Найближчими днями води в Україні ставатиме більше. Розливи річок завдають клопоту жителям восьми областей – Волинської, Житомирської, Дніпропетровської, Київської, Рівненської, Полтавської, Черкаської та Чернігівської.
За прогнозами синоптиків, вода може підніматися до кінця квітня-початку травня, пік – ще попереду, попереджає ВВС.
В деяких областях села у воді, люди змушені використовувати човни. Є випадки підтоплення переправ і мостів. У столиці водопровідна вода може змінити колір.
У Держслужбі з надзвичайних ситуацій переконують: ситуація контрольована, жертв і потерпілих немає. Але проблемою є затоплення домогосподарств.
Затоплені села
За даними ДСНС, на сьогодні підтоплено вже близько тисячі домогосподарств, з них майже половина – у Чернігівській області.
Голова Чернігівської обласної адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив, що в регіоні очікують найбільший з 2013 року паводок і не виключають евакуацію людей.
“Вода піднімається. Ми очікуємо цьогоріч паводок на рівень вище, ніж був у 2013 році. Сьогодні сім населених пунктів підтоплені – ті, що по руслу Дніпра”, – розповів очільник області.
Якщо вода підніматиметься далі, можуть бути затоплені 22 населені пункти, де живе понад чотири тисячі людей.
Складна ситуація в низці сіл на Черкащині. Зокрема, у селі Хрещатик люди пересуваються на човнах, рятувальники завозять їм продукти. У Київській області підтопило тимчасову переправу до селища Іванків.
Київ: жовта вода і затоплені парки
Соцмережі рясніють фотографіями затоплених парків поблизу Дніпра у Києві. Гідропарк, парк “Наталка” на Оболоні – у воді.
Хоча екологи запевняють, що у цей час це звичне явище для столиці, проте очевидці кажуть, що нині води значно більше.
“Я все життя живу на Оболоні, з 80-х років. І такого підтоплення на моїй пам’яті не було. На Оболонській набережній рівень води, якого не було вже кілька десятиліть”, – розповів ВВС Україна автор фото Олександр Кіліверді.
Київводоканал повідомив, що паводок впливатиме на якість води, вона може змінити колір. Але це, як там запевняють, не становить загрози.
В організації уточнили, що Київська ГЕС почала інтенсивне скидання води, що призвело до “залпового погіршення” її якості у Дніпрі.
“Під час паводка може тимчасово зрости такий показник водопровідної води, як кольоровість. Тобто вода у цей період може мати злегка жовтуватий колір. Цей показник впливає на якість води лише візуально і не свідчить про її небезпечність”, – запевняють у Київводоканалі.
Весняне водопілля – ніяких загроз?
Як запевняють в Укргідроенерго, весняне водопілля — природне явище, яке в районі Києва спостерігається постійно, але цього року воно потужне і стрімке.
Наповненню річок сприяли рясні дощі та підвищення рівня підземних вод.
“На фоні тотального зневоднення в світі подібне явище виглядає надприродно. Хоча фахівці запевняють, що природа має певну циклічність. Подібне явище відбувається раз в десять років. Так, весна 2013 року також відзначалась високою водністю”, – пояснюють в Укргідроенерго “Вечірньому Києву”.
Еколог організації “Екологія. Право. Людина” Богдан Кученко каже, що на збільшення води вплинула більша кількість опадів, починаючи ще з осені минулого року.
“Воді, яка прибуває, особливо на Поліссі, немає куди подітися. Переважно це вода, що йде з верхів’я Десни, яка впадає у Дніпро, тобто з Росії і Білорусі. Повінь більша, ніж ми спостерігали останні 10 років. А в Києві, цілком можливо, вона буде більшою за перідод з 1989 року”, – розповів він ВВС Україна.
Водночас Богдан Кученко не вважає, що наслідки будуть катастрофічними.
Екологи про людський фактор
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко в ефірі телемарафону заявила, що однією з причин великої води є не лише природні явища, але й порушення правил користування прибережними смугами, водоохоронними смугами, заплавами.
Київський еколог Михайло Петелицький вважає, що через збіг факторів є висока імовірність, що повінь 2023 року буде найбільшою з початку незалежності України.
За його словами, саме зараз рівень води перетинає відмітку 2013 року і продовжує зростати.
Михайло Петелицький каже, що рівень води у Києві підвищений – не тільки через дощі і ґрунтові води, але й внаслідок забудови природних заплав, які здатні були б зменшувати наслідки повеней.
“Піднявши гідронамивом практично увесь лівий берег Дніпра, в Києві було створено досить вузький коридор, який не дозволяє річці розливатися на широкі простори, як це було в минулі століття, адже цілі житлові масиви виросли на місці колишньої заплави Дніпра”, – пише він у фейсбуку.
Тому, вважає еколог, питання наступних масштабних повеней в Києві – “це не питання, буде чи не буде, це питання – коли?”
