В єдиному та найбільшому таборі України та Європи для російських та “ЛДНРівських” військовополонених показали, як живуть та чим займаються ті, хто прийшов вбивати українців.
Журналіст ТСН.ua побував у цій установі. Її точне місцерозташування, кількість полонених не розголошуються владою. Так рекомендували військові та українська розвідка.
Найперші полонені, які сюди потрапили декілька місяців тому, були впевнені, що їх очікують знущання, катування, деякі навіть вважали – їм відріжуть все, що відрізається.
“У них був страх. Коли їх привезли, надали можливість помитися, одягнутися, коли нагодували – страх розвіявся, але вони не могли спочатку звикнути до цього”, – розповіли нам в установі. Як ми з’ясували, наймолодшому серед полонених – 19 років, найстаршому – 56.
Перші дні
Після того, як черговий солдат “другої армії” світу переступає поріг цього табору, він проходить низку обов’язкових процедур. Серед них: здавання на зберігання особистих речей, форми, медогляд, отримання білизни та одягу. Після цього полонені відправляються на 14-денний карантин. Простіше кажучи, проходять адаптацію. Деяких навіть навчають правильно користуватися електрочайником і бойлером.
Після проходження карантину полонені направляються до інших житлових корпусів.
У кожного з них є ліжко, постільна білизна та невеличка тумбочка для особистих речей.
Деякі з полонених виявляють бажання читати – для цього в тюремній бібліотеці беруть книжки. Наприклад, біля ліжка одного з них ми побачили підручник з географії України, інший полонений, як виявилося, вивчає фізику.
“Багато з них прохають дати підручники з англійської мови”, – розповіли нам працівники табору.
Режим дня
Як і вимагає міжнародне законодавство, полонені в таборі мають право на сон протягом 8 годин. Будять їх о 6-й ранку, дають час на ранкові процедури. Після сніданку полонені працюють. Далі за розкладом – обід. Після завершення робочого часу в них – дозвілля. За бажанням та після узгодження вони можуть навіть грати в футбол на тюремному стадіоні. Після вечері також надається вільний час.
Як розповіли нам у цьому таборі, багато хто з полонених виявляє бажання дивитись теленовини. В момент приїзду журналіста достатньо велика група полонених вивчала слова відомих українських пісень, щоб потім співати їх.
Після вечірніх процедур, о 22:00, полонені мають право піти спати. У вихідні до них приїжджає священик, але в таборі не пригадують, щоб хтось із росіян прохав його вислухати сповідь.
Бігають до укриття від своїх загроз
В разі оголошення повітряної тривоги всі полонені, незалежно від часу доби, йдуть до укриття.
“В такі хвилини у них найбільше розчарування в “руском мірє”, – коротко резюмує працівник табору.
Їдять борщ та м’ясо
Полонених годують тричі на добу.
“Наприклад, перші страви – це борщ або суп, другі – каші або картопля. Обов’язково – риба або м’ясо, салати, хліб”, – розповіли нам у таборі.
Родичі “скидають” виклики
У полонених є право телефонувати рідним зі спеціального тюремного телефона. Але, як виявилося, буває і таке, коли російські мами або не беруть слухавку в разі дзвінка з українського номера, або роблять вигляд, що не чують.
“Був такий випадок, коли полонений зателефонував родичці, та вислухала і відповіла, що не чує, потім взагалі чомусь сказала: “Хелоу, хелоу” і на цьому все”, – розповіла нам працівниця установи, яка організовує дзвінки для полонених окупантів.
Вже не всі моляться на Путіна
В установі визнають, що багато з полонених продовжують триматися своєї проросійської позиції. Деякі з окупантів відверто не розуміють, чому їх тримають у полоні.
“Але є і такі, які кардинально змінили своє ставлення”, – кажуть працівники установи. Водночас у таборі пригадують полоненого, який напередодні обміну дякував за ставлення до себе.
“Коли зрозумів, що буде обмін, то поскаржився журналістові, що його погано кормили, але стався курйоз – його не захотіли обмінювати, і йому довелося повернутись до нас. Тепер знову каже, що їжа хороша”,- розповіли в установі.
Звідки приїхали вбивати
За словами керівництва табору, тут утримуються полонені майже зі всіх регіонів Росії.
“З Московської області, Пітера, з Сибіру. Є полонені, які були мобілізовані з окупованих територій”,- кажуть нам пенітенціарії.
Готуються до свята
Як це не парадоксально звучить, але полонені росіяни виготовляють в установі те, що використовується в найкращі мирні часи. Наприклад, подарункові різдвяні пакети та опори для домашніх квітів. Коли журналіст ТСН.ua зайшов до робочого приміщення, багато полонених виробляли саме ці подарункові пакети з написом “Щасливого Різдва”.
Чи буде таким Різдво-2023, зокрема, і через дії цих полонених, які прийшли до чужої країни вбивати мирних людей, поки питання, на жаль, риторичне.
Водночас, на думку пенітенціаріїв, які працюють з російськими полоненими, близько 60% останніх після обміну повернуться до лав загарбників. Або нинішня російська влада поверне їх примусово.
А тепер подивіться, як виглядають наші воїни після російського полону: Позивний “Орест”. Таким став в полоні знаменитий фотограф, створивший фотоісторію оборони “Азовсталі” (ФОТО)
