). Як серед жінок, так і серед чоловіків третє місце за рівнем довіри посідає інтернет без урахування соціальних мереж (43,9% та 46,5% відповідно), а найменше довіри завоювали радіо (39,1% та 43,3%) та друковані ЗМІ (31,3% та 29,2%). Не довіряють жодному з джерел інформації 8,8% чоловіків та 6,7% жінок.
За останній рік серед усіх вікових категорій зросла довіра до інформації, яку вони отримують через соціальні мережі та друковані ЗМІ. Найбільше довіра до соціальних мереж зросла серед молоді (18–29 років) — з 67,45% до 76,1% та людей віком 30–39 років — із 63,8% до 71,8%. Довіра до друкованих ЗМІ найбільше зросла серед людей віком 40–49 років (з 15,8% до 30,1%) та 18–29 років (з 24,4% до 36,1%). Довіра до інформації на радіо зросла серед усіх вікових категорій, крім людей віком понад 70 років — серед них вона впала з 44,8% до 40,1%. Натомість найбільше зросла довіра до радіо серед людей віком 40–49 (з 28% до 42,2%) та 60–69 років (з 32,3% до 42,7%). Довіра до телебачення впала серед вікових категорій 30–39 (з 57,2% до 53,4%) та понад 70 років (з 80% до 72,2%). Серед інших вікових категорій довіра до телебачення, навпаки, зросла: найбільше — серед молоді віком 18–29 років (з 48,1% до 52,7%) та опитаних віком 40–49 років (з 52,6% до 58,1%). Натомість довіра до інформації з інтернету поза соціальними мережами впала серед усіх категорій респондентів, крім людей віком 60–69 років (серед них вона зросла з 38,6% до 40,5%). Найпомітніше зменшилася довіра до інтернет-джерел серед людей віком понад 70 років (з 31,7% до 19,4%) та 40–49 років (з 56,5% до 51,3%). Також серед усіх вікових категорій помічаємо зростання частки респондентів, які не довіряють жодному з джерел. Найбільше недовіра зросла серед старших респондентів: з 2,3% до 9,4% серед опитаних віком понад 70 років та з 5% до 8,2% серед людей віком 60–69 років.
Рівень довіри до джерел інформації також різниться серед споживачів із різних населених пунктів. Так, мешканці сільської місцевості частіше довіряють телебаченню (64,9%), а містяни — соціальним мережам (63,4%). На третьому місці для обох груп респондентів — інтернет без урахування соціальних мереж. Серед містян рівень довіри до нього на 10% вищий, ніж серед мешканців сільської місцевості (48,5% проти 38,4% відповідно).
У розрізі регіонів українці зі Сходу та Півдня найбільше довіряють соціальним мережам (61,9% та 60,7% відповідно). Серед мешканців Центру та Заходу лідирує телебачення (61,8% та 65,1%). Інтернет поза соціальними мережами викликає більше довіри серед мешканців Центру та Сходу (49,2% та 46,8% відповідно), ніж Заходу та Півдня (42% та 41,7% відповідно). Найвищий рівень довіри до радіо та друкованих ЗМІ також на Заході (47,1% та 37,6% відповідно). Найвищий рівень недовіри до будь-якого джерела новин на Півдні (10,4%), найнижчий — у Центрі (6,4%).
Які соціальні мережі використовують українці?
Рейтинг найпопулярніших соціальних мереж не змінився з минулого року: найбільше українці використовують Telegram (71,3%), YouTube (66,2%) та Facebook (55%). Також 50% опитаних споживають новини у Viber, 29,5% — в Instagram, 25,1% — у TikTok, 8,3% — у Twitter.
Відмінності між чоловіками та жінками найпомітніші в контексті вибору соціальних мереж. Так чоловіки більше використовують YouTube (73,2%), а жінки — Telegram (76,1%). На другому місці серед чоловіків — Telegram (65,7%), серед жінок — Facebook (61%). Третя за популярністю соцмережа серед чоловіків — Facebook (48,2%), а серед жінок — YouTube (60,1%). Також жінки частіше надають перевагу Viber, ніж чоловіки (57,6% проти 41,2% відповідно). Більше жінок, ніж чоловіків, обирають Instagram (22,6% чоловіків та 35,5% жінок) і TikTok (21,8% проти 28%). Тенденції в статевому розподілі відповідають минулорічним показникам.
Різні вікові категорії обирають різні соціальні мережі. Так, найпопулярнішими серед молоді (18–29 років) залишаються Telegram (89,9%), YouTube (64,5%) та Instagram (46,1%), а от Facebook (34,1%) та Viber (27,7%) за останній рік втратили популярність. Натомість користувачі віком 30–39 років надають перевагу Telegram (75,6%), YouTube (61,1%) та Facebook (59,1%), хоча останній за минулий рік втратив майже 5% своєї авдиторії такого віку. Серед 40–49-річних Telegram (70,9%), YouTube (65,6%) та Facebook (64%) також упевнено тримають перевагу, але тут трійку лідерів наздоганяє Viber із показником у 54,2%. Респонденти віком 50–59 років для отримання новин найчастіше використовують Telegram (70%), YouTube (69,3%), Facebook (59,6%) та Viber (59,5%). Водночас серед опитаних віком 60–69 років на перший план виходять YouTube (71,3%), Viber (68%) та Facebook (62,4%), а от Telegram опинився лише на четвертій сходинці із 53,5% користувачів такого віку. Серед авдиторії віком від 70 років найбільш популярні YouTube (72,7%) та Viber (58,3%), а рівень використання інших соцмереж для споживання новин не перевищує 40%. Показово, що TikTok, хоч і не отримав переваги серед жодної з вікових категорій, демонструє найбільше зростання частки прихильників. Так, за рік його авдиторія віком 70+ зросла з 12,2% до 21,1%, а серед людей віком 40–49 років — із 17,9% до 26,5%.
Деякі відмінності спостерігаємо й у вподобаннях жителів сіл та міст. Так майже однаково популярні серед мешканців сільської місцевості Telegram (62,2%) та YouTube (61,9%), тоді як серед містян розрив між цими двома платформами дещо більший (75,5% проти 68,1% відповідно). Загалом обидві мережі більше використовують у містах, ніж у сільській місцевості. Дещо рідше порівняно з жителями сільської місцевості містяни обирають TikTok (23,2% проти 29,2%), тоді як Instagram (30,3% проти 27,8%) і Twitter (9,9% проти 4,7%) переважають у містах.
Якщо розлянути регіональний розподіл, то побачимо, що Telegram менше використовують українці на Заході та в Центрі (64,3% та 70,2% відповідно), ніж на Сході та Півдні (79,3% та 76,2% відповідно). Facebook, навпаки, більше обирають мешканці Заходу (58,1%) та Центру (57,9%), тоді як на Сході та Півдні його використовують по близько 50% респондентів. Різниться й популярність Tiktok: на Заході (27,6%) та Півдні (27,1%) цю соцмережу обирають дещо частіше, аніж в Центрі (23,3%) та на Сході України (21,1%). Найбільша аудиторія Viber та Instagram — на Заході України (53,2% та 33% відповідно). Натомість Twitter популярніший у Центрі (10,8%), ніж на Сході (4,3%).
Як повідомляло Інше ТВ, Чверть українців не бачать необхідності вчити англійську – опитування
