Про трьох волонтерів, яких вбили російські окупанти торік у Бучі, зняли документальний фільм. Стрічку “Буча: розстріл на Києво-Мироцькій” презентували 4 березня – до роковин трагедії. Авторам фільму вдалося ідентифікувати росіян, які причетні до злочину.
Волонтери Настя Яланська, Максим Кузьменко і Сергій Устименко у перші дні повномасштабної війни відвозили допомогу в притулок для тварин у Бучанському районі на Київщині. Саме там вони стали жертвами розстрілу військовими РФ.
Документальний фільм про загиблих підготувала команда журналістів Суспільного.
Що вдалося виявити журналістам
4 березня 2022 року троє друзів вирушили з-під Києва, щоб завезти допомогу в притулок для тварин в Забуччі, а також відвідати батьків одного з волонтерів.
Друзі стали жертвами російських військових у Бучі, на вулиці Києво-Мироцькій. Максим загинув від пострілу в голову, Настю і Сергія розстріляли, коли вони намагались втекти.
Журналісти встановили російських воєнних злочинців, імовірно причетних до розстрілу п’яти людей, четверо з яких загинули. Серед них – волонтери та місцеві жителі.
У розслідуванні похвилинно відтворили події 4 березня 2022 року, також встановили командира підрозділу, якого нагородили потім званням “герой Росії”.
“Росіяни почали розстрілювати мирне населення, фактично, одразу, як тільки зайшли у Бучу. Вони не розбиралися – перед ними цивільні чи військові, і це вкотре підтверджує їхні наміри просто знищувати українців. Зранку 4 березня на Києво-Мироцькій вбили чотирьох людей і поранили ще, як мінімум, одну людину”, – зазначила Ганна Калаур авторка фільму.
Як провели журналістське розслідування
За словами Ганни, розслідувати ці воєнні злочини було б дуже важко, якби журналісти не отримали фрагмент відео з камери спостереження, що зафіксувала перших росіян, які пройшли вулицею незадовго до вбивств.
Журналісти отримали від анонімного джерела відео з камер спостереження та встановили причетних до розстрілу росіян. Ганна Калаур розповіла, що шансів вийти не на тих людей було більше, аніж шансів встановити, хто там був насправді. Адже крім зображень, у розслідувачів не було нічого.
Журналісти перебрали багато варіантів, поки знайшли одного російського військового, якого зафіксувала камера. Вони зв’язалися з ним і від нього дізналися про інших.
Розслідувачам вдалося встановити не лише підрозділ, військовослужбовці з якого можуть бути причетні до розстрілу, але й командира, нагородженого званням “герой Росії”. Зібрані докази журналісти передають слідчим.
“Об‘єднання зусиль журналістів та правоохоронців у розслідуванні й фіксації воєнних злочинів є надважливим. За моїми оцінками, ця співпраця є недостатньою. Журналісти потребують доступу до більшої кількості зібраних правоохоронцями доказів, щоб стати корисними для слідства, а слідчі, своєю чергою, повинні бути ще більше зацікавлені у допомозі журналістів”, – говорить Інна Білецька, шеф-редакторка редакції розслідування Суспільного.
Також вона додає, що журналісти співпрацювали зі слідством у всіх їхніх розслідуваннях воєнних злочинів.
“Цього разу ми передамо слідчим інформацію про встановлених осіб, а також про деталі злочину, вкажемо на свідків, які впізнали російських військових. Вважаю, що важливим доказом стануть і наші дзвінки в Росію, і та інформація, яку ми в цих дзвінках з‘ясували”, – каже Білецька.
