Щодня через повномасштабну війну Росії проти України десятки українців отримують важкі поранення, багато військових і цивільних втрачають кінцівки.
Для повноцінного життя їм знадобляться протези.
В Україні протезування є безкоштовним. Але у цьому процесі є свої виклики та проблеми.
Постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном.
Звісно, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. Також експерти кажуть про проблеми із завантаженістю вітчизняних лікарів та нестачею реабілітаційних центрів.
Окрім того, негативний досвід попередніх років підказує пораненим, що в Україні якісного протеза вони можуть не отримати.
Але влада і лікарі запевняють, що в Україні встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно.
Як отримати протез за державний кошт і чи варто для цього їхати за кордон? Пояснює ВВС та розповідає історії героїв.
Кількість постраждалих
Рахунок постраждалих, яким потрібен протез, йде на сотні. І хоча офіційних цифр влада не називає, щодня їх стає все більше.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко у червні заявив, що протезування та реабілітації через втрату кінцівок потребує понад 500 українців.
За приблизними оцінками проєкту підтримки протезування в Україні, який є некомерційною навчальною ініціативою, кількість ампутацій у порівнянні з минулими роками зросла в середньому втричі.
У фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, який відповідає за протезування з боку держави, відповіли ВВС News Україна, що з 24 лютого до 11 вересня за протезуванням звернулися 212 військовослужбовців.
Уже 84 з них встановили протези кінцівок і вони пройшли реабілітацію. Ще 128 військових чекають на виготовлення протезів.
Благодійні фонди та організації, які допомагають постраждалим українцям, також кажуть про велику кількість людей, які звернулися до них за допомогою з протезуванням.
За їхньою інформацією, це від 150 до 1500 осіб.
“Хочу повернутися на фронт”
Влад і Максим – військовослужбовці. Вони пішли захищати країну одразу після повномасштабного вторгнення Росії, отримали поранення, обидва втратили одну ногу.
“У Росії – авіація та арта, тому так багато наших хлопців з відірваними кінцівками”, – пояснює Влад, який воював на Ізюмському напрямку.
Замість правої ноги у нього тепер сучасний протез. Спершу було важко на нього ставати – чотири місяці без руху далися взнаки.
Але через півтора тижня роботи лікаря-протезиста та занять з реабілітологом чоловік вже міг йти без милиць.
“Тепер, коли я ступаю з протезом, я відчуваю свою стопу. Відчуваю, наче це моя нога. Можу навіть тиснути на газ в авто”, – радіє Влад.
Максиму також довелося звикати до протеза певний час. Каже, ходити зручно, хоча ще й досі незвично. Після протезування і реабілітації військовий повернувся на службу в ЗСУ.
Повернутися на фронт планує і Влад. “Буду проситися назад, бо цю війну треба закінчити. Ми там були, ми там все знаємо”, – каже військовослужбовець.
Влад дуже радий, що йому пощастило протезувалися за кордоном. Він пригадує своїх побратимів, які отримали протез в Україні в попередні роки. Вони скаржились на дискомфорт і не функціональність виробу.
Протезування за кордоном
Влад і Максим були першими з п’яти українських військових, яким встановили протези в США. Усі витрати оплатив проєкт Prosthetics for Ukrainians. Разом з ними протези отримали двоє дітей і цивільний чоловік з Бучі.
Подати заявку на протезування може будь-хто. Для цього має бути загоєна кукса (частина кінцівки, що залишається після ампутації) і готовий закордонний паспорт.
“Також є поділ на верхні кінцівки та нижні, щоб до нас не потрапляли легкі випадки. Без черги протезуємо дітей. А серед військових є додатковий поділ: якщо це спеціаліст, який хоче повернутися на фронт, то його ми візьмемо в першу чергу”, – розповідає співзасновник проєкту Юрій Арошидзе.
Лікар-протезист українського походження Яків Градінар здивований прогресом і швидкістю, з якою українці опановують протез.
Попри те, що пацієнтів вчать самостійно справлятися з протезом, вони потребуватимуть підтримки фахівців в Україні. Тому засновники проєкту думають про відкриття тут свого центру.
“За нашою неофіційною і приблизною статистикою, в Україні 1500 людей, яким потрібно протезування. Це збірна інформація від Нацгвардії, лікарень тощо”, – кажуть в Prosthetics for Ukrainians.
