І на тлі численних знахідок минулого місяця з’явилася “сенсація” – вченим вдалося успішно розшифрувати 1800-річний “напис”, що складається з трьох брил мармуру, знайдених під час розкопок у стародавньому місті Айгаї в провінції Маніса на заході Туреччини, пише Arkeonews.
Місто було засноване в сьомому столітті до нашої ери і свого розквіту досягло під час правління елліністичної династії Атталідів, що правила землею з третього до другого тисячоліть до нашої ери. Після сильного землетрусу 17 р. до н.е. місто було серйозно перебудовано. А в третьому столітті нашої ери воно було покинуте, і в такому вигляді залишалося близько тисячоліття, повідомляє Телеграф.
Розкопки в місті почалися в 2004 році і незабаром були знайдені ті самі славнозвісні шматки мармуру, які складали один напис. Текст спочатку був частково розшифрований, але потім виникли труднощі, тому що в ньому крім давньогрецької мови були використані слова з мови народу айгаїв, що проживав у даній місцевості.
Але після місяців копітких досліджень групі вчених під керівництвом доцента кафедри археології Університету Маніси Джелал Баяр Юсуф Сезгіна вдалося розшифрувати написи на всіх трьох “аркушах”.
І яке ж було здивування вчених, коли виявилося, що напис – розповідь про тяжке становище народу айгаї, в якому він опинився через дії римських податкових органів. Іншими словами, напис – це “скарга” на давньоримських податківців.
У написі йдеться про те, що місцеві жителі Айгаї відправили до римського імператора посланця на ім’я “Фортунатус”, повідомивши про свою скаргу на різний збір податків із козячої шкіри кожним збирачем та вимагаючи вирішення цієї ситуації. Виявилося, що римський імператор встановив податки, які стягуються з козячої шкіри, у розмірі 1 до 6. Але податківці, очевидно, вирішили “дерти три шкури” з населення і вимагали набагато більше. На щастя ситуація вирішилася на користь місцевих жителів: імператор пообіцяв покарати безсовісних фіскалів.
Джелал Баяр Юсуф Сезгін вважає, що розшифрування напису дуже важливе, оскільки завдяки йому отримано доказ того, що в давні часи економіка міста була заснована на козах та козячих шкурах.
Звичайно, можна подискутувати про те, яка користь від отриманих висновків, але якщо вченим вдалося знайти гроші на розкопки та розшифровку, то, ймовірно, є ще у світі меценати та державні чиновники, які бачать у них користь для суспільства.
