Працівники сфери охорони здоров’я через війну виїжджають за кордон, але працевлаштовуватися там не поспішають.
Як повідомив Український центр охорони здоров’я (УЦОЗ) за результатами свого дослідження “Медицина під час війни: вплив повномасштабного вторгнення Росії на систему охорони здоров’я України”, у якому, зокрема, було використано дані Національної служби здоров’я України (НСЗУ), що враховують лише тих медиків, які працювали в законтрактованих із нею медзакладах, загальна кількість медиків: лікарів, середнього і молодшого медперсоналу в Україні у 2022 році знизилася на 14% порівняно з 2021 роком.
При цьому найбільше скоротилася кількість молодшого медперсоналу (на 16,5% порівняно з довоєнним рівнем), пише Iнтерфакс. Найбільше скоротилася кількість медпрацівників у регіонах, де точаться активні бойові дії або на тимчасово окупованих РФ територіях.
Водночас в УЦОЗ зазначили, що на тлі скорочення кількості медперсоналу в прифронтових і на деокупованих територіях помітного припливу медичних працівників у тилових регіонах не відбулося, окрім Полтавської області, де дещо збільшилася кількість лікарів.
Водночас аналітики центру звернули увагу на те, що, зокрема, у Польщі станом на кінець лютого 2023 року працевлаштувалися трохи більше 2,3 тис. лікарів і понад 1060 медсестер і санітарок за майже 1,8 млн зареєстрованих у Польщі, згідно з офіційними даними, українських біженців.
“У Польщі працевлаштувалися менше 1% довоєнної кількості українських медиків”, – констатують в УЦОЗ.
Своєю чергою, як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в медичній мережі “Добробут”, приблизно 350, або понад 10%, співробітників мережі, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення, на сьогодні не повернулися.
При цьому, як повідомила агентству HR-директор медичної мережі “Добробут” Ольга Луштей, на початку повномасштабного вторгнення виїхали більше половини з 3 тис. працівників медмережі, проте за кілька місяців значна кількість повернулася.
“Велика кількість фахівців виїхала за кордон – деякі повертаються, але все ж таки багато залишаються там”, – сказала вона.
За оцінкою Луштей, незважаючи на повернення частини співробітників, які виїхали, “певний відтік кваліфікованих кадрів стався”.
Зі свого боку, агентству у фармкомпанії “Фармак” повідомили, що за кордоном залишилися менше ніж 5% співробітників компанії, які виїхали з України після початку повномасштабного російського вторгнення.
За словами директора з персоналу Вікторії Кондрашихіної, остання хвиля міграції спостерігалася в листопаді 2022 року, коли почалися блекаути.
“Є випадки, коли люди восени звільнилися, а зараз повертаються в Україну і хочуть знову працювати на “Фармак”, – сказала вона агентству.
При цьому, за її словами, завдяки науковому партнерству компанії з більш ніж 50 компаніями та науково-дослідними установами в різних країнах світу, працівникам “Фармака” “нескладно отримати роботу за кордоном, але значного відтоку кадрів через війну не всталося”, основна група менеджерів, які займаються розвитком міжнародного бізнесу, працюють у Києві, а в більшості з шести міжнародних представництв і компаніях “Фармака” працюють локальні експерти.
Водночас Кондрашихіна вважає, що повномасштабна війна позначилася на загальній картині кадрового потенціалу України, і молодь, яка емігрувала, може не повернутися в Україну.
