Росіяни били і знущалися над українцями у полоні, а голод використовували як один з методів тортур.
Про це на брифінгу 28 вересня розповів про омбудсмен Дмитро Лубінцець.
“Усі [полонені] відзначають, що були жахливі умови утримання. Місця не були пристосовані до такої великої кількості. Все починалося із захоплення в полон, якихось юридичних моментів як визнання військовополоненим, статусу комбатанта, не відбувалося. Поширена практика “зустріч” – пропускали крізь стрій, де били гумовими кийками. Ці кийки навіть ламалися, і після цього використовували дерев’яні палиці”, – сказав омбудсмен.
Також, за словами Лубінця, привезених українських полонених змушували тримати голови опущеними – окупанти називали це “вудочки вниз”. “Порушників” росіяни “додатково” били.
Омбудсмен розповів, що їжі та води полоненим українцям давали “вкрай мало”, а засоби особистої гігієни не видавали взагалі – не було туалетного паперу, мила, зубних щіток. Полонені, за його словами, найчастіше спали просто на бетоні – їм не давали ні ковдр, ні матраців.
“Всі втратили вагу. При тому кардинально. Я спілкувався з хлопцем, який втратив 63 кг. Хлопець із Азова сказав, що він втратив більше 70 кг. Найменше, що я почув – хлопець втратив 25 кг. При тому, що він маленького зросту, і як сам сказав, завжди вважав себе худим”, – сказав Лубінець.
Омбудсмен наголосив, що росіяни “взагалі практично не давали їжу” полоненим і використовували голод як елемент катувань.
Він також зазначив, що за весь час перебування у полоні українці жодного разу не бачили жодного представника Червоного Хреста, хоча на виході з території Азовсталі Червоний Хрест роздав їм анкети для ідентифікації військовополонених. Після цього представники МКЧХ мали приїхати до місць утримання та забрати ці анкети, але російська сторона так і не допустила їх до полонених.