Виклики для системи
Протезування і реабілітація в Україні за останні вісім років значно розвинулися, відзначає керівниця патронатної служби “Азову” Олена Толкачова.
“Зараз в Україні немає проблеми, що для постановки якісного протеза треба їхати за кордон. Лікарі вже мають практику і договори з різними виробниками, щоб ставити протези, які за якістю не відрізняються від американських чи європейських”, – каже Толкачова.
Викликом для медицини сьогодні є велика кількість поранених, які з’явилися після 24 лютого. Через це, за її словами, в Україні катастрофічно не виcтачає реабілітаційних центрів та професійних реабілітологів. Усе це сповільнює роботу системи.
Практика відправлення військових за кордон розвантажить українських протезистів, каже Толкачова і додає, що кілька військових полку поїхало на протезування в США на рік.
Також за кордон відправляють пацієнтів зі складними випадками, такими як ампутація вище стегна або ампутація частини стопи.
Не виїжджати, щоб швидше в стрій
Водночас у патронатній службі констатують, що бійці “Азову” не дуже хочуть виїжджати на протезування, щоб якнайшвидше повертатися знову у стрій.
“Є хлопці, які були поранені після 24 лютого, протезовані й повернулися в свої підрозділи. Їх лише в “Азові” до десятка”, – розповідає Олена Толкачова.
Такою є історія Владислава з позивним “Картер”. У 17 років він пішов добровольцем у батальйон “Донбас”, а згодом приєднався до лав полку “Азов”.
На початку березня отримав поранення від ураження авіабомбою: “Останнє, що я пам’ятаю, це вибух за два метри від мене”.
У березні Картера евакуювали з оточеного Маріуполя. 15 годин його везли до Запоріжжя, оперували в Дніпрі та протезували у Львові.
Картер вже навчися ходити на протезі. І, як і більшість поранених військових, хоче повернутися на службу.
“Протезуйся в Україні”
Протезування вдома, в Україні, відстоює спеціальний проєкт підтримки протезування.
“Немає необхідності протезуватися за кордоном. Є потреба впроваджувати новинки протезування в Україні”, – каже представниця проєкту Олена Цимбалюк.
Окрім того, додає засновниця проєкту Антоніна Кумка, протезування треба робити там, де людина живе, адже протез треба обслуговувати.
Проєкт підтримки протезування в Україні навчає лікарів-протезистів та реабілітологів, а також разом з мінсоцполітики інформує постраждалих про їхні права та можливості.
“Проблема української галузі протезування у тому, що її досі уявляють собі, як щось відстале. Підвальне приміщення з дерев’яними ногами. Але всі пам’ятають стан української стоматології раніше. І всі знають, на якому рівні вона зараз”, – каже Антоніна Кумка.
Олена Цимбалюк пояснює, що якість протезування залежить не від країни, в якій протезуватися, а від компетенції лікаря-протезиста. Як за кордоном, так і в Україні є хороші і погані спеціалісти.
А усі складники – кисті, стопи і коліна – в основному купують за кордоном (Шотландія, Німеччина, США, Японія).
Ціна протеза
Сума, яку зараз держава витрачає на протезування, є достатньою для придбання сучасного та функціонального протеза, кажуть експерти.
Цього року уряд заклав до бюджету близько 2 млрд гривень на технічні засоби реабілітації для людей з інвалідністю.
У проєкті бюджету на наступний рік цю суму збільшили, передбачивши 2,8 млрд грн на допоміжні засоби реабілітації та ще 356 млн грн на протезування виробами підвищеної функціональності.
Усі українці, які втратили кінцівку, можуть отримати якісний протез за гроші з бюджету, наполягає влада.
У Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю повідомили, що протезування військового залежить від його функціональних можливостей та підвиду протеза.
“Це може бути від 20 тисяч грн (протез гомілки 1 мобільності) до 220 тисяч грн (протез стегна модульного типу з чотириланковим колінним вузлом та вкладкою із силіконової композиції четвертої мобільності – тобто найвищої якості”, – йдеться у повідомленні.
Окрім того, для учасників бойових дій гранична ціна може бути збільшена втричі.
Найякісніші протези доступні безкоштовно
Коштів, які виділяє держава, цілком достатньо, щоб покрити первинне протезування – це механічний чи косметичний протез. Якщо цивільні хочуть отримати високофункціональний протез, то різницю мають доплатити власним коштом.
