Офіс Генерального прокурора та нардепи ВРУ працюють над внесенням змін до чинного законодавства щодо уточнення ст. 438 ККУ для чіткого визначення злочинів сексуального насильства.
Про це в інтерв’ю LB.ua розповіла прокурор щодо ведення справ сексуального насильства Офісу Генпрокурора України Ірина Діденко.
«Злочини сексуального насильства військовослужбовцями країни-окупанта є скрізь… Від сексуального насильства постраждали однаково всі категорії: жінки, чоловіки, діти. Щодо віку, то ми зафіксували такі злочини щодо людей від чотирьох до 85 років. На жаль, немає винятків, категорій і вікових особливостей. Люди всіх статей і різного віку постраждали від таких злочинів. І випадків, на жаль, дуже багато», – заявила вона.
Нещодавно представники Офісу Генпрокурора разом з народними депутатами Верховної Ради України з ТСК щодо розслідування злочинів сексуального насильства провели спільне засідання, де обговорили необхідні зміни до чинного законодавства. Основна мета таких змін – це спрощення роботи з фіксації злочинів цієї категорії.
«Звісно, треба вносити зміни до законодавства. Нам потрібне чітке формулювання, що є сексуальним насильством, які його види та покарання. Бо стаття (438 КК) справді дуже загальна. А сексуальне насильство – це особлива категорія злочинів. Тому спільна робоча група, яка включає міжнародних експертів, уже працює. Але мова йде не лише про зміни до Кримінального кодексу, а й Кримінально-процесуального. Наприклад, у нас є строки досудового розслідування. Утім ми розуміємо, що людина може відкритися і розказати про факт сексуального насильства набагато пізніше, ніж передбачають такі законодавчі строки. Зараз максимально це 18 місяців. А за воєнні злочини немає строку давності. Тут очевидна невідповідність. Тому далі справа може бути просто закрита. Однак це точно не є правильним. Зараз ключове для нас – зафіксувати та довести, що був такий факт. Тому необхідні зміни. У нас не може бути жодних обмежень у строках досудового розслідування цієї категорії злочинів. Нам необхідно буде внести зміни у ст. 219, де просто скасувати строки досудового розслідування воєнних злочинів», – анонсувала вона.
За її словами, плануються зміни й до ст. 225 щодо права прокурора та слідчого допитувати постраждалу особу та використовувати цю інформацію в суді вже як доказ.
«Як зараз працює система? Суд має безпосередньо дослідити доказ. Відповідно, постраждала особа один раз має розповісти усе, що з нею сталося. А потім у будь-якому випадку у процесі судового засідання розказати про це ще раз. Навіщо? Якщо це може бути раз записано на відео, оформлено відповідними документами, а суддя зміг би оцінити це вже як доказ. Це важлива та необхідна, на наш погляд, законодавча зміна», – вважає прокурор.
Читайте: Окупанти примушують луганчан до насильницької паспортизації, загрожують позбавленням грошових виплат
