Site icon inshe.tv

Астрономи намагаються визначити, як може закінчитися життя на Землі

Астрономи намагаються визначити, як може закінчитися життя на Землі 1

Looking its best ever is the star cluster NGC 2203, here imaged by the NASA/ESA Hubble Space Telescope. Aside from its dazzling good looks, this cluster of stars contains lots of astronomical treats that have helped astronomers puzzle together the lifetimes of stars.  A main sequence star, like our Sun, is the term applied to a star during the longest period of its life, when it burns fuel steadily. Our Sun’s fuel will run out in approximately 6 billion years, and it will then move on to the next stage of its life when it will turn into a red giant. Astronomers studying NGC 2203, which contains stars that are roughly twice as massive as our Sun, found that their rotation might be a factor as to why some of the stars stay longer than usual in this main-sequence phase of their life. This is the best resolution obtained of the star cluster to date.

Астрономи вперше визначили планету, яка рухається по спіралі до катастрофічного зіткнення зі своїм сонцем, що потенційно дає уявлення про те, як одного разу може закінчитися життя на Землі, інформує УНН.

У новому дослідженні опублікованому в Astrophysical Journal Letters, висловлено сподівання, що екзопланета Kepler-1658b допоможе пролити світло на те, як світи помирають у міру старіння їхніх зірок.

Kepler-1658b, яка знаходиться на відстані 2600 світлових років від Землі, відома як планета “гарячий Юпітер”.

Згідно з дослідженням, обертання Kepler-1658b навколо своєї зірки займає менше трьох днів і стає коротшим приблизно на 131 мілісекунду на рік.

“Якщо вона продовжить рухатися по спіралі до своєї зірки зі швидкістю, що спостерігається, планета зіткнеться зі своєю зіркою менш ніж через три мільйони років”, – сказав Шреяс Віссапрагада, доктор Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики і провідний автор дослідження.

“Це перший раз, коли ми спостерігаємо пряме свідчення того, що планета рухається по спіралі до своєї зірки, що еволюціонувала”, – сказав він AFP.

Зірка, що еволюціонувала, вступила в “субгігантську” фазу зоряного життєвого циклу, коли вона починає розширюватися і ставати яскравішою.

Орбіта Kepler-1658b скорочується через припливи, подібно до того, як земні океани піднімаються і опускаються щодня. Це гравітаційне тяжіння може працювати в обидві сторони – наприклад, Місяць дуже повільно віддаляється від Землі по спіралі.

Віссапрагада зауважив, що “приблизно через п’ять мільярдів років Сонце перетвориться на червону гігантську зірку”.

За його словами, хоча процеси, викликані припливами і відливами, що спостерігаються на Kepler-1658b, “приведуть до зменшення орбіти Землі у напрямку Сонця”, цей ефект може бути врівноважений тим, що Сонце втрачає масу.

“Остаточна доля Землі дещо незрозуміла”, – додав він.

Читайте: Темные странники: астрономы обнаружили сотни планет, летящих в космосе вне звездных систем

Exit mobile version