20-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив події програми DOCU/СВІТ. Про це повідомила його пресслужба, пише ЛБ.
До міжнародної конкурсної програми DOCU/СВІТ увійшло 10 стрічок режисерів/-ок з усього світу:
«Зерна голоду: Україна 1933» Ґійома Рібо — це історія масового злочину та брехні. Після повернення з України молодий журналіст із Вельсу, Ґарет Джонс, застерігає про Голодомор весь світ, але радянські маніпуляції виявляються сильнішими. Цей фільм оповідає про труднощі журналістського розслідування, що йде проти інституцій.
«Етілаат роз» Аббаса Резає показує захоплення міста Талібаном у 2021 році. Аббас Резає, афганський режисер і штатний працівник найпопулярнішої газети Кабула «Етілаат роз», невтомно фільмує та опитує своїх захоплених роботою колег з редакції — напередодні, під час та після захоплення.
«Ми не згаснемо» Аліси Коваленко — ніжний портрет молодого покоління з прифронтових містечок. Похмура реальність не здатна зламати планів героїв і героїнь, які продовжують боротися й сміливо йти назустріч своїм мріям.
«Три жінки» Максима Мельника оповідає про жительок села Стужиця, що розташоване немов в «кишені» між трьома кордонами. Ми слідкуємо за історіями фермерки Ганни, поштарки Марії та біологині Нелі. Це фільм-портрет невідомого місця посеред Європи, де люди щодня повинні вирішувати — поїхати чи залишитися.
«Ломбард» Лукаша Ковальського — документальна комедія про пару ексцентричних підприємців/-иць, власників, ймовірно, найбільшого ломбарду в Європі. В місті зростає безробіття. Ми спостерігаємо, як, втративши засоби для існування, мешканці/-ки закладають в ломбард дедалі більш абсурдні й нікому не потрібні предмети.
«Купка дилетантів» Кім Гопкінс розповідає про членів найстарішого в Європі британського робітничого кіноклубу «Бредфордські кіношники». Вони старішають, повз них проминають спогади та жорстокі розплати останніх років життя. Герої/-ні цього глибоко зворушливого портрета спільного мистецького божевілля пробуджують у нас мрійницько-ескапістські та ілюзійні настрої.
«Мовчазна історія» Андерс Сковбʼєрг Єпсена — сміливий фільм на табуйовану тему: близько одного з трьох випадків сексуального насильства над дітьми та підлітками вчиняють інші діти та підлітки віком до 18 років. Сповнена відвертості, історія показує, як герої/-ні кидають виклик болю та порушують мовчання у спробі віднайти спокій та примирення з минулим.
«Сім зим у Тегерані» Штеффі Нідерцолль розкриває історію 19-річної Рейгане Джаббарі, що зарізала свого нападника під час самозахисту, коли той спробував її зґвалтувати. Її заарештовують за вбивство та засуджують до смертної кари. Стрічка відстежує долю жінки, яка стала символом опору та прав жінок в Ірані та навіть за його межами.
У стрічці «Ґорґона» Антоніо Тібальді ми бачимо останню сільськогосподарську виправну колонію в Європі. На цьому віддаленому острові-вʼязниці, розташованому за 30 км від тосканського узбережжя, живуть девʼяносто ув’язнених, які проводять дні на свіжому повітрі, занурившись у красу незайманої природи. Фільм «Ґорґона» — інтимне вікно в повсякдення пʼяти вʼязнів.
Поштовхом до історії стрічки «Двічі колонізована», яку оповідає режисерка Лін Аллуна, стала жахлива подія — самогубство сина Ааджу, який викинувся з вікна. Героїня вирушає в подорож, щоби зрозуміти, чому це відбулося саме з нею та що робити тепер, коли життєва рівновага знову порушена.
