Понад половина опитаних українців вважає, що в школах взагалі не варто вивчати російську мову, тоді як у 2019 році таких було лише 8%.
Про це свідчать дані опитування громадської думки, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 14-22 лютого.
“КМІС регулярно ставив запитання щодо вивчення російської мови в школах, і ми пропонуємо поглянути, якими були думки і погляди українців у 1998-му, 2019-му і 2023 роках. Іще у 2019 році лише 8% українців вважали, що взагалі не варто вивчати російську мову в школах, тоді як нині таких людей – 52%”, – ідеться в пресрелізі КМІС за підсумками дослідження, розміщеному на сайті інституту.
Як зазначають соціологи, 25-30 років тому в дослідженнях із цього питання навіть не додавали опцію “не вивчати взагалі”, що свідчить про глибину змін суспільних поглядів, які пройшла Україна за життя одного покоління.
І хоча нині 42% підтримують збереження вивчення російської мови в певному обсязі, але навіть тут відбулися значні внутрішні зміни в бік зниження часу, який має відводитися на вивчення російської мови.
Як повідомляє інститут, у 1998 році 46% вважали, що обсяг вивчення має бути таким самим, як і для української мови. У 2019 році цей показник становив 30%, а зараз – лише 3%.
Із 32% до 6% також поменшало тих, хто вважає, що російську мову мають вивчати в меншому обсязі, ніж українську, але в більшому, ніж інші іноземні мови. Наразі фактично із зазначених 42% переважна більшість – 33% (або майже 80% цієї категорії громадян) – хотіли б, щоб російській мові відводили стільки ж або менше часу, ніж іншим іноземним мовам.
Коментуючи результати опитування, заступник директора КМІС Антон Грушецький сказав: “2014 рік дав потужний поштовх суспільному переосмисленню ролі української мови, а російське широкомасштабне вторгнення у 2022 році фактично “вбило” перспективи російської мови в Україні… Якщо ще донедавна питання мови могло вбивати клин між українцями різних регіонів, то нині і з цього питання ми бачимо єднання Заходу і Сходу”.
“Загалом нинішня ситуація свідчить про значне обмеження і звуження рамки дискусій із цього питання для простих громадян і будемо сподіватися, що українські політики зробили правильні висновки і більше не спекулюватимуть на питанні мови”, – підсумував Грушецький.
Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 1 017 респондентів, які проживають у всіх регіонах України (крім АР Крим) віком 18 років і старше. До вибірки не включали жителів територій, тимчасово неконтрольованих владою України, а також тих, хто виїхав за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка вибірки не більше ніж 3,4%.