Українці-біженці за кордоном найчастіше стикаються з юридичними питаннями, пов’язаними із законодавством ЄС у питаннях працевлаштування, житла, тимчасового захисту та видачі або втрати документів.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” експерти організації United for Ukraine, яка надає юридичну підтримку українцям, що через війну були змушені виїхати за кордон, а також експерти Асоціації правників України, “більшість юридичних запитів українців за кордоном стосуються законодавства держав ЄС для людей, переміщених з України (наприклад, питання працевлаштування, освіти, житла, фінансової допомоги) і правил тимчасового захисту (наприклад, реєстрації для отримання тимчасового захисту, зміни країни/місця проживання в межах країни, возз’єднання сім’ї).
“Українці також стикаються з різноманітними питаннями видачі або втрати документів (наприклад, посвідки на проживання, візи, свідоцтва про народження, посвідчення про інвалідність) у різних індивідуальних контекстах”, – зазначили експерти.
За словами юристів, окремою категорією є юридичні запити щодо отримання тимчасового захисту для осіб, на яких в обов’язковому порядку не поширюється дія Директиви Ради Європейського Союзу, яка передбачає, що тимчасовий захист для громадян України, які виїхали до ЄС до 24 лютого 2022 року, може надаватися на розсуд влади кожної країни ЄС.
“Країни ЄС врегулювали це питання по-різному. Наприклад, Німеччина та Нідерланди надають тимчасовий захист громадянам України, які виїхали з України до ЄС не раніше ніж за 90 днів до російського вторгнення”, – зазначили експерти.
Водночас, за словами юристів, багато українців, які виїхали за кордон, звертаються також із питаннями українського права, наприклад, щодо народження дитини за кордоном, шлюбу або розлучення, отримання соціальних виплат та пенсій за кордоном. Крім того, актуальною темою є оподаткування доходів за кордоном, зокрема в ситуаціях, коли громадянин України продовжує віддалено працювати в Україні, перебуваючи за кордоном.
“Україна уклала низку міжнародних договорів щодо уникнення подвійного оподаткування. У більшості з них передбачено набуття статусу податкового резидентства після 183 днів проживання в іноземній державі. У багатьох випадках це означає, що дохід громадянина України, який проживає за кордоном, має оподатковуватися в країні проживання, незалежно від місця отримання доходу”, – наголосили юристи.
Експерти зазначили, що затверджений Радою Європейського Союзу в березні 2022 року статус тимчасового захисту для осіб, переміщених з України через російське вторгнення, забезпечує надання посвідки на тимчасове проживання в певній країні ЄС, а також наділяє переміщену особу низкою основних прав, серед яких право на працевлаштування, освіту, медичну й соціальну допомогу.
“Водночас тимчасовий захист відрізняється від статусу біженця, оскільки набувається за спрощеною процедурою та не передбачає обов’язку залишатися в одній країні”, – наголосили в United for Ukraine.
Водночас, за словами експертів, питання щодо продовження статусу тимчасового захисту країни ЄС врегулювали по-різному. Зокрема, Італія, Португалія, Греція автоматично продовжили дію посвідки на проживання для українців за законом, тобто без необхідності будь-яких формальних дій. У Чехії, Естонії, Бельгії, Франції для актуалізації посвідки на тимчасове проживання потрібно було в певні терміни пройти процедуру додаткової реєстрації. Водночас Німеччина з початку війни видавала посвідки на проживання з терміном дії до березня 2024 року.
“Як на початку війни, так і зараз особа має право на вільний вибір країни тимчасового захисту. Водночас, на відміну від перших місяців війни, на сьогодні вибір місця проживання всередині однієї країни може бути обмежений. У зв’язку з великою кількістю переміщених осіб країни прагнуть до рівномірного прийому людей як у великих, так і малих населених пунктах”, – наголосили юристи.
У United for Ukraine зазначили, що, зокрема, в Німеччині особа може обрати місце проживання лише за наявності родинних зв’язків або роботи в певному місті. В іншому разі необхідно звертатися до центру первинного прийому, звідки відбувається розподіл до певного населеного пункту в одній із федеральних земель.
Юристи наголосили, що з плином часу актуальним питанням стала можливість зміни країни тимчасового захисту. Деякі держави на національному рівні заборонили отримання тимчасового захисту для осіб, які вже мали такий статус в іншій країні ЄС. Серед таких країн, насамперед, Чехія та Польща.
Аналогічна заборона стосується не лише наявності тимчасового захисту в іншій країні ЄС, а й візи до інших країн, як-от Канада чи США. Зокрема, українці в Чехії, які оформили візу до Канади за спеціальною програмою для українців CUAET, мали скасувати таку візу, щоб зберегти чеський тимчасовий захист.