Для військових другий високотехнологічний етап протезування безкоштовний. Це міоелектричні протези рук, міоелектричні коліна та функціональні стопи. Такий протез приводять в дію електроди, які зчитують струм, вироблений м’язами кукси при скороченні.
Вартість однієї функціональної стопи від $3 тисяч, а ціна міоелектричної кисті стартує від $5-7 тисяч.
“Людина може безкоштовно отримати в Україні найякісніші протези, які існують у світі. Ніякої потреби виїжджати за кордон немає”, – кажуть в проєкті підтримки протезування.
Якщо протезування для військових в Україні безкоштовне і сучасне, то чому тоді трапляються випадки збору коштів на протез?
У проєкті підтримки протезування вбачають кілька варіантів таких дій. “Люди не обізнані зі своїми правами та можливостями або хочуть добра іншому, тому що їм здається, що за кордоном кращі можливості”, – вважає Олена Цимбалюк.
Іноді на суперсучасний коштовний протез справді доводиться дозбирати кошти. З цим стикалася Олена Толкачова з патронатної служби “Азову”. “Коли потрібно доплатити, то у нас є гроші, які ми збираємо, і звітуємо про них”, – каже вона.
Що робити, якщо ви втратили кінцівку
Підготовка до протезування починається майже одразу після виходу з операційної – готують куксу і проводять реабілітацію.
Для протезування за державний кошт потрібно зібрати пакет документів. Це, зокрема, рішення військово-лікарської комісії та документ, що пояснює походження травми.
Це може бути витяг з наказу командира, довідка про обставини отриманої травми або копія іншого документа з інформацією про участь у заходах щодо захисту України.
Потерпілий самостійно обирає протезне підприємство – в Україні їх близько пів сотні. Він разом з протезистом визначає комплектацію виробу.
У пам’ятці, розробленій проєктом підтримки протезування в Україні, зазначено, що протез повинен бути зручним і що успіх в його опануванні полягає в щоденних вправах.
Незламні і суперлюди
В Україні також анонсували створення великих реабілітаційних центрів, які займатимуться і протезуванням зокрема. Обидва центри розташовані на Львівщині.
Ініціатива Superhumans планує створити реабілітаційну клініку для постраждалих від війни на 100 ліжок та налагодити виготовлення протезів. Обіцяють, що усі послуги будуть безплатними.
Також в регіоні започаткували проєкт будівництва національного реабілітаційного центру “Незламні”. Першим пацієнтом центру став 33-річний десантник Михайло Юрчук. У березні 2022-го у бою під Ізюмом він втратив руку та ногу.
У центрі також встановили найлегший у світі протез компанії Unlimited Tomorrow. Це біонічна рука, яку надрукували на 3D-принтері. І вона для 32-річного Юрія зі Львова.
Першою цей протез отримала 9-річна Саша Філіпчук з Гостомеля. Вона разом з мамою перебуває зараз на реабілітації в США.
Обидва проєкти хочуть підняти рівень протезування в Україні настільки, щоб в українців не виникало думки їхати за протезом за кордон.
Українська роборука
Окрім технологій, з якими вчаться працювати українські лікарі-протезисти, самі українці є розробниками високотехнологічного обладнання. Так український стартап Esper Bionics розробив біонічну руку з електричними датчиками, які дозволяють сигналам м’язів так ефективно рухати протезом.
“Україна для нас це не про бізнес і не розширення ринку. Це про можливість забезпечити наших людей хорошим продуктом і підтримувати їх впродовж користування нашим девайсом”, – каже операційний директор компанії Анна Бєлянцева.
Esper Bionics планує виготовляти і встановлювати разом з клініками протези верхніх кінцівок, а також навчати українських фахівців.
У компанії відзначають великий інтерес та велику кількість ініціатив у галузі протезування в Україні зараз. “Я думаю, що все це допоможе апгрейднути технології протезування в Україні. Це мають бути довгострокові проєкти, з підтримкою держави та суспільства”, – каже Анна Бєлянцева.
На думку представниці Esper Bionics, в Україні є низка проблем у сфері протезування. Зокрема, бракує сучасних швидких технологій з виготовлення куксоприймача. Також з такою кількістю постраждалих не вистарчає кваліфікованих лікарів-реабілітологів.