Деякі інші країни (наприклад, Німеччина, Португалія) надають тимчасовий захист незалежно від попереднього набуття такого статусу в іншій країні.
“Важливо також пам’ятати, що деякі країни (наприклад, Хорватія) можуть вимагати від особи надання доказів скасування тимчасового захисту в першій країні. Тому, щоб уникнути труднощів, перед переїздом важливо повідомити компетентні органи держави перебування та отримати підтвердження відмови від тимчасового захисту”, – наголосили юристи.
Експерти нагадали, що більшість країн ЄС запровадили різні види фінансової допомоги, а також безоплатне житло для осіб, переміщених з України.
Водночас розміри соціальної допомоги відрізняються залежно від рівня доходів населення в кожній країні. Зокрема, розміри місячної соціальної допомоги для дорослої людини можуть відрізнятися від EUR74 у Словаччині, до EUR365 у Нідерландах, EUR400 в Іспанії та EUR502 у Німеччині (суми можуть змінюватися).
У більшості країн також є низка соціальних виплат для сімей із дітьми, якими можуть скористатися українці. Наприклад, у Польщі такі види допомоги включають соціальну допомогу на виховання дітей, одноразову допомогу під час народження дитини та одноразову пільгу на початку навчального року.
“Зміни в наданні соціальної допомоги, що відбулися від початку війни, в основному стосуються того, що держави почали враховувати доходи та фінансове становище особи при визначенні розміру допомоги. Крім того, деякі країни скорочують розміри соціальної допомоги, тим самим стимулюючи українців до професійної інтеграції”, – наголошують експерти.
Чехія, зокрема, з 1 квітня 2023 року встановила максимальний термін надання безоплатного житла до 150 днів із дати отримання тимчасового захисту, а з 1 липня 2023 року скорочує суму надання допомоги після перших 150 днів.
“Крім скорочення фінансової допомоги, поступово збільшуються й повсякденні витрати українців у Європі, адже, наприклад, послуги безкоштовного проїзду в громадському транспорті для українців у більшості європейських міст було скасовано”, – уточнили юристи.
Водночас вони наголосили, що країни, які приймають українців, зацікавлені в їхній органічній інтеграції в місцеву спільноту і надають освітні можливості та допомогу в працевлаштуванні. Зокрема, відвідування школи для дітей певного віку є обов’язковим у Німеччині, Чехії, Італії, про намір із 1 вересня 2023 року запровадити обов’язковість відвідування шкіл для українських дітей нещодавно заявили в Польщі.
“Передумовою успішної інтеграції українців на ринку праці є вивчення місцевої мови, тому держави всіляко заохочують вивчення мови, пропонуючи безоплатні курси. Проходження курсів іноземної мови може бути умовою надання соціальної допомоги. Країни, в яких національне мовне питання є досить чутливим, планують запроваджувати більш жорсткі правила щодо працевлаштування без знання місцевої мови. Наприклад, працевлаштування для українців у Литві дозволено без знання литовської мови до березня 2024 року, яке планується скасувати після цієї дати”, – наголосили юристи.
У United for Ukraine та Асоціації правників України наголошують, що органами, які зобов’язані захищати права та інтереси громадян України за кордоном, є консульські установи України, а консул зобов’язаний вживати заходів для того, щоб громадяни України користувалися в повному обсязі всіма правами, наданими їм законодавством держави перебування. Зокрема, громадяни України можуть звертатися по допомогу до консульства у випадках загрози їхньому життю чи здоров’ю, смерті громадянина за кордоном, затримання правоохоронними органами іноземної країни або в ситуаціях, коли громадянин України став жертвою злочину.
Водночас консульства не можуть здійснювати юридичне представництво громадян України під час судових процесів.
Юристи також зазначили, що особливо актуальним питанням для українців за кордоном є паспортні дії, зокрема у зв’язку з тим, що на початку війни українці могли перетинати кордон із суміжними країнами за внутрішнім паспортом.
Наразі Державна міграційна служба активно працює над відкриттям підрозділів паспортного сервісу ДП “Документ” за кордоном. Оформити документи, зокрема закордонний паспорт або ID-картку, вже можна в підрозділах ДП “Документ” у Польщі, Туреччині, Словаччині, Чехії, Німеччині та Іспанії.
“У ситуаціях, коли з певних причин особа не може оформити новий документ, консульські установи здійснюють послуги з подовження терміну дії закордонного паспорта, а також внесення відомостей про неповнолітніх дітей до закордонних паспортів їхніх батьків. Таким чином вдається уникати ситуацій, коли громадяни України перебувають за кордоном без дійсних паспортних документів”, – пояснили юристи.
Читайте: Швейцарія має намір збудувати більше житла для біженців
